1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 26 серпня 2025 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника
власника майна адвоката ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та накладено арешт на майно вилучене під час обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:052:5036, а саме на:
-??мобільний телефон марки Apple 13 про Макс, з сімкарткою водафон; ??
-відео реєстратор (alhua) DHI - NVR 2108-I sn 7c00152paz093cl;
-??макбук марки Apple моделі air, CM1,2020 sn fvfj64bp 1wg2 ; ??
-мобільний телефон марки Samsung Гелексі Фліп 6 з сімкарткою вода фон, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, залишивши його у кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Київській області.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки Apple 13 про Макс, з сімкарткою вода фон, в цій частині постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 26 травня 2025 року клопотання прокурора розглянуто без участі ОСОБА_5 , копію ухвали отримано представником власника майна 23 липня 2025 року, про що складено відповідну розписку.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що арештований мобільний телефон вилучено всупереч увалі слідчого судді.
Звертає увагу на те, що під час проведення обшуку, ОСОБА_5 на вимогу слідчого надав доступ до інформації, наявної у телефоні шляхом ведення паролю системи логічного захисту та запропонував здійснити копіювання необхідних відомостей.
Однак, слідчий відмовив у проведенні копіювання інформації та незважаючи на те, що телефон не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, здійснив його вилучення.
Посилається на те, що до клопотання не долучено відеозапис проведення обшуку, а слідчим суддею його не досліджено.
Зазначає, що ОСОБА_5 повідомив слідчого про те, що телефон використовується ним в повсякденному житті та роботі, а також містить важливу інформацію для нього.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 березня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024181010000665, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4,5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 у період часу з 04.09.2022 по 05.11.2023 шляхом обману, під приводом інвестування в ринок електронних валют заволодів грошовими коштами в сумі 21 000 доларів США, крипто валютою ОСОБА_10 в розмірі 3,9 ВТС (біткоінт), грошовими коштами ОСОБА_11 в розмірі 50 000 доларів США, чим спричинив матеріальну шкоду.
22 травня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:052:5036, за місцем проживання родини ОСОБА_12 . Під час вказаного обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки Apple 13 про Макс, з сімкарткою водафон; ??відео реєстратор (alhua) DHI - NVR 2108-I sn 7c00152paz093cl; ??макбук марки Apple моделі air, CM1,2020 sn fvfj64bp 1wg2; ?? мобільний телефон марки Samsung Гелексі Фліп 6 з сімкарткою вода фон.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_13 від 22 травня 2025 року вилучені речі, у тому числі мобільний телефон марки Apple 13 про Макс,визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
23 травня 2025 року прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 засобами поштового зв'язку направив до Святошинського районного суду м. Києва клопотання про арешт вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:052:5036, за місцем проживання родини Дамаскіних, майна, з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави арешту майна відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу.
З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримано вимог зазначених норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод,
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, в порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт мобільного телефону марки Apple 13 про Максвласником якого є ОСОБА_5 (батько підозрюваного) належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливості використання майна,як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою збереження речових доказів.
Однак, мобільний телефон марки Apple 13 про Макс, на який прокурор, в тому числі просив накласти арешт не може відповідати критеріям речових доказів в ході досудового розслідування щодо здійснення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 190 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, яке саме доказове значення може мати вказане майно у даному кримінальному провадженні і яким чином його ймовірне відчуження зможе запобігти встановленню об'єктивної істини щодо обставин, які встановлюються.
Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права ОСОБА_5 з потребами досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
У порушення ст.ст. 171, 173 КПК України, слідчий суддя не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.
Проте вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді.
Ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в порушення відповідно ст. ст.171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.
Відтак, прокурором не доведено в клопотанні існування правових підстав для накладення арешту на вказане майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що мобільний телефон марки Apple 13 про Макс є предметом протиправної діяльності, об'єктом та знаряддям злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. У зв'язку із чим винесена постанова про визнання вказаного майна речовими доказами є формальною та не містить жодних мотивів.
Прокурор обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Окрім того, з 19 серпня 2025 року у кримінальному провадженні виконуються вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, а прокурором під час апеляційного розгляду повідомлено, що доцільності у мобільному телефоні марки Apple 13 про Макс, як речового доказу немає, оскільки на ньому не міститься інформації, яка може мати значення у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на мобільний телефон марки Apple 13 про Макс, з сімкарткою водафон, а апеляційна скарга -задоволенню.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року, - скасувати в частині накладення арешту на ??мобільний телефон марки Apple 13 про Макс, з сімкарткою водафон .
В цій частині постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно вилучене під час обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:052:5036, а саме на:
-??мобільний телефон марки Apple 13 про Макс, з сімкарткою вода фон, - відмовити. ??
В іншій частині ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 759/11160/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_17
Справа № 11сс/824/6118/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК