Номер провадження: 11-сс/813/912/25
Справа № 947/2581/22, 1-кс/947/3489/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ТОВ «ТРІУМФ 777» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2025 про арешт майна в межах кримінального провадження № 42021163010000116 від 30.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України,
установив
Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження № 42021163010000116 від 30.12.2021 року було задоволено клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 та накладено арешт заборонивши усім суб'єктам державної реєстрації прав, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь - які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно об'єктів нерухомого майна на:
- земельну ділянку площею 0,4 га з кадастровим номером 5110136900:29:001:0036 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2111787551101);
- виробничі та невиробничі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4121,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168511051101).
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представником ОСОБА_6 , в інтересах ТОВ «ТРІУМФ 777», була подана апеляційна скарга, в якій він посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає:
- клопотання прокурора розглядалось без повідомлення та участі власника майна;
- відсутні підстави для накладення арешту на майно;
- підозра відносно ОСОБА_8 необґрунтована;
Позиції учасників судового розгляду
Апеляційний розгляд проведено без участі представника власника майна ТОВ «ТРІУМФ 777» - адвоката ОСОБА_6 , який звернувся до апеляційного суду із заявою про здійснення апеляційного розгляду за його відсутності а також без участі прокурора, який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, до судового засідання не з'явився, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.
За наведених обставин, враховуючи положення ч.4 ст.107 КПК, апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників провадження та без технічної фіксації судового процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно матеріалів кримінального провадження, слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021163010000116 від 30.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 22.09.2006 рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області задоволено позов ОСОБА_8 та визнано право власності останньої на самочинно реконструйоване та побудоване нерухоме майно у вигляді виробничих та невиробничих будівель, позначених на плані: літ. «В-3» - адміністративного будинку, літ. «В1» - котельні, літ. «в» - оглядової ями, літ. «в1» - оглядової ями, літ. «в2» - оглядової ями, літ. «в3» - оглядової ями, літ. «в4» - оглядової ями, літ. «в5» - оглядової ями, літ. «в6» - оглядової ями, літ. «Г» - СТО, літ. «Г1» - котельні, літ. «г» - оглядової ями, літ. «г1» - оглядової ями, літ. «г2» - оглядової ями, літ. «г3» - оглядової ями, літ. «г4» - оглядової ями, літ. «Д» - будинку охорони, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада (проспект Маршала Жукова), 34д (за межами населених пунктів).
Відомості про право власності ОСОБА_8 на вищевказане нерухоме майно загальною площею 3 718 кв.м. 03.02.2017 державним реєстратором Ширяївської районної державної адміністрації ОСОБА_9 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі заяви ОСОБА_8 від 03.02.2017 за № 20827616, а також рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.09.2006 у справі № 2- 2330/2006.
Також встановлено, що Овідіопольською районною державною адміністрацією 13.06.2002 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ «ЮГТРАНС» від 09.04.2002 про передачу у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,40 гектарів (4000 кв.м.) у межах визначених на плані, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради, пр-т Маршала Жукова, 34д, останній видано державний акт на право власності на землю Серія ОД № 033909.
Надалі, 15.06.2020 Відділом у Здолбунівському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області проведено державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки площею 0,40 гектарів з присвоєнням їй кадастрового номера 5110136900:29:001:0036.
Разом з тим, приблизно з листопада 2015 року по грудень 2016 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, за невстановлених обставин та у невстановленому місці, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 229,5 кв.м., яка є земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, та яка знаходиться поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:29:001:0036.
Так, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи у власних корисних інтересах, маючи умисел на самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці при відсутності права власності, права постійного користування і права оренди земельної ділянки та реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, всупереч ст. 14 Конституції України, ст. 116, 124, 125, 211 Земельного кодексу України, шляхом залучення невстановлених досудовим розслідуванням осіб, що мають навички у сфері будівельної діяльності проте які, не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_8 , приблизно з листопада 2015 року по грудень 2016 року, діючи у порушення вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 5. ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 № 466, збільшила площу будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з 3 718 кв.м. на 4 121,4 кв.м., шляхом будівництва триповерхової прибудови (нежитлового приміщення ІІ групи капітальності) - об'єкта капітального будівництва загальною площею 659,7 кв.м., на земельній ділянці площею 229,5 кв.м., яка перебуває у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Надалі, ОСОБА_8 у невстановлений час та в невстановленому місці отримала технічний паспорт ТОВ «ПРОФ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» станом на 01.10.2019 № 002212 на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, призначення - виробничі та невиробничі будівлі за адресою: місто Одеса, проспект Небесної Сотні (кол. Маршала Жукова), 34-Д.
Продовжуючи реалізацію свого корисливого умислу, ОСОБА_8 03.10.2019 о 14:28 год. звернулась до державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_10 з заявою № 36248976 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1168511051101 за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 34Д, надавши останній заздалегідь підготовлений технічний паспорт № НОМЕР_1 , виданий 01.10.2019 ТОВ «ПРОФ БТІ».
У свою чергу, державний реєстратор ОСОБА_10 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_8 03.10.2019 прийняла рішення № 48995388 та того ж дня о 14:41 год. та о 15:50 год. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни щодо загальної площі об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з «3 718 кв.м.» на «4121,4 кв.м.», а також адреси останнього з « АДРЕСА_2 » на « АДРЕСА_1 ».
Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Таким чином, в результаті проведення реєстрації змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо загальної площі об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 ), з комунальної власності вибула земельна ділянка під вказаним об'єктом загальною площею 229,5 кв.м.
Вказаними діями ОСОБА_8 порушено право власності територіальної громади міста Одеси на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, площею 229,5 кв.м., оскільки реєстрація права власності проведена на об'єкт самочинного будівництва без будь-яких документів на земельну ділянку та за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Так, ОСОБА_8 03.03.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Постановою прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 від 26.02.2025 в порядку ст.ст. 36, 98, 110 КПК України визнані речовими доказами:
- земельну ділянку площею 0,4 га з кадастровим номером 5110136900:29:001:0036 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2111787551101);
- виробничі та невиробничі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4121,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168511051101).
Земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею (кв.м): 4121.4, з будівлями згідно опису: літ. В-3 - адміністративна будівля, літ. В1-котельня, літ. в - оглядова яма, літ. в1 - оглядова яма, літ. в2 - оглядова яма, літ. в3 - оглядова яма, літ. в4 -оглядова яма, літ. в5 - оглядова яма, літ. в6 - оглядова яма, літ. Г - СТО, літ. Г 1 -котельня, літ. г - оглядова яма, літ. г1 - оглядова яма, літ. г2 - оглядова яма, літ. г3 - оглядова яма, літ. г4 - оглядова яма, літ. Д - будинок охорони, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168511051101 власником якого є ТОВ «Тріумф777» код ЄДРПОУ 43214633, на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 199,202, виданого 15.04.2021 ОМНО Приватним нотаріусом ОСОБА_11 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57888623 від 27.04.2021, є предметом кримінального правопорушення, тому з метою недопустимості проведення подальшого будівництва на вищевказаній земельній ділянці, збільшення її розміру, до з'ясування всіх обставин скоєння кримінального правопорушення в даному випадку розумним та співрозмірним обмеженню права користування буде накладення арешту на майно.
Підставою та метою накладення арешту є те, що будівництво на зазначеній земельній ділянці здійснено в порушення вимог містобудівних умов та обмежень, а також недопущення внесення змін до Дежавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна шляхом збільшення площі земельної ділянки, за рахунок земель територіальної громади міста Одеси.
Вищенаведене також підтверджується постановою прокурора про визнання і доручення речових доказів до матеріалів кримінального провадження, відповідно до якої вказаний об'єкт нерухомого майна визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про те, що досліджені матеріали свідчать про існування достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто може бути речовим доказом у кримінальному провадженні. Так, вказане нерухоме майно було об'єктом можливих кримінально протиправних дій, імовірно набуте кримінально протиправним шляхом, так як матеріалами клопотання підтверджується те, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею (кв.м): 4121.4, з будівлями згідно опису: літ. В-3 - адміністративна будівля, літ. В1-котельня, літ. в - оглядова яма, літ. в1 - оглядова яма, літ. в2 - оглядова яма, літ. в3 - оглядова яма, літ. в4 -оглядова яма, літ. в5 - оглядова яма, літ. в6 - оглядова яма, літ. Г - СТО, літ. Г 1 -котельня, літ. г - оглядова яма, літ. г1 - оглядова яма, літ. г2 - оглядова яма, літ. г3 - оглядова яма, літ. г4 - оглядова яма, літ. Д - будинок охорони, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168511051101 власником якого є ТОВ «Тріумф777» код ЄДРПОУ 43214633, на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 199,202, виданого 15.04.2021 ОМНО Приватним нотаріусом ОСОБА_11 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57888623 від 27.04.2021, є предметом кримінального правопорушення, оскільки будівництво на зазначеній земельній ділянці здійснюється в порушення вимог містобудівних умов та обмежень.
Крім того, слідчий суддя правильно врахував те, що є підстави вважати, що особи, можуть вчинити дії задля приховування кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, а саме земельних ділянок зазначених у клопотанні, а також проведення в подальшому інших слідчих дій, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна, із забороною відчуження, розпорядження, передачі у користування, вчинення реєстраційних дій, із забороною їх забудови (проведення підготовчих та будівельних робіт).
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи представника ТОВ «Тріумф777» про те, що в порушення вимог КПК клопотання прокурора розглядалось без повідомлення та участі власника майна, оскільки відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали судового провадження, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про наявність об'єктивної необхідності у збереженні та дослідженні вказаного майна, оскільки останнє потенційно може містити ознаки речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України.
Зокрема, на момент розгляду апеляційної скарги досудове слідство надало достатні підстави вважати, що вказане нерухоме майно могло бути набуто внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України або ж використано у механізмі вчинення правопорушення, що, відповідно до ст. 98 КПК України, надає йому ознак речового доказу. Така правова кваліфікація має місце навіть за відсутності остаточного рішення по суті кримінального провадження, оскільки на етапі досудового розслідування дослідження подібного майна є необхідним для встановлення обставин правопорушення, способу його вчинення, кола причетних осіб та підстав набуття права власності на майно.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що наразі існує необхідність в дослідженні вилученого майна, оскільки дане майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що вилучене майно не відповідає ознакам речових доказів, у відповідності до вимог ст.98 КПК України.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, за якими здійснюється розслідування, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Доводи представника ТОВ «Тріумф777» про відсутність доказів, які вказують на обґрунтованість підозри та правової кваліфікації дій ОСОБА_8 , апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки на даній стадії суд не має права надавати остаточну оцінки доказам, оскільки не розглядає справу по суті обвинувачення.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що у відповідності до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.
Оцінка допустимості та належності доказів, з урахуванням положень ст.ст. 89, 94 КПК, буде надана судом першої інстанції за результатами розгляду кримінального провадження по суті. При цьому, доказів щодо існування підстав, які передбачені в ч.2 ст.87 КПК, для визнання недопустимими доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, стороною захисту апеляційному суду не надано, а колегією суддів не встановлено.
При цьому, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу апелянта, що арешт може бути накладений не лише на майно підозрюваного, але і у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Таким чином, зв'язок майна, на яке накладений арешт, із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та містити у собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Отже, оскільки нерухоме майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що існує ризик його можливої зміни знищення або відчуження, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Апеляційним судом встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавленої особи пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, апеляційний суд акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлена особа в порядку ст. 174 КПК України має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Отже, під час апеляційного розгляду встановлено, що на даній стадії досудового розслідування, є об'єктивні підстави вважати, що майно, на які слідчим суддею накладено арешт, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, тому колегія суддів вважає, що довід апеляційної скарги про те, що нерухоме майно, не відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, не відповідає дійсності, до того ж, є передчасним.
Приписами ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «ТРІУМФ 777» - адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з мотивів, наведених в мотивувальній частині ухвали, а судове рішення - підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 171-174, 370, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ТРІУМФ 777» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021163010000116 від 30.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України - - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4