П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4515/25
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. Дата і місце ухвалення: 27.06.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Гудзікевич Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2025 року приватне акціонерне товариство «Іллічівськзовніштранс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці від 05.12.2024р. щодо заяви №0703-01 від 07.03.2023р., яким відмовлено у наданні дозволу на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р.) у митний режим відмови на користь держави;
- зобов'язати Одеську митницю надати дозвіл на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р.) у митний режим відмови на користь держави;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2025р. № UA500000202513 та №UA500000202514.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі укладеного з ТОВ «Просат» договору зберігання вантажів на митному складі №15-49 від 17.03.2015р., вказане товариство розмістило в митному режимі «митний склад» на митному складі ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» вантаж «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18», який задекларовано електронними митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р. Після закінчення дозволеного строку зберігання вантажу в митному режимі «митний склад» ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», як утримувач митного складу, неодноразово зверталося до Одеської митниці із заявами щодо прийняття вантажу на склад митного органу та надання дозволу на поміщення вантажу у митний режим відмови на користь держави. Відповідні клопотання позивача митний орган ігнорував або ж на них надавав формальні відписки. Судовим рішенням по справі №420/24072/23 Одеську митницю зобов'язано повторно розглянути заяву ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» №0703-01 від 07.03.2023р. про надання дозволу на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави та прийняти відповідне рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством. На виконання зазначеного рішення суду відповідачем листом від 05.12.2024р. повідомлено підприємство про відмову у наданні дозволу на поміщення товару у митний режим відмови на користь держави, з посиланням на те, що товари втратили свої споживчі властивості у зв'язку із закінченням строку їх придатності. Таку відмову ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» вважає протиправною та зазначало, що до цієї групи товарів не застосовується пункт Постанови КМУ №427 від 21.05.2012р. «Товари, строк придатності для споживання або використання яких закінчився», адже приймально-передавальні базові станції не мають строку придатності або використання. До того ж, Одеською митницею не надавались ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» будь-які акти, складені робочою групою, яка оглядала товар та визнала його непридатним до використання, товариство не мало змоги ознайомитися з висновками робочої групи, на чому вони ґрунтувались, встановити, чи всі члени робочої групи були згодні з прийнятим рішенням. На адресу ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» 20.01.2025р. надійшов лист Одеської митниці №7.10-2/15-01/13/562 від 10.01.2025р. з двома податковими повідомленнями-рішеннями від 10.01.2025р. №UA500000202513 та №UA500000202514 про застосування штрафних санкцій за нібито «порушення строку подання митної декларації». При цьому, у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях не міститься жодної інформації щодо якого вантажу має місце порушення; акти про виявлення факту порушення строку подання митної декларації ПАТ «Іллічівськзовніштранс» не надано.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці від 05.12.2024р. щодо заяви №0703-01 від 07.03.2023р., яким відмовлено у наданні дозволу на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р.) у митний режим відмови на користь держави.
Зобов'язано Одеську митницю повторно розглянути заяву №0703-01 від 07.03.2023р. про надання дозволу ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.01.2025р. №UA500000202513 та №UA500000202514.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» судовий збір у розмірі 6056 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 27.06.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ПрАТ «Іллічівськзовніштранс».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що згідно переліку товарів, які не можуть бути поміщені в митний режим відмови на користь держави, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012р. №427, не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави товари, зокрема, строк придатності яких для споживання або використання закінчився; витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу. На виконання судового рішення по справі №420/24072/23 Робочою групою здійснено вихід на територію ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» та проведено огляд товарів. Встановлено, що товар є непридатним для використання, оскільки знаходиться під відкритим небом, коробки є пошкодженими (замоченими дощовою водою). Експертиза придатності для використання товару ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» не проводилася. У разі, якщо товар не придатний до експлуатації, він не може бути реалізованим Митницею, а тому підлягає знищенню. У такому випадку держава, в особі Одеської митниці, понесе значні витрати.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» не надало ні суду, ані митному органу доказів на підтвердження можливості реалізації товару на митній території України, його ліквідності, а також у разі можливості реалізації товару - докази того, що сума надходжень від їх продажу покриватиме витрати на зберігання та реалізацію. Вартість товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» згідно декларацій №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р. станом на 28.02.2025р. за офіційним курсом НБУ складала 477 424 284 грн. Вартість проведення експертного дослідження придатності вказаного товару складає приблизно 400 000,00 грн., в той час як ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» відмовляється проводити відповідне експертне дослідження товару, а у Одеської митниці відсутні бюджетні асигнування на відповідні видатки. Позивач фактично намагається покласти такі витрати на державу. Наразі затребуваність та реалізація товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» на території України є неможливою у зв'язку з відсутністю жодного суб'єкта господарювання, який мав би ліцензію на використання базових станцій у діапазоні радіочастот 1785,0-1805,0 МГц.
Що ж до висновку суду першої інстанції про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 10.01.2025р. №UA500000202513 та №UA500000202514, то апелянт зазначає, що так як ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» порушило строки подання митних декларацій, до позивача правомірно застосовано штрафні санкції. При цьому, Митним кодексом України не передбачено проведення документальної перевірки факту неподання/несвоєчасності подання митної декларації. Підставою для підготовки податкових повідомлень-рішень за результатами встановлення факту неподання/несвоєчасності подання митної декларації є акт, який складається підрозділом митного оформлення, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням митної декларації.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у 2015 році між ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» та ТОВ «Просат» були встановлені договірні відносини шляхом укладання двох договорів, а саме: договору зберігання вантажів на митному складі №15-49 від 17.03.2015р. та договору доручення №15-50 від 17.03.2015р.
За умовами договору зберігання на митному складі №15-49 від 17.03.2015р. ТОВ «Просат», як Замовник, уповноважує ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», як Виконавця, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо декларування, приймання та зберігання на митному ліцензійному складі Виконавця вантажу Замовника, а також видачі його за вказівкою Замовника.
Відповідно до договору доручення №15-50 від 17.03.2015р. ТОВ «Просат», як Замовник, доручає, а ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», як Виконавець, приймає на себе обов'язок від імені та за рахунок Замовника виконувати: декларування отриманого та відправленого вантажу; акредитації у митних органах; надання консультаційних та інших послуг у сфері діючого митного законодавства України.
На підставі цих договорів ТОВ «Просат» розмістило в митному режимі «митний склад» на митному складі ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» вантаж «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18», які задекларовані електронними митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р.
Після закінчення дозволеного строку зберігання вантажу в митному режимі «митний склад» (1095 днів у відповідності до ч.1 ст.125 МК України) ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», як утримувач митного складу, звернулося до Одеської митниці листами від 26.12.2019р. за вих. №01-16/301 та від 29.09.2020р. за вих. №01-16/33, в яких зазначило, що у зв'язку з відсутністю вказівок вантажовласника ТОВ «Просат» щодо подальших дій відносно вантажу - приймально-передавальних базових станцій, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» просить Одеську митницю, в порядку ч.5 ст.125 МКУ, прийняти вантаж на склад митного органу.
Листом №7.10-2/28.2-01/13/1666 від 09.02.2021р. Одеська митниця, посилаючись на ст.125 МК України, зазначила, що на митних складах та складах тимчасового зберігання ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» продовжують зберігатися товари, граничний термін зберігання яких вичерпано, зокрема, приймально-передавальні базові станції за митною декларацією №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. (термін зберігання закінчився 14.12.2019р.) та за митною декларацією №UA500090/2017/007691 від 20.12.2020р. (термін зберігання закінчився 30.08.2020р.). Митниця запропонувала позивачу щодо товарів, які зберігаються на митних складах та складах тимчасового зберігання ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» понад встановлений строк, вжити вичерпних заходів реагування, передбачених ч.3 ст.125 МК України та ч.4 ст.204 МК України.
У подальшому, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» зверталося листами №01-16/349 від 01.03.2021р., №01-16/351 від 01.03.2021р., №01-16/25 від 14.01.2022р., №30-08/01 від 30.08.2022р., №22 від 13.03.2023р. до Одеської митниці щодо подальшої долі вантажу та з проханням прийняти вантаж на склад митного органу.
Також, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» додатково зверталося із заявами вих. №21/01 від 21.02.2023р. та №0703-01 від 07.03.2023р. з проханням надати дозвіл на поміщення вантажу у митний режим відмови на користь держави.
