Справа № 947/30755/25
Провадження № 1-кс/947/12807/25
27.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025164110000127 відомості про яке 15.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025164110000127 відомості про яке 15.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України.
У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене в ході обшуку транспортного засобу марки KIA K5, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 , який було проведено 20.08.2025.
Слідчий надав до канцелярії суду заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі. Власник у судове засідання не з'явився.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області під процесуальним керівництвом групи прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025164110000127 від 15.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України.
Так, в ході здійснення досудового розслідування, встановлено, що працівниками Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України спільно з Управлінням внутрішньої безпеки у Збройних Силах України ГУ ВСП отримано оперативну інформацію відносно військовослужбовців, які проходили службу в лавах Збройних Сил України, які були звільнені від військової служби відповідно до пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» на підставі наданої довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, котра являється підробленою.
Окрім того, в ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що до скоєння вказаного кримінального правопорушення, можливо причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який має у користуванні транспортний засіб марки KIA K5, д.н.з. НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевказане, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення, встановлення інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також з метою виявлення та вилучення: мобільних телефонів; ноутбуків; планшетів; персональних комп'ютерів; підроблених документів, банківських карток та інших документів, грошових коштів які отримані незаконним шляхом, та усіх інших речей та документів, які можуть мати значення для досудового розслідування, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку транспортного засобу марки KIA K5, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до реєстраційної картки ТЗ на вищевказаний автомобіль, марки KIA K5, д.н.з. НОМЕР_1 , право власності на вказаний ТЗ зареєстровано за ОСОБА_4 , а право користування ОСОБА_5 відповідно до інформації з ІТС ІПНПУ підтверджується наявністю складеної постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП від 03.08.2025 №ЕНА/5385285.
20.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2025, проведено обшук транспортного засобу марки KIA K5, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 .
За результатом проведення обшуку виявлено та вилучено: Копія витягу з наказу № 250 від 12.08.2024 в/ч НОМЕР_4 на 1 арк.; Копія заяви ОСОБА_5 по взяття на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.08.2024 на 1 арк.; Військовий білет НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Усі вищевказані речі вилучено до сейф-пакету НПУ № PSP4156084.
Постановою слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 20.08.2025 вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні відомості про яке 15.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025164110000127 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Слідчий суддя вважає, що наразі існує необхідність в дослідженні вилучених документів, які є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки можуть бути предметами експертного дослідження. Крім того, вилучені документи можуть містити відомості, які будуть корисними для органу досудового розслідування, з метою встановлення винних осіб, оскільки вилучені речі та документи підтверджують факт відносно військовослужбовців, які проходили службу в лавах Збройних Сил України, які були звільнені від військової служби відповідно до пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» на підставі наданої довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, котра являється підробленою можливі факти причетності військовослужбовців до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а також підтверджують інші обставини, які підлягають доказування у вказаному провадженні.
Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, а вилучене в транспортному засобі марки KIA K5, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 майно ймовірно містить відомості, що можуть мати значення для цього провадження, а тому є вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий судя, -
Клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене в ході обшуку транспортного засобу марки KIA K5, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 , який було проведено 20.08.2025 , на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2025, а саме на:
Копія витягу з наказу № 250 від 12.08.2024 в/ч НОМЕР_4 на 1 арк.;
Копія заяви ОСОБА_5 по взяття на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.08.2024 на 1 арк.;
Військовий білет НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Виконання ухвали покласти на начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1