про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
03 вересня 2025 року Справа № 580/5385/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву представника позивача адвоката Єрьоміної В. А. про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 580/5385/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадження Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 580/5385/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
05.08.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі № 580/5385/24;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі № 580/5385/24.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що відповідач рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі № 580/5385/24 не виконав, оскільки при виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень та премія) пораховані за прожитковим мінімумом 2018 року. Тому, звернулася до суду із заявою в порядку судового контролю.
Відповідач проти заяви про встановлення судового контролю заперечив. 18.08.2025 надав письмові пояснення на заяву, в яких просив у її задоволенні відмовити. Посилається на те, що на виконання зазначеного рішення суду видав позивачу довідку № ФР49689/1 від 06.09.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та № ФР49689/2 від 06.09.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023. У межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2020-2023 роки, Міністром оборони України були встановлені оклади за військовим званням та посадові оклади за відповідними посадами, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1 762 грн. Відповідно до телеграми Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України № 220/13/7642 від 14.11.2023, під час складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до рішень судів, якими розміри посадового окладу та окладу за військовим званням визначено судом, а розміри додаткових видів грошового забезпечення судом не установлені, додаткові види необхідно обраховувати з посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені виходячи з розміру 1 762 гривні.
Ухвалою від 11.08.2025 суддя призначив заяву позивача про встановлення судового контролю до розгляду у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Рішенням від 29.07.2024 у справі № 580/5385/24 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 для перерахунку пенсії із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, обчислених відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Відповідач на виконання рішення від 29.07.2024 у справі № 580/5385/24 видав позивачу довідку від 06.09.2024 № ФР49689/1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та від 06.09.2024 № ФР49689/2 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Так, згідно з довідкою від 06.09.2024 № ФР49689/1 розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 складає 21 192,48 грн, в т. ч. посадовий оклад - 6 950,00 грн, оклад за військовим званням - 1 890,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) - 3 978,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65 %) - 5 909,48 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 739,50 грн, премія (35 %) - 1 725,50 грн.
Відповідно до довідки від 06.09.2024 № ФР49689/2 розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 складає 27 412,98 грн, в т. ч. посадовий оклад - 7 520,00 грн, оклад за військовим званням - 2 040,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) - 4 302,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65 %) - 5 909,48 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 739,50 грн, премія (140 %) - 6 902,00 грн.
Представник позивача вважає, що відповідач протиправно при складанні довідок про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 обчислив щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2018 у розмірі 1 762,00 грн. Тому звернулася до суду із заявою в порядку судового контролю.
Вирішуючи питання щодо судового контролю за виконанням зазначеного вище судового рішення, суд виходить з такого.
Ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ч. 1 ст. 382-1 КАС України передбачає, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Крім того, суд врахував, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання учасниками справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.
Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Як встановив суд, відповідач на виконання рішення суду від 29.07.2024 у справі № 580/5385/24 вчинив дії, а саме видав позивачу довідку від 06.09.2024 № ФР49689/1 розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та довідку від 06.09.2024 № ФР49689/2 розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Зазначені довідки містять відомості про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, у довідки включені відомості про розміри надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень та премії.
Суд вважає, що відповідач виконав рішення суду від 29.07.2024 у справі № 580/5385/24 в повному обсязі.
Не погодження заявника із здійсненим відповідачем обрахунком додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у довідках від 06.09.2024 № ФР49689/1 та від 06.09.2024 № ФР49689/2, не свідчить про невиконання рішення суду.
Правовідносини щодо розрахунку додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у вказаних довідках, не були предметом дослідження у цій справі та становлять окремий публічно-правовий спір, не пов'язаний із спором, що був на розгляді суду в межах цієї справи.
Суд зауважує, що судовий контроль має на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача. Втім, суд за наслідками розгляду заяви позивача не встановив обставин невиконання рішення суду у цій справі.
Зазначені заявником обставини не є підставою для застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки рішенням суду від 29.07.2024 у справі № 580/5385/24 не було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 видати довідки із визначенням конкретних розмірів додаткових складових грошового забезпечення та конкретного розміру прожиткового мінімуму для їх обчислення, а лише зобов'язано підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлені довідки про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Оскільки рішення суду в справі № 580/5385/24 фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обрахунком додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у виданих на виконання рішення суду довідках, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті та щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом пред'явлення окремого позову на захист прав позивача.
Тому, ураховуючи вказані вище обставини, суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення в порядку встановлення судового контролю на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв'язку із чим у задоволенні заяви представника позивача належить відмовити.
Ч. 5 ст. 382-1 КАС України визначає, що ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Єрьоміної В. А. про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 580/5385/24 відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Алла РУДЕНКО