Вказані заяви товариства Одеська митниця відхилила.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024р. у справі №420/24072/23 визнано протиправними дії Одеської митниці з відмови у наданні дозволу ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» за заявою №0703-01 від 07.03.2023р. на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави; визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці №331 від 31.07.2023р. «Про скасування дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу», відповідно до якого було анульовано дозвіл №M/0048/V/03 на відкриття та експлуатацію митного складу, наданий ПрАТ «Іллічівськзовніштранс»; зобов'язано Одеську митницю повторно розглянути заяву ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» №0703-01 від 07.03.2023р. про надання дозволу на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави та прийняти відповідне рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання судового рішення по справі №420/24072/23 Одеською митницею повторно розглянуто заяву ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» №0703-01 від 07.03.2023р. про надання дозволу на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» в митний режим відмови на користь держави.
Наказом від 27.06.2024р. №394 «Про утворення робочої групи» Одеською митницею утворено робочу групу з розгляду питання доцільності та законності поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» в митний режим відмови на користь держави.
Згідно доповідної записки голови робочої групи Созанського С.А. від 11.11.2024р. №10-02/52419, членами робочої групи було здійснено вихід на територію ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» у супроводі представників останнього: Штанька А. та Боканча С., а також здійснено відповідний огляд товарів, розміщених на ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», та проведено їх аналіз в розрізі тих, що мають матеріальну цінність та можуть бути поміщеними в митний режим відмови на користь держави. Членами Робочої групи частково візуально оглянуто товар «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18», який зберігається на відкритій площадці митного складу 13-А на території ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» (м. Чорноморськ, вул. Промислова, 5). Товар знаходиться у розібраному стані у коробках без ознак ідентифікації (маркування). Здійснено фотофіксацію.
Робоча група, оглянувши товар, виявила, що він є непридатним для використання, оскільки знаходиться під відкритим небом, коробки є пошкодженими (замоченими дощовою водою). ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» відповідна експертиза придатності для використання товару не проводилась, оскільки вона для підприємства є затратною. В разі, якщо товар непридатний для експлуатації, він не може бути реалізований митницею, а тому підлягає знищенню. Держава в особі митниці понесе значні витрати на таке знищення.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги частини 3 статті 184 МК України, постанови КМУ від 21.05.2012р. №427, відповідно до Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012р., Одеська митниця супровідним листом від 05.12.2024р. повторно відмовила позивачу у наданні дозволу на поміщення товарів, а саме: «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави.
З матеріалів справи, також, вбачається, що Одеською митницею складено акти про виявлення факту неподання або порушення строку подання митних декларацій від 07.01.2025р. №UA500080/2025/001-АПС, від 07.01.2025р. №UA500080/2025/002-АПС, якими встановлено факт порушення строку подання ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» митних декларацій, що є порушенням вимог законодавства України з питань митної справи, а саме: ст.ст.125, 129 МК України.
На підставі актів перевірки від 07.01.2025р. №UA500080/2025/001-АПС та №UA 500080/2025/002-АПС Одеська митниця 10.01.2025р. прийняла податкові повідомлення-рішення:
№UA500000202513, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 340 грн. за платежем «Штраф за порушення податкового законодавства»;
№UA500000202514, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1020 грн. за платежем «Штраф за порушення податкового законодавства».
Згідно доданого до податкових повідомлень-рішень переліку актів про виявлення факту порушення строку подання митної декларації та реквізитів митної декларації, штрафні санкції застосовано до позивача на підставі п.120.1 ст.120 ПК України.
Не погоджуючись з правомірністю рішення Одеської митниці від 05.12.2024р. про відмову у наданні дозволу на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, а також правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 10.01.2025р. №UA500000202513 та №UA500000202514 ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов підприємства, виходив з того, що єдиною підставою для прийняття рішення від 05.12.2024р. за заявою №0703-01 від 07.03.2023р., яким відмовлено у наданні дозволу на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р.) у митний режим відмови на користь держави, Одеська митниця зазначила закінчення строку придатності для споживання або використання вказаного товару. Судом встановлено, в т.ч. шляхом допиту свідків, що огляд товару було проведено відповідачем поверхово, без обстеження усього товару та дослідження технічної документації на нього (щодо обмеженого строку придатності чи строку експлуатації), та безпідставно зроблено висновок про те, що строк придатності товару для споживання або використання закінчився. При цьому, судом враховано пояснення ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», які не спростовано Митницею, що зазначений товар не має встановленого терміну придатності. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність спірного рішення відповідача від 05.12.2024р. та його скасування.
При вирішенні спору судом враховано, що Одеська митниця має дискреційні повноваження з прийняття рішення за заявою позивача №0703-01 від 07.03.2023р., а тому, за висновками суду, належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву №0703-01 від 07.03.2023р. про надання дозволу ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Скасовуючи оскаржуваним рішенням податкові повідомлення-рішення Одеської митниці від 10.01.2025р. №UA500000202513 та №UA500000202514 суд першої інстанції зазначив, що за відсутністю волевиявлення вантажовласника ТОВ «Просат» та здійснення ним відповідних платежів, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» не могло самостійно здійснити декларування спірного товару для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі (зокрема, імпорт) або реекспортувати. На позивача, як утримувача митного складу, ч. 5 ст.125 МК України покладений лише обов'язок протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у митному режимі митного складу передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування. При цьому, для декларування товару у митний режим знищення або руйнування у позивача фактичних та юридичних підстав не було. За таких обставин, суд визнав необґрунтованим накладення на підприємство штрафних санкцій за неподання/несвоєчасність подання митної декларації.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Згідно п.8 ч.1 ст.70 МК України з метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджуються такі митні режими, зокрема, митний склад.
За ст.71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч.1 ст.121 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.122 МК України у митний режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком: 1) товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України; 2) товарів, строк придатності для споживання або використання яких закінчився; 3) товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога; 4) живих тварин; 5) електроенергії, що переміщується лініями електропередачі.
Частиною першою статті 125 МК України у редакції, чинній на дату поміщення ТОВ «Просат» у митному режимі «митний склад» на митному складі ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» вантажу «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18», які задекларовані електронними митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р., передбачалося, що строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим.
Відповідно до ч.3 ст.125 МК України іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання, установлених частинами першою і другою цієї статті, повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані. Якщо іноземні товари під час зберігання в митному режимі митного складу були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, такі товари за умови належного підтвердження зазначених фактів дозволяється декларувати для вільного обігу на митній території України так, ніби вони були ввезені в зіпсованому (ушкодженому) стані.
Частиною 5 статті 125 МК України передбачалося, що у разі невиконання вимог частин першої - четвертої цієї статті щодо розпорядження товарами, що зберігаються в митному режимі митного складу, утримувач митного складу повинен протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у митному режимі митного складу передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування.
Згідно ст.129 МК України митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
Якщо встановлені законом заборони або обмеження щодо імпорту чи експорту відповідних товарів, що діяли під час перебування цих товарів у митному режимі митного складу, скасовано, дозволяється завершення митного режиму митного складу шляхом експорту зазначених товарів або випуску їх для вільного обігу на митній території України.
Митний режим митного складу припиняється митним органом у разі: 1) передачі товарів на склад митного органу у зв'язку із закінченням строків зберігання в режимі митного складу; 2) конфіскації товарів; 3) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; 4) примусового відчуження або вилучення товарів відповідно до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»; 5) реалізації товарів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», та після надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг на митній території України.
У разі припинення митного режиму митного складу згідно з частиною третьою цієї статті поміщення цих товарів у інший митний режим не вимагається, а забезпечення сплати митних платежів, надане відповідно до частини четвертої статті 127 цього Кодексу, підлягає поверненню (вивільненню).
Після перебування на митному складі товари, оформлені у митні режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України, повинні бути в установлений відповідно до цього Кодексу строк вивезені за межі митної території України або поміщені в інший митний режим, який дозволяється щодо таких товарів.
У разі поміщення товарів, що зберігаються на митному складі в митному режимі митного складу, в інший митний режим та у випадках, визначених частиною п'ятою цієї статті, митний орган встановлює строк для вивезення зазначених товарів з митного складу, виходячи з наявних транспортних засобів та навантажувально-розвантажувальної техніки, але не менший, ніж п'ять робочих днів.
Із системного аналізу вказаних норм у їх сукупності слідує, що декларант може помістити товар у митний режим митного складу шляхом дотримання відповідної процедури декларування та виконання митних формальностей. Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим. У тому випадку, коли строк зберігання таких товарів на митному складі закінчився, утримувач митного складу протягом 30 днів після закінчення встановленого законом строку зберігання або передає товар на склад митного органу, або декларує товар у митний режим знищення або руйнування, але виключно у випадку, якщо такі товари були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили.
Сторонами у справі не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що після закінчення встановленого ч.1 ст.125 МК України строку зберігання вантажу в митному режимі «митний склад», ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», як утримувач митного складу, неодноразово зверталося до Одеської митниці із листами, в яких у зв'язку з відсутністю вказівок вантажовласника ТОВ «Просат» щодо подальших дій відносно вантажу, просило митницю у порядку ч.5 ст.125 МКУ прийняти вантаж на склад митного органу.
Такий варіант поведінки ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» був єдиним можливим, оскільки за відсутністю волевиявлення вантажовласника ТОВ «Просат» та здійснення ним відповідних платежів, позивач не міг самостійно здійснити декларування спірного товару для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі (зокрема, імпорт) або реекспортувати товар. При цьому, для декларування товару у митний режим знищення або руйнування у підприємства фактичних та юридичних підстав також не було.
У ч.1 ст.238 МК України закріплений перелік товарів, які є обов'язковими для передачі митному органу для зберігання, зокрема, товари, заявлені у режим відмови на користь держави відповідно до глави 26 цього Кодексу.
ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» додатково зверталося із заявами вих. №21/01 від 21.02.2023р. та №0703-01 від 07.03.2023р. з проханням надати дозвіл на поміщення вантажу у митний режим відмови на користь держави, на що позивач отримав відмову.
До вказаних заяв було додано, зокрема, лист ТОВ «Просат» №300123/1450 від 30.01.2023р., в якому останній, як лізингоодержувач вищезазначеного товару, відмовився від нього на користь держави Україна.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024р. у справі №420/24072/23 Одеська митниця розглянула заяву ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» №0703-01 від 07.03.2023р. про надання дозволу на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, за результатами якої листом від 05.12.2024р. повідомила позивача про відмову у наданні такого дозволу. Підставою для відмови зазначено закінчення строку придатності для споживання або використання вказаного товару.
Перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012р. №427.
Такими підставами, згідно вказаної постанови КМУ, є: товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через її митну територію; товари, що не перебувають на митній території України; товари, строк придатності для споживання або використання яких закінчився; товари, що потребують особливих умов зберігання (у разі, коли митний орган не має можливості забезпечити створення таких умов); товари, щодо яких не здійснено встановлені у частині першій статті 319 Митного кодексу України види контролю (у разі, коли вони підлягають таким видам контролю); товари, вилучені митними органами відповідно до Митного кодексу України (крім товарів, щодо яких відповідно до статті 521 Митного кодексу України припинено провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу); ядерні матеріали, радіоактивні та небезпечні відходи, особливо небезпечні хімічні речовини, отруйні речовини; товари, витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р. №1023-XII (далі - Закон №1023-XII).
Згідно п.24 ст.1 Закону 1023-XII строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів та умовам договору.
За ч.3 ст.7 Закону 1023-XII для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.
Одеська митниця, посилаючись на закінчення строку придатності для споживання або використання товару «Приймално-передавальні базові станції XW6408-18», який був розміщений за митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р., ні у надісланому ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» листі від 05.12.2024р., а ні суду першої та апеляційної інстанцій не вказала, який саме строк придатності вказаного товару встановлено та чим саме такий строк передбачено.
У наявних в матеріалах справи договорах фінансового лізингу від 27.09.2016р. та від 03.07.2017р., укладених між Джовіус Лімітед (Кіпр) та ТОВ «Просат» (Україна), не вбачається будь-яких посилань на наявність строку придатності зазначених прийомо-передавальних базових станцій.
Також, не міститься відомостей щодо строку придатності вищезазначеного товару у Додатках до цих договорів, що стосуються технічних характеристик зазначеного обладнання.
При вирішенні спору колегія суддів враховує, що допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_1 (голова Робочої групи, яка проводила огляд товару) та ОСОБА_2 (член Робочої групи) підтвердили посилання позивача про те, що товар був обстежений робочою групою частково, усього було відкрито десь шість-сім коробок, які були замочені дощем. Робоча група зробила висновок про непридатність товару для використання, оскільки товар зберігався під відкритим небом у неналежних умовах, і оскільки рішення щодо передачі товару у митний режим на користь держави приймається щодо усього задекларованого за двома митними деклараціями товару, не було сенсу оглядати решти товару.
Таким чином, сторонами у справі не заперечується, що Робоча група не оглядала весь товар, а лише на підставі візуального огляду частини товару дійшла висновку про непридатність його для використання.
За викладених обставин у їх сукупності колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що огляд товару було проведено Одеською митницею поверхово, без обстеження усього товару та дослідження технічної документації на нього (щодо обмеженого строку придатності чи строку експлуатації), та безпідставно, на підставі припущень, зроблено висновок про те, що строк придатності товару для споживання або використання закінчився, у зв'язку з чим такий товар не може бути поміщений у митний режим відмови на користь держави у відповідності до Постанови №427.
Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська митниця посилається на те, що витрати на зберігання та реалізацію товару перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу. Апелянт стверджує, що ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» не надало ні суду, ані митному органу доказів на підтвердження можливості реалізації товару на митній території України, його ліквідності, а також у разі можливості реалізації товару - докази того, що сума надходжень від їх продажу покриватиме витрати на зберігання та реалізацію. Наразі затребуваність та реалізація товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» на території України є неможливою у зв'язку з відсутністю жодного суб'єкта господарювання, який мав би ліцензію на використання базових станцій у діапазоні радіочастот 1785,0-1805,0 МГц.
Колегія суддів не приймає до уваги такі твердження апелянта, оскільки у надісланому ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» листі від 05.12.2025р. Одеська митниця не посилалася на вказану обставину як на підставу для відмови у наданні дозволу на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р.) у митний режим відмови на користь держави, як і не навела належного обґрунтування такого висновку.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці від 05.12.2024р. щодо заяви №0703-01 від 07.03.2023р., яким відмовлено у наданні дозволу на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р.) у митний режим відмови на користь держави, із зобов'язанням відповідача повторно розглянути заяву ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Також, колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції про неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень Одеської митниці від 10.01.2025р. №UA500000202513 та №UA500000202514 про застосування до ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» штрафних санкцій за неподання/несвоєчасність подання митних декларацій.
Згідно ст.258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Обов'язок платника податків подавати фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, закріплений у п.16.1 ст.16 ПК України.
При цьому, відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Згідно п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Відповідальність за неподання декларацій встановлена п.120.1 ст.120 ПК України.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» за відсутністю волевиявлення вантажовласника ТОВ «Просат» та здійснення ним відповідних платежів не могло самостійно здійснити декларування товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017р. та №UA500090/2017/007691 від 20.12.2017р.) для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі (зокрема, імпорт) або реекспортувати.
Як вже зазначалося, на ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», як утримувача митного складу, частиною 5 статті 125 МК України покладений лише обов'язок протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у митному режимі митного складу передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування (підстав для чого у позивача також не було).
Передбачений частиною п'ятою статті 125 МК України обов'язок щодо звернення до митного органу позивачем виконано, у зв'язку з чим, з урахуванням обставин справи, накладення на ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкових декларацій, обов'язок щодо подання яких у позивача відсутній, на думку колегії суддів, є протиправним.
Апелянт стверджує, що Митним кодексом України не передбачено проведення документальної перевірки факту неподання/несвоєчасності подання митної декларації, підставою для підготовки податкових повідомлень-рішень за результатами встановлення факту неподання/несвоєчасності подання митної декларації є акт, який складається підрозділом митного оформлення, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням митної декларації.
Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки вказана обставина не слугувала підставою для висновку суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень Одеської митниці від 10.01.2025р. №UA500000202513 та №UA500000202514 і їх скасування.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні спору судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення від 27.06.2025р. колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 вересня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук