Справа №591/9116/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.
Номер провадження 33/816/274/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
17 липня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маховика Р.В., розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маховика Р.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 жовтня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами за те, що 05 вересня 2024 року о 02 год. 19 хв у м. Суми по просп. М. Лушпи, 22, керував т/з Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з та найближчому закладі охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Маховик Р.В., звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення суддею суду першої інстанції не було врахованого того, що у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 не зазначено часу вчинення інкримінованого правопорушення - відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, що є ключовим у даній справі, а зазначено лише час керування автомобілем, при цьому, керування у стані алкогольного сп'яніння останньому не інкримінується, хоча роздруківку приладу Драгер з результатом проведеного огляду додано. Більш того, з долучених до протоколу відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських взагалі не вбачається відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, навпаки, останній вимагає направлення його до медичного закладу.
Також, як вказує апелянт, відеозаписом підтверджується те, що відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля озвучив не ОСОБА_1 , а пасажир, який з ним разом їхав, після чого інспектор починає зачитувати права, не пропонуючи пройти огляд у медичному закладі, і не отримуючи відмову на проходження такого огляду саме від водія - ОСОБА_1 . З вказаного відеозапису, також, вбачається, що ще до повного завершення складання протоколу, ОСОБА_1 почав вимагати направити його в медичний заклад для медичного обстеження, однак, незважаючи на це, працівник поліції продовжила складати протокол, хоча їй було зауважено, що і перед складанням протоколу водій не відмовлявся від прослідування до медичного закладу, проте, поліцейська пропонує останньому самостійно поїхати і пройти медогляд. Після цього, поліцейська пропонує ОСОБА_1 поставити підпис в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що останній зауважує, що не відмовлявся від проходження медичного огляду і бажає його пройти і з цього моменту розпочинається складання іншого Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який відсутній в матеріалах справи. При цьому, письмове направлення в медичний заклад, яке міститься в матеріалах справи ОСОБА_1 взагалі не вручалось, що підтверджується відеозаписом.
Крім того, апелянт зауважує, що працівники поліції після проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер, з результатом якого він був не згодний, були зобов'язані направити останнього до медичного закладу, однак, цього не зробили, що вказує на те, що огляд останнього був проведений з порушенням встановлено законом порядку.
За таких обставин, як зазначає апелянт, з врахуванням практики ЄСПЛ, «поза розумним сумнівом» не доведено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, а тому вважати законним складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та визнання його винним у вчиненні вказаного правопорушення підстави відсутні.
Доповівши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маховика Р.В. на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснював, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а його захисник просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Проте, незважаючи на таку позицію особи та його захисника, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням зібраних по справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 123133 від 05 вересня 2024 року, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого останній від проходження огляду відмовився, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому, також, зафіксована така відмова та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу.
Крім того, в судовому засіданні було допитано і ряд свідків щодо подій, за яких відносно ОСОБА_1 було складено протокол.
Так, допитана в суді інспектор УПП в Сумській області ОСОБА_2 пояснювала, що 05 вересня 2024 року о 02 год. несла службу з охорони порядку в автопатрулі. По просп. М. Лушпи було виявлено автомобіль Volkswagen Golf, який, рухаючись заднім ходом, ледь не наїхав на їх службовий автомобіль та після цього почав рух вперед. У подальшому вказаний автомобіль було зупинено, у водія, яким виявився ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, він відмовився, йому було роз'яснено про відповідальність за відмову від проходження огляду, водій категорично відмовився від проходження огляду. Після цього інспектор пішла складати протокол про адміністративне правопорушення. Вже після того, як було складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 просив направити його для проходження огляду до медичного закладу.
Крім інспектора УПП в Сумській області, в якості свідка був допитаний ОСОБА_3 , який в автомобілі Volkswagen Golf перебував у якості пасажира, та який вказував на те, що 05 вересня 2024 року близько 02 год., вказаний автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції в м.Суми по просп. М.Лушпи, які відносно останнього склали протокол за ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, однак, йому здається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння до складання протоколу працівником поліції, а після його складання просив направити його на огляд до медичного закладу.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.
При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом.
Саме його даними підтверджуються пояснення, які надавала інспектор УПП в Сумській області ОСОБА_2 , а саме, підстави, за яких було зупинено автомобіль під керування ОСОБА_1 , у якого були явні ознаки сп'яніння, пропозиція поліцейських останньому пройти огляд на встановлення такого стану як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі, тривале не реагування останнього на таку пропозицію та його відмова від проходження такого огляду.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що через поведінку ОСОБА_1 та після встановлення, що останній є працівником поліції, поліцейськими на місце зупинки транспортного засобу було викликано інспектора ГУНП та командира полку поліції особливого призначення №1 ГУНП у м. Києві, і останній на час, коли вже відносно ОСОБА_1 складався протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, попросив працівників поліції за допомогою газоаналізатора Драгер встановити, чи перебуває він у стані сп'яніння. Результат виявився позитивним - 1,11 проміле. Після цього, працівник поліції, яка складала у службовому автомобілі відносно ОСОБА_1 протокол, підійшла до останнього, щоб ознайомити його з цим документом, однак він заперечував щодо його змісту та стверджував, що не відмовлявся пройти огляд, а бажав, щоб такий огляд було проведено у лікарні.
Зазначені події знайшли своє відображення в рапорті, який було складено інспектором УПП в Сумській області Тертичною К.С. та який було долучено до матеріалів справи.
Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, апеляційний суд вважає цілком доведеним те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у передбаченому Законом порядку відмовився, що і стало підставою для складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а ті обставини, що після складання вказаного протоколу останній погодився пройти огляд у медичному закладі, не свідчать про відсутність в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
При цьому, на спростування доводів захисника, апеляційний суд зауважує, що ключовим у даному випадку, є те, що згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , як водій, був зобов'язаний, а не мав право, пройти огляд на стан сп'яніння на пропозицію поліцейських, однак, цього не зробив, а відмовився від проходження такого огляду.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об'єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, про що просить захисник у поданій апеляційній скарзі, не встановлено.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну захисника Маховика Р.В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.