Справа №591/6044/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1083/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - 197
02 вересня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2025 року, -
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2025 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 15 липня 2025 року між ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_5 , якою ОСОБА_3 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 41502,95 гривень.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили залишено без змін, але не більше чим до 13 вересня 2025 року включно.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2025 року, постановити новий вирок, яким змінити суму стягнень на користь держави за проведення експертиз.
Перевіривши матеріали провадження, суддя - доповідач дійшов висновку, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2025 року слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Зазначений перелік меж і підстав, з яких вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено стороною захисту є вичерпним.
Зі змісту вироку та укладеної між прокурором і обвинуваченим угоди видно, що судом першої інстанції стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 41502,95 гривень, що було узгоджено між сторонами та визначено в угоді про визнання винуватості (а.с.59).
При цьому, з журналу судового засідання від 15 липня 2025 року вбачається, що перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом першої інстанції виконано вимоги, передбачені ст.474 КПК України.
Зокрема, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до у разі затвердження угоди судом.
Факт ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_3 зі змістом угоди про визнання винуватості, видом та розміром призначеного йому за угодою покарання, судовими витратами у кримінальному провадженні, а також наслідками укладання та затвердження такої угоди підтверджуються змістом самої угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченим за участі захисника, де під кожним розділом ОСОБА_3 поставив особистий підпис та власноручно зазначив, що права та обов'язки роз'яснені, умови угоди зрозумілі.
В апеляційній скарзі обвинувачений не оспорює, що призначене судом покарання узгоджене сторонами угоди; не ставить під сумнів дотримання судом порядку ухвалення вироку та наявність його згоди на призначення покарання; виконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі роз'яснення наслідків укладення угоди, а лише прохає зменшити суму стягнень на користь держави за проведення експертиз.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.22 постанови «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» роз'яснив, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди може бути оскаржений обмеженим колом суб'єктів та з чітко визначених законом підстав, зазначених у частинах 3, 4 ст. 394 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи наведені вимоги закону, з огляду на те, що апеляційна скарга обвинуваченого не містить визначених законом підстав для оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2025 року, повернути обвинуваченому ОСОБА_3 , як особі, що її подала.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати апелянту разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , в той же строк з моменту отримання копії ухвали апеляційного суду.
СуддяОСОБА_2