Дата документу Справа № 314/4156/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/766/25Головуючий у 1-й інстанції Кононенко І.О.
Єдиний унікальний №314/4156/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
15 серпня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі захисника Стецюка В.І., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 05.09.2024 року о 00 год. 15 хв. по вул.Бочарова, 26 у м.Вільнянськ Запорізької області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «YADEA ЕМ 215 PRO» без номерного знаку, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що постанову суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт посилається на упередженість суду та відсутність об'єктивності суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначає про порушення принципу верховенства права та презумпції невинуватості. Вказує, що невідповідність викладених у оскаржуваному судовому рішенні висновків фактичним обставинам справи призвела до неповноти судового розгляду та є безумовною підставою для скасування постанови суду.
ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції не надано юридичної оцінки наведеним у заперечені на протокол про адміністративне правопорушення та у клопотанні про закриття провадження у справі доводам сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував електромопедом, а керував електроскутером «YADEA ЕМ 215 PRO», що є механічним транспортним засобом, оскільки має двигун потужністю 1200 Вт, який віднесено до електроскутерів потужністю до 3 кВт. А тому, на переконання захисника, ОСОБА_1 не є суб'єктом передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, за допомогою SMS-повідомлення.
Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні.
Заслухавши захисника Стецюка В.І. діючого в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, всупереч протилежним доводам апелянта, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №123098 від 05.09.2024 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння; водій від надання пояснень відмовився;
- направленні на огляд водія транспортного засобу до НКП «ОКЗ НПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 05.09.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом, яким за допомогою технічного засобу зафіксовано обставини вчинення водієм адміністративного правопорушення.
Вказані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.
Апеляційний суд зауважує, що твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 електроскутером «YADEA ЕМ 215 PRO» за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не заперечується.
Водночас аргументи апеляційної скарги про те, що електроскутер ««YADEA ЕМ 215 PRO» потужністю 1200 Вт (2100 Вт макс.) не є транспортним засобом, із посиланням на відсутність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, на переконання апеляційного суду, є безпідставними.
Згідно із ст.121 КУпАП під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Як випливає зі змісту п.2.13 ПДР України, транспортними засобами є мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 кубічних сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24.02.2023 року, електричним колісним транспортним засобом являється дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Крім того, положеннями вказаного Закону визначено поняття низькошвидкісного легкового електричного транспортного засобу, що являє собою колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Як встановлено із технічних характеристик електроскутера «YADEA ЕМ 215 PRO», його електродвигун має потужність 1200 Вт (2100 Вт макс.), тому суд першої інстанції правильно відніс даний електроскутер до транспортних засобів (а.с.49).
Відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння настає у разі прояву такої відмови водієм не обов'язково лише механічного транспортного засобу, а просто водія транспортного засобу, яким є й електроскутер, яким керував ОСОБА_1 .
Відтак, протилежне твердження захисника Стецюка В.В. у поданому до суду першої інстанції запереченні, на чому акцентував увагу ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі, на переконання апеляційного суду, є помилковим.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , керуючи електроскутером «YADEA ЕМ 215 PRO», рухався по дорозі у м.Вільнянську (вул.Бочарова, 26) Запорізької області, то він був учасником дорожнього руху, а тому зобов'язаний керуватись Правилами дорожнього руху України, зокрема неухильно виконувати вимоги п.2.5 ПДР.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, викладено уповноваженою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та у доданих до нього документах.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд зауважує, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння відмовився, його обґрунтовано та на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В результаті перевірки апеляційним судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення жодних відомостей про можливу необ'єктивність чи упередженість судді, який визнав водія винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, не виявлено та під час апеляційного перегляду стороною захисту не наведено.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанову прийнято судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 травня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар