Справа № 758/7414/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8459/2025
20 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Захарчук С.С.,-
встановив:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
ОСОБА_1 просила:визнати недійсним п. 1.1.3.2.4. договору щодо підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами; визнати незаконним підвищення процентної ставки від 01 вересня 2014 року та від 01 квітня 2015 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок здійснених позивачем платежів за користування кредитними коштами за відсотковою ставкою 2, 3 % з 01 вересня 2014 року по день перерахування різниці на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач оформлено кредитну картку з кредитним лімітом 19 000 грн00 коп. з процентною ставкою за користування кредитом 2, 3% щомісячно.
АТ КБ «Приватбанк» безпідставно та без повідомлення позивача двічі зміненопроцентну ставку з 01 вересня 2014 року до 2, 7 % на місяць та з 01 квітня 2015 року до 3, 5 % на місяць.
ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача незаконними.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» перерахувати здійснені ОСОБА_1 платежі за кредитним договором від 24 лютого 2011 року за процентною ставкою 2, 3 % на місяць з 01 вересня 2014 року та зарахувати різницю на картковий рахунок ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» підтримала доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про його час і місце повідомлена належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника АТ КБ «Приватбанк», перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів повідомлення позивача про зміну процентної ставки за користування кредитом у порядку, встановленому ст. 1056-1 ЦК України. АТ КБ «ПриватБанк» безпідставно підвищив базову процентну ставку за користування кредитом по виданій ОСОБА_1 кредитній картці.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 24 лютого 2011 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» між сторонами укладено кредитний договір. Позивачу оформлено кредитну картку «Універсальна», в подальшому переоформлено на «Універсальна Gold» з кредитним лімітом 19 000 грн 00 коп. з процентною ставкою за користування кредитом 2, 3 % щомісячно.
Відповідачем двічі змінено процентну ставку: з 01 вересня 2014 року до 2, 7 % на місяць та з 01 квітня 2015 року до 3, 5 % на місяць.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначила, що підвищення АТ КБ «Приватбанк» процентної ставки відбулось без згоди позивача. Враховуючи, що такі дії є незаконними, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок здійснених позивачем платежів за користування кредитними коштами за відсотковою ставкою 2, 3 % з 01 вересня 2014 року по день перерахування різниці на картковий рахунок ОСОБА_1 .
За ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Відповідно до ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегією суддів встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» на підтвердження обгрунтованості та правомірності зміни процентної ставки долучено до матеріалів справи примірник умов і правил надання банківських послуг. Відповідач зазначав, що наданими умовами та правилами передбачено право збільшити розмір базової процентної ставки за користування кредитом шляхом повідомлення про це клієнта за 7 днів у виписці по картрахунку чи шляхом направлення СМС-повідомлення.
Так, колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять підтвердженьознайомлення позивача із вказаними умовами та правилами надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк».
Поданий відповідачем примірник умов і правил надання банківських послуг ОСОБА_1 не підписаний.
Так, при вирішені питання щодо статусу умов і правил надання банківських послуг як невід'ємної частини укладеного сторонами договору, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 634 ЦК України щодо договору приєднання, так як умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися банком за період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
Зміст цих умов повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони правовідносин - банку, який може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування за власним рішенням. Вказане надає кредитору можливість подати в суд примірник умов і правил надання банківських послуг у тій редакції, що найбільш сприятлива для вирішення справи на користь банка.
Відтак, за відсутності доказів того, що саме подані відповідачем умови і правила надання банківських послуг розумілаОСОБА_1 , ознайомилась та погодилась із ними, ці умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма укладеного із відповідачем договору про надання банківських послуг.
Такі висновки узгоджуються із висновками щодо застосування норм матеріального права, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Враховуючи, що встановлений умовами і правилами надання банківських послуг порядок повідомлення клієнта про зміну процентної ставки не може бути застосований до спірних правовідносин з тих підстав, що ці умови не є складовою укладеного сторонами договору про надання банківських послуг, а іншого порядку вони не погодили, повідомлення позичальника про зміну процентної ставки за користування кредитом повинно відбуватися у порядку, визначеному ст. 1056-1 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» у встановленому положенням ст. 1056-1 ЦК України порядку не повідомляв ОСОБА_1 про зміну процентної ставки за користування кредитом(з 01 вересня 2014 року до 2, 7 % на місяць та з 01 квітня 2015 року до 3, 5 % на місяць).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності підвищення АТ КБ «Приватбанк» базової процентної ставки за користування кредитом по виданій ОСОБА_1 кредитній картці.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 надала свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг складає кредитний договір, колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами домовленості щодо зміни розміру процентів. Так, умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці тарифи, умови і правила надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», з якими був ознайомлений позичальник.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 05 березня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 01 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко