Дата документу Справа № 334/960/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/758/25Головуючий у 1-й інстанції Фетісов М.В.
Єдиний унікальний №334/960/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
15 серпня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі захисника Жижі А.О., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Жижі Андрія Олександровича на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 29 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 22.01.2025 року о 12 год. 42 хв. по просп.Металургів, 21 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET LACETTI» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Жижа А.О. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Свої вимоги мотивував тим, що судом першої інстанції допущено неповноту розгляду справи, не встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 у його вчиненні, не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Не вжито відповідних заходів щодо допиту викликаного свідка, який двічі не з'явився у судове засідання, та не притягнуто його за це до адміністративної відповідальності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та без належного його повідомлення.
Захисник акцентує увагу на тому, що до суду неодноразово надходило його клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, апелянт заперечує проти відмови суду у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі. Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ.
Захисник посилається на порушення процедури проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та не погоджується з отриманими результатами.
Стан наркотичного сп'яніння водія встановлено лікарем передчасно та без дотримання передбаченої законом процедури.
Акт медичного огляду ОСОБА_1 не відповідає критеріям належного доказу. Токсикологічне дослідження проведено 28.01.2025 року, тобто через 6 діб після складання акта.
До акта внесено відомості про результати дослідження через 6 днів після дати його оформлення. Результати імунохроматографічного дослідження біологічного середовища на вміст наркотичних речовин не містять підписів лікарів.
Висновок лікаря щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 суперечить критеріям належного доказу. Вказаний документ складено з порушенням вимог законодавства та він є недійсним.
Безперервна відеофіксація події не проводилась. Тому, на переконання апелянта, наявні в матеріалах провадження відеозаписи є неналежними та недопустимими доказами.
На переконання апелянта, вказані обставини свідчать про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з наданих матеріалів провадження ОСОБА_1 дійсно не був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції. В судовому засіданні приймав участь захисник Жижа А.О.
Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання були повідомлені завчасно та належним чином. Відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності було доставлено відповідне SMS-повідомлення (а.п.73).
Заяви ОСОБА_1 або його захисника, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення призначеного на 29.05.2025 року судового засідання матеріали провадження не містять.
В подальшому ОСОБА_1 було реалізовано право на апеляційне оскарження судового рішення через захисника в межах встановленого законом строку.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був обмежений у передбачених ст.268 КУпАП правах, в тому числі і в правах бути присутнім під час апеляційного розгляду його скарги, заявляти клопотання та подавати докази.
Проте ОСОБА_1 , будучи повідомленим завчасно та належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, зазначеними вище правами не скористався, жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надав.
Тому передбачені ст.268 КУпАП права особи, на переконання апеляційного суду, не порушено.
Крім того, чинним законодавством не передбачено необхідності обов'язкового скасування постанови суду першої інстанції у зв'язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Зокрема, всупереч протилежним доводам захисника, встановлено обставини наявності в діях ОСОБА_1 складу і події інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №227426 від 22.01.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 у зазначений в протоколі час керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння; підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний;
- направленні водія на огляд до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22.01.2025 року року, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та зафіксовано відомості про позитивний результат проведеного огляду;
- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №528 від 22.01.2025 року згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (амфетамін, метамфетамін);
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.
Апеляційний суд зауважує, що застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію».
Відеозапис події містить достовірні дані про вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та має істотне значення для правильного вирішення даної справи.
На зазначеному відеозаписові об'єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення водієм, що мають істотне значення для правильного вирішення даної справи у взаємозв'язку з іншими зібраними доказами.
Зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не спростовано.
Відтак, відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, узгоджується з іншими наявними доказами.
Обставини притягнення/непритягнення свідка події до юридичної відповідальності за неявку в судове засідання, на що посилався захисник в апеляційній скарзі, не є предметом апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції за ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 оформлено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначені ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція").
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Положеннями п.9 Розділу ІІ Інструкції закріплено, що з метою забезпечення достовірності результатів оглядів водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З матеріалів провадження встановлено, що уповноваженими особами протягом двох годин з моменту виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 забезпечено його доставку до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Перевіряючи доводи апелянта про порушення встановленої законом процедури проведення огляду на стан сп'яніння водія у закладі охорони здоров'я, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Під час огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я лікарем наркологом було проведено візуальний огляд ОСОБА_1 , перевірено ряд показників та враховано загальну клінічну картину, після чого ОСОБА_1 здав зразки біологічного середовища для проведення лабораторних досліджень на наявність наркотичних засобів.
Зі змісту акта медичного огляду №528 від 22.01.2025 року, на підставі якого лікарем було складено відповідний висновок №528 від 22.01.2025 року, встановлено, що поведінка оглянутої особи напружена, спостерігається змазаність мови, вегетативно-судинні реакції (бліде обличчя), ністагм при погляді вбік, зіниці розширені, рухова сфера та міміка жваві, поза Ромберга характеризується похитуванням, точні рухи (пальце-носова проба) з помилками, тремтіння повік, пальців рук (а.п.48).
З метою уточнення наявних речовин впливу 22.01.2025 року було проведено імунохроматичне дослідження №365 біологічного середовища ОСОБА_1 та за її результатом у водія виявлено амфетамін, метамфетамін (а.п.49).
Заперечення апелянта про відсутність підписів лікарів на результатах дослідження апеляційним судом до уваги не приймається, адже вказаний документ оформлено на бланку згідно встановленого зразка, затвердженою наказом МОЗ України «Про затвердження облікової форми №498-2/о» від 24.03.2006 року №158, який містить всі необхідні реквізити. Натомість зазначення підпису лікаря у даному бланку не передбачено.
Водночас лабораторне дослідження є вторинним від медичного огляду, воно підтверджує або спростовує висновок, зроблений лікарем на підставі медичного огляду.
Остаточний діагноз повинен бути встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, що здійснюється лікарем в процесі огляду водіїв.
Разом із тим, діагноз, на підставі якого в подальшому видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів лабораторного дослідження та отриманих показників, лікар також враховує загальну клінічну картину.
Клінічні дані в поєднанні з результатом аналізу біологічного середовища дають можливість визначити, чи знаходиться особа в стані наркотичного сп'яніння.
Із доводів апеляційної скарги не вбачається порушення вимог ст.266 КУпАП та Інструкції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння та складання висновку щодо результатів його медичного огляду на основі відповідного акта. Зібрані докази є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.
Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що водієві було встановлено заключний діагноз: наркотичне сп'яніння (амфетамін, метамфетамін); гостра інтоксикація.
Крім того, у біологічному середовищі ОСОБА_1 під час контрольного дослідження було виявлено фенілалкіламін (а.п.50). Вказане лише підтверджує правильність раніше встановленого йому діагнозу наркотичного сп'яніння, оскільки фенілалкіламіни - це група органічних сполук, які мають загальну структуру, що включає фенілову групу та алкіламіновий ланцюг. До групи фенілалкіламінів входять амфетамін та метамфетамін, які й було виявлено у ОСОБА_1 під час первісного дослідження.
В апеляційній скарзі виражено незгоду із висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння та відповідним актом огляду. Проте, стороною захисту у встановленому законом порядку не вчинено дій, спрямованих на їх оскарження.
Апеляційний суд зауважує, що вимоги апелянта про зупинення провадження у справі з підстав того, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу, також не можуть бути задоволені.
Положеннями ч.4 ст.277 КУпАП регламентовано можливість зупинення строків розгляду лише щодо справ про пов'язані з корупцією адміністративні правопорушення та у передбачених вказаною статтею випадках.
Натомість порядок зупинення судового розгляду та апеляційного перегляду справ про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП чинними нормами КУпАП не передбачено.
Застосування у даному випадку за аналогією закону положень ст.335 КПК, якими регламентовано порядок зупинення судового провадження у разі якщо обвинувачений, зокрема, був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на що посилається захисник у клопотанні про зупинення провадження по справі, апеляційний суд вважає неприпустимим, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що норми КПК до сфери національного законодавства про адміністративні правопорушення у розумінні ст.2 КУпАП не віднесено, а тому під час розгляду справ про адміністративне правопорушення та їх апеляційного перегляду норми кримінального процесуального права застосуванню не підлягають.
Відтак, вимоги апелянта в цій частині є безпідставними та відхиляються апеляційним судом.
У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.
Відтак, постанова суду є законною та обґрунтованою. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Жижі Андрія Олександровича залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 29 травня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар