20 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 607/1125/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - Ручайської А. М.,
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 - не з'явився,
Приватного нотаріуса Тернопільського районного
нотаріального округу Мартюка Ігоря Зіновійовича - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 (у складі колегії суддів: Малех І.Б. (головуючий), Зварич О.В., Панова І.Ю.)
у справі № 607/1125/22
за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»
до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Мартюка Ігоря Зіновійовича,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
У січні 2022 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - АТ «Креді Агріколь Банк») звернулось в Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Мартюк Ігоря Зіновійовича (далі - Приватний нотаріус) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.04.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого Приватним нотаріусом за реєстровим № 282, предметом якого виступає нерухоме майно, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6125287500:01:018:0023, площею 0,10 га, що знаходиться на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 607/11446/16-ц задоволено позов ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на земельну ділянку, площею 0, 10 га, що знаходиться на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, для задоволення вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк» згідно з кредитним договором від 07.08.2008 у сумі 124 312, 21 доларів США, шляхом проведення публічних торгів на предмет іпотеки у межах процедури виконавчого провадження та встановлено початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності. Водночас, 30.04.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений Приватним нотаріусом за реєстровим № 282, предметом якого виступає нерухоме майно, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6125287500:01:018:0023, площею 0,10 га, що знаходиться на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Позивач вважає, що оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним як такий, що спрямований на шкоду майновим правам та інтересам банку та на уникнення виконання цивільно-правових зобов'язань ОСОБА_3 перед банком та судового рішення.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.04.2023, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 17.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27.03.2024 рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.04.2023 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17.10.2023 скасовано. Провадження у справі № 607/1125/22 за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третя особа - Приватний нотаріус, про визнання недійсним договору купівлі-продажу закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2024 заяву АТ «Креді Агріколь Банк» про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу № 607/1125/22 за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третя особа - Приватний нотаріус, про визнання недійсним договору купівлі-продажу передано для продовження розгляду до Господарського суду Тернопільської області.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Братівника І. В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу задоволено частково. Стягнуто з АТ «Креді Агріколь Банк» на користь ОСОБА_1 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 скасовано. Постановлено нове рішення. Позовні вимоги АТ «Креді Агріколь Банк» задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.04.2020, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом за реєстровим № 282, предметом якого виступає нерухоме майно, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6125287500:01:018:0023, площею 0,10 га, що знаходиться на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2025 скасовано. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Братівника І. В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог, у червні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 скасувати, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.07.2025 у справі № 607/1125/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.08.2025.
Також, не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог, у червні 2025 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 скасувати, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 залишити в силі, а також стягнути з позивача судові витрати, у тому числі, на правову допомогу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.08.2025 у справі № 607/1125/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.08.2025.
АТ «Креді Агріколь Банк» у відзивах на касаційні скарги зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, та безпідставність доводів, наведених скаржниками у касаційних скаргах, просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ОСОБА_3 та Приватний нотаріус у судове засідання не з'явились та своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, а також те, що зазначені учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті за відсутності ОСОБА_3 , Приватного нотаріусу та їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 07.08.2008 між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (далі - АТ «Індустріально-експортний банк» (АТ «Індекс-банк»), правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк»), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременецька кераміка» (далі - ТОВ «Кременецька кераміка», позичальник) було укладено кредитний договір № 38/08-КЛ, банк зобов'язався відкрити позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 100 000,00 дол. США, в рамках якої надати позичальнику кредит.
07.08.2008 між ОСОБА_4 (іпотекодавець) та АТ «Індустріально-експортний банк» (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Бойко Л. В., відповідно до умов якого на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в іпотеку передана належна ОСОБА_4 земельна ділянка площею 0,10 га, що знаходиться на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, заставною вартістю 194 959, 00 грн (кадастровий номер 6125287500:01:018:0023).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.06.2010 у справі № 2-3815/10 задоволено позов АТ «Індустріально-експортний банк» в особі центрального відділення філії «Вінницька дирекція» АТ «Індекс-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт плюс К», ТОВ «Кременецька кераміка», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на передане в іпотеку майно. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт плюс К», ТОВ «Кременецька кераміка», ОСОБА_4 на користь АТ «Індустріально-експортний банк» заборгованість за кредитним договором від 07.08.2008 № 41/08-КЛ у сумі 105 582, 30 дол. США, що станом на 14.09.2009 еквівалентно 842 842, 38 грн та заборгованість за кредитним договором від 07.08.2008 № 38/08-КЛ - 56 695, 81 грн. Звернено стягнення на предмет іпотеки: на належний ТОВ «Кременецька кераміка» комплекс - цегельний завод та належну ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,10 га, що знаходиться на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, з вартості яких підлягає сплаті 105 582, 30 дол. США (еквівалент 842 842, 38 грн) та 56 695, 81 грн заборгованості за кредитним договором від 07.08.2008 № 38/08-КЛ, шляхом надання банку права продажу від свого імені предметів іпотеки будь-якій особі з укладанням договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», а також наданням позивачеві всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 23.12.2010 у справі № 2-3815/10 рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30.06.2010 в частині солідарного стягнення суми заборгованості з юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт плюс К» та ТОВ «Кременецька кераміка» на користь АТ «Індустріально-експортний банк» скасовано, в цій частині провадження у справі закрито. В іншій частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.06.2010 залишено без змін.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 у справі № 2/15/5022-211/2011 (яка набрала законної сили) частково задоволено позов ПАТ «Індекс-Банк» (ПАТ «Креді Агріколь Банк») до ТОВ «Кременецька кераміка» про стягнення 1 084 888, 88 грн заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № 38/08-КЛ. Стягнуто з TOB «Кременецька кераміка» на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» 794 492,13 грн - заборгованості за кредитом, 203 588,72 грн заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом, 10 262,16 грн заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом, 13 346,30 грн пені за прострочення сплати заборгованості за відсотками за користування кредитом; здійснено розподіл судових витрат.
10.04.2012 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпрестижбуд» було укладено договір про відступлення прав, а також договір про відступлення прав за договорами іпотеки (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Власенко І. В. та зареєстрований в реєстрі за № 115), згідно з якими здійснено відступлення грошових вимог за кредитним договором від 07.08.2008 № 38/08-КЛ та за договором іпотеки від 07.08.2008, предметом якого є земельна ділянка, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 у справі № 2/65/5022-771/2012 задоволено позов ТОВ «Кременецька кераміка» до ТОВ «Укрпрестижбуд» та ПАТ «Креді Агріколь Банк» про визнання недійсними договору про відступлення прав та договору про відступлення права за договором іпотеки. Визнано недійсними договір про відступлення прав від 10.04.2012, укладений між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпрестижбуд», та договір про відступлення права за договорами іпотеки від 10.04.2012, укладений між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпрестижбуд», посвідчений приватним нотаріусом Власенко І. В. Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 115.
07.09.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Власенко І. В. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрестижбуд» вилучено запис про заборону відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, що належала ОСОБА_4 .
18.09.2013 ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Брикса Т.І. за реєстровим № 530, відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_3 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08.08.2017 у справі № 607/11446/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 31.10.2017, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 і є предметом іпотеки, та встановлення способу реалізації земельної ділянки.
Постановою Верховний Суд від 18.12.2019 у справі № 607/11446/16-ц задоволено позов ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,10 га, що знаходиться на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. Звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 для задоволення вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк» за кредитним договором від 07.08.2008 у сумі 124 312,21 дол. США, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження та встановив початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності.
23.05.2020 позивач звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з заявою за № 16207/084 про видачу виконавчих листів у справі № 607/11446/16-ц.
Виконавчі листи одержані позивачем 08.05.2020.
12.11.2020 приватний виконавець Мелех А. І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 607/11446/16-ц від 15.04.2020 про звернення стягнення на земельну ділянку для задоволення вимог банку за кредитним договором від 07.08.2008 в сумі 124 312,21 дол. США шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження та встановив початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.04.2020 між представником ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л. С. 21.08.2019 (продавець), та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мартюком І. З. та зареєстрований в реєстрі за № 282, відповідно до умов якого продавець продала та передала у власність покупцю, а покупець купив та прийняв у власність належну ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
На земельній ділянці розташований житловий будинок з надвірними спорудами, який відчужується за окремим договором.
Продаж вчинено за погодженою сторонами сумою 53 000,00 грн (пункт 4 договору купівлі-продажу).
У пункті 11 договору купівлі-продажу зазначено, що інформація про зареєстровані речові права чи їх обтяження щодо об'єкта нерухомого майна, який є предметом даного договору, а також щодо власника об'єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, що підтверджується інформаційними довідками № 207984634, № 207984869 від 30.04.2020.
Відомості про право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 160607861252).
Також, 30.04.2020 між тими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, а саме: цегляного будинку з мансардою та підвалом, загальною площею 290,5 кв. м, житловою площею 147,6 кв. м, септику, розташованих на земельній ділянці Смиковецької сільської ради, Підволочиське шосе 20, Тернопільського району, Тернопільської області, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023.
Предметом розгляду у справі № 607/1125/22, що розглядається, є позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.04.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого Приватним нотаріусом за реєстровим № 282, предметом якого виступає нерухоме майно, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6125287500:01:018:0023, площею 0,10 га, що знаходиться на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх необґрунтованості, оскільки позивачем не доведено обставин того, що оспорюваний договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки було укладено відповідачами з метою уникнення ОСОБА_3 від виконання судового рішення та завдання шкоди майновим права позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 під час розгляду справи, суд першої інстанції, ураховуючи характер спору, складність справи, обсяг наданих ОСОБА_1 адвокатом послуг, а також критерії реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру та співмірності з обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (послуг) з представництва інтересів ОСОБА_1 , дійшов висновку, що відшкодуванню ОСОБА_1 за рахунок позивача підлягають витрати у розмірі 14 000,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції з огляду на те, що оспорюваний договір було укладено після ухвалення Верховним Судом постанови у справі № 607/11446/16-ц про звернення стягнення на спірну земельну ділянку, яка є предметом оспорюваного договору, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Ураховуючи те, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову скасовано постановою від 07.05.2025, а апеляційним судом ухвалено нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції іншою постановою від 07.05.2025 також скасував додаткове рішення суду першої інстанції та відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається зі змісту касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.
Так, ОСОБА_1 , у поданій касаційній скарзі, на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послався на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, відповідно до яких за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень; на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, відповідно до якого позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача; на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 522/8158/15-ц щодо особливостей визнання судом недійсним договору у зв'язку з його фіктивністю; на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 щодо застосування доктрини «заборони суперечливої поведінки».
ОСОБА_3 , у поданій касаційній скарзі, на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалась на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 295/5011/15-ц, відповідно до якого неналежний виклик сторони у справі є порушенням принципу рівності сторін і підставою для скасування судового рішення; на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 927/84/19 щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 щодо оцінки судами добросовісності/недобросовісності набувача майна; на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, відповідно до якого відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору; на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 357/7734/18, щодо застосування доктрини «заборони суперечливої поведінки»; а також на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20.
Крім того, ОСОБА_3 підставою касаційного оскарження судового рішення у справі, що розглядається, також зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність випадку, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 310 цього Кодексу, а саме, суд розглянув справу за її відсутності, належним чином не повідомивши про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у межах їх доводів та вимог, виходить із такого.
Щодо доводів ОСОБА_3 про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, який (пункт) відсилає, зокрема до положень пункту 5 частини 1 статті 310 цього Кодексу, колегія суддів зазначає таке.
На обґрунтування вказаної підстави ОСОБА_3 посилається на те, що розгляд справи № 607/1125/22 за апеляційною скаргою АТ «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 апеляційним судом відбувся без належним чином повідомлення її чи її представника про час і місце розгляду справи, оскільки ні вона, ні її представник будь-яким чином (поштою, у електронному кабінеті) не отримували ухвал Західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі № 607/1125/22 за апеляційною скаргою АТ «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025, призначення її до розгляду та відкладення її розгляду, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 310 ГПК України є обов'язковою підставою для скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складових ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Отже, Верховний Суд зазначає, що право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження. При цьому направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Скаржниця наголошує на неодержанні нею чи її представником будь-якого повідомлення про час і місце розгляду судом апеляційної інстанції справи, а саме ухвал Західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі № 607/1125/22 за апеляційною скаргою АТ «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025, про призначення її до розгляду та відкладення її розгляду, за результатами розгляду якої було ухвалено оскаржувану постанову.
Верховний Суд погоджується із зазначеними доводами скаржника з огляду на таке.
Згідно з частинами 2-4 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 242 ГПК України).
Згідно з частиною 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частини 5 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з абзацом 1 частини 6 та абзацом 1 частини 7 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, фізичні особи (громадяни України, іноземці чи особи без громадянства), які є учасниками справи, не відносяться до вичерпного переліку суб'єктів, які зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а тому суд повинен надсилати всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Разом з тим, усі адвокати зобов'язані зареєструвати свій електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а господарський суд має вручати їм всі судові рішення виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких осіб.
Із матеріалів справи № 607/1125/22 не вбачається реєстрації ОСОБА_3, свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.
Разом з тим вбачається наявність такого кабінету у адвоката - Магдич О. О., яка представляла інтереси ОСОБА_3 у суді першої інстанції.
Отже, виходячи з системного аналізу змісту положень частин 5- 7 статті 6, частин 2- 4 статті 120, частин 1, 2 статті 202, частин 5, 6, 11 статті 242 ГПК України (в редакції, чинній з 18.10.2023) належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов'язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасника справи або його представника про дату, час і місце розгляду справи - є підставою для відкладення розгляду справи. При цьому розгляд справи за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише в разі наявності в суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (схожий правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 918/1478/14).
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Креді Агріколь Банк» до Західного апеляційного господарського суду було подано дві апеляційні скарги, а саме, на додаткове рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2025 та на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025. За кожною із зазначених апеляційних скарг судом апеляційної інстанції ухвалами від 04.02.2025 (на додаткове рішення) та від 07.02.2025 (на рішення) були відкриті апеляційні провадження. Розгляд цих апеляційних скарг призначався судом апеляційної інстанції у різні судові засідання.
Так, судові засідання щодо розгляду апеляційної скарги АТ «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 призначались судом апеляційної інстанції на 12.03.2025 (ухвала від 26.02.2025), на 02.04.2025 (ухвала від 12.03.2025), на 23.04.2025 (ухвала від 02.04.2025), на 07.05.2025 (ухвала від 23.04.2025).
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів щодо надсилання судом апеляційної інстанцій ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, чи її представнику - адвокату Магдич О. О. до електронного кабінету, ухвали від 07.02.2025 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025, ухвали від 26.02.2025 про призначення розгляду апеляційної скарги АТ «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 на 12.03.2025 та ухвал від 12.03.2025, 02.04.2025, 23.04.2025 про відкладення розгляду апеляційної скарги АТ «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 (т. 4, а. с. 177-180, 195-200, 238-143, 258-261, 286-289).
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо повідомлення ОСОБА_3 чи її представника-адвоката Магдич О. О. про дату, час та місце розгляду справи, суд касаційної інстанції погоджується з твердженням скаржниці про те, що справу № 607/1125/22 за апеляційною скаргою АТ «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 було розглянуто судом апеляційної інстанції за відсутності ОСОБА_3 (її представника), належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання.
Наведене вище переконливо свідчить про те, що доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про допущене судом апеляційної інстанції істотне порушення норм процесуального права (статей 120, 240, 242, 310 ГПК України) отримали підтвердження під час касаційного провадження.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 295/5011/15-ц, на яку посилається ОСОБА_3 у касаційній сказі, що свідчить про підтвердження під час касаційного провадження наведеної скаржницею підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини 1 статті 308 ГПК України).
Ураховуючи наявність випадку, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 310 ГПК України та вимоги поданих касаційних скарг, суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що ухвалена у цій справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі № 607/1125/22 скасувати.
3. Справу № 607/1125/22 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко