Номер провадження: 11-сс/813/1064/25
Справа № 947/26358/24 1-кс/947/2910/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ПП «Фора Л» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022160000000856 від 14.12.2022року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 року задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке виявлено та вилучено 29.08.2024 в ході проведення обшуку за місцем розташування складу лікарських засобів за адресою: м. Одеса, вул.. Головківська, 36, а саме на:
- oxycort - 2 коробочки;
- cavintonforte - 1;
- цистон - 5;
- cardura - 5;
- utrogestan - 1;
- velaxim - 1;
- salofalk - 1;
- пенталгінфс - 85;
- кодетерп - 123;
- пенталгін ІС екстрокапули - 33;
- пятирчатка ІС - 99;
- пенталгін ІС - 58;
- 71арк. накладних;
- 6 блокнотів з черговими записами;
- 1 аркуш із списком співробітників офісу над складом;
- 11 арк. картону із записами аптечного закладу по вул. Паркова
- мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_1 ;
- 1 зошит із чорновими записами.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна ПП «Фора Л» - адвоката ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану ухвалу скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна і повернути речі та майно ПП «Фора Л».
Поважність причини пропуску строку представник власника майна ПП «Фора Л» - адвокат ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що вступну та резолютивну частину ухвали слідчого судді проголошено не було, а копію оскарженої ухвали було направлено на його електронну адресу, яку він отримав лише 22.05.2025 року, про що також свідчить вихідний номер на супровідному листі Київського районного суду м. Одеси №ЕП-2175 від 22.05.2025 року.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що слідчою групою СУ ГУНП в Одеській області в порушення виконання ухвали слідчого судді від 26.08.2024 року під час проведення обшуку за місцем розташування складу лікарських засобів за адресою: м. Одеса, вул.. Головківська, 36, вилучені мобільний телефон, системні блоки, документація та лікарські засоби, дозвіл на вилучення яких судом не надавався.
Клопотання прокурора подане ним 15.02.2025 року не містить відомостей, на відсутність яких посилався Одеський апеляційний суд в ухвалі від 30.10.2024 року, а також слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси в ухвалах від 20.12.2024 року та 30.01.2025 року.
Крім того, прокурором проігноровано строки, які були надані Одеським апеляційним судом для усунення недоліків, а саме 72 години. Між тим, з моменту винесення вказаної ухвали Одеського апеляційного суду до звернення прокурора із клопотанням про арешт майна минуло майже 5 місяців, у той час як лікарські засоби мають строк придатності.
Слідчим суддею не встановлено жодних об'єктивних можливостей у власника спрямованих на приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилучених речей та документів, а також лікарських засобів.
Слідчий суддя не взяв до уваги докази власника майна щодо наявності відповідних ліцензій, а також з приводу того, що вилучені препарати є звичайними лікарська засобами, а не наркотичними речовинами.
Представник власника майна вважає доведеною відсутність події кримінального правопорушення.
Позиції учасників апеляційного провадження
Представник власник майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду із заявою про розгляд справи без його участі, зазначив, що подану ним апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 також звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Відповідно до положень ч.1 ст.406 КПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.
Дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Пунктом 8) ч.2 ст.129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується забезпечення права на оскарження судових рішень.
Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до п.3) ч.1 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Із журналу судового засідання убачається, що представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 був присутнім під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, а слідчим суддею було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали (а.с. 130-131).
В матеріалах провадження наявний супровідний лист за №ЕП-2175 від 22.05.2025 року учасникам кримінального провадження про направлення копії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 року на електронну адресу (а.с.140).
Згідно довідки про доставку електронного листа, 22.05.2025 року учасники кримінального провадження отримали копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 року (а.с. 141).
В свою чергу, апеляційна скарга була подана та зареєстрована канцелярією Одеського апеляційного суду за вхідним №14620/25-Вх 23.05.2025 року, тобто наступного дня після отримання копії оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, з метою забезпечення права власника майна ПП «Фора Л» та його представника - адвоката ОСОБА_6 на доступ до суду, яке випливає з п.1) ст.6 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» і є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 року.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Приписами ч. 1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як убачається із матеріалів справи, слідчими слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000856 від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудове розслідування проводиться за фактом незаконного збуту групою осіб наркотичних засобів та психотропних речовин на території Одеського регіону.
За результатами проведених оперативних заходів, слідчих дій та негласних слідчих (розшукових) дій достеменно встановлено, що група осіб зорганізувались з метою особистого збагачення за рахунок систематичного вчинення протиправних дій, пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом нарковмісних препаратів. Задля забезпечення такого збуту та дотримання заходів конспірації з метою недопущення викриття злочинної діяльності групи, її членами створено мережу аптечних закладів, частина з яких здійснює діяльність без належної ліцензії, через які імітуючи законну фармацевтичну діяльність, пов'язану із роздрібною торгівлею загальнодоступними лікарськими препаратами населенню, налагодили незаконний збут нарковмісних препаратів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю «препаратів кодеїну», в тому числі «Кодтерпін ІС» та «Кодепсин». При цьому безпосередній збут наркотичних засобів здійснюється як офіційно, так і не офіційно працевлаштованими в таких аптечних закладах фармацевтами та провізорами в обхід контрольно-касових апаратів без видачі касових чеків.
Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється засновником ПП «Компанія Реал Фарм»,ЄДРПОУ 37130886; ПП «РЕАЛ ФАРМА», ЄДРПОУ 43411383 ; ПП «Фора Л», ЄДРПОУ 42426945; ПП «РФО» ЄДРПОУ 40713945; ТОВ «Футбольний Клуб «Реал Фарма», ЄДРПОУ 38381453;ТОВ «Професійний футбольний клуб «РЕАЛ ФАРМА», ЄДРПОУ 39614514; ТОВ «ФК «РЕАЛ ФАРМА ОДЕСА», ЄДРПОУ 41280966; ПП ФІРМА «РЕАЛ»,ЄДРПОУ 30484621; ПП «РЕАЛ ФАРМА» ЄДРПОУ43411383. Окрім того встановлено, що ОСОБА_8 також організував низку приміщень, які обладнані під аптеки, які без відповідної ліцензії займаються продажем медичних препаратів, в тому числі препаратів, які в своєму складі містять кодеїн. Також встановлено, що під час досудового розслідування в мережі аптек ПП «Компанія Реал Фарм» проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки кодеїновмісних препаратів, зокрема за адресами: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11; м. Одеса, вул. Паркова, 75-Б;м. Одеса, пр-т. Шевченка, 15/4; м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 118/3; м. Одеса, бульвар Італійський, 6, приміщення №101.
В ході досудового розслідування 29.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 проведено обшук за місцем розташування складу лікарських засобів за адресою: м. Одеса, вул. Головківська, буд. № 36, в ході якого виявлено та вилучено:
- oxycort - 2 коробочки;
- cavintonforte - 1;
- цистон - 5;
- cardura - 5;
- utrogestan - 1;
- velaxim - 1;
- salofalk - 1;
- пенталгінфс - 85;
- кодетерп - 123;
- пенталгін ІС екстрокапули - 33;
- пятирчатка ІС - 99;
- пенталгін ІС - 58;
- 71арк. накладних;
- 6 блокнотів з черговими записами;
- 1 аркуш із списком співробітників офісу над складом;
- 11 арк. картону із записами аптечного закладу по вул. Паркова
- мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_1 ;
- 1 зошит із чорновими записами.
29.08.2024 на підставі постанови слідчого вилучене майно було визнано речовим доказом в рамках означеного кримінального провадження.
Завданням арешту майна прокурор визначив необхідність збереження доказів у кримінальному провадженні, оскільки вилучені речі та документи є доказом кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, який є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя дійшов до висновку, що згідно фактичних обставин такого кримінального провадження, наразі у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що майно, яке було вилучено за місцем розташування складу лікарських засобів, за адресою: м. Одеса, вул. Головківська, 36, може містити інформацію щодо ймовірного збуту групою осіб наркотичних засобів та психотропних речовин на території Одеського регіону.
Так, відповідно до тверджень прокурора у клопотанні, під час обшуку не було виявлено відповідних документів (накладних), які б підтверджували законність придбання кодеїновмісних препаратів. Більш того, за час досудового розслідування, представниками ПП «Компанія Реал Фарм» органу досудового розслідування не надано жодних документів щодо придбання вилучених препаратів.
Слідчий суддею також було враховано, що вилучені препарати oxycort, cavintonforte, цистон, cardura, utrogestan, velaxim, salofalk не містять відомостей щодо пройденої сертифікації на території України, що дає підстави вважати, що реалізація таких лікарських засобів могла здійснюватися незаконно.
Крім того, як вбачається з клопотання, вилучені 11 аркушів картону із записами аптечного закладу по вул. Паркова, також підтверджують факт, що за вказаною адресою, все ж таки провадиться діяльність, пов'язана з торгівлею лікарськими засобами без відповідної ліцензії.
Також вилучені видаткові накладні містять інформацію щодо кількості надходження лікарських засобів, що містять в своєму складі наркотичну речовину «кодеїн», яка в значній мірі перевищує кількість інших замовлених препаратів, що додатково може підтверджувати ймовірну протиправну діяльність, яка здійснювалася вказаним аптечним закладом щодо продажу кодеїновмісних лікарських засобів із порушенням законодавства з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, про що також свідчать результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що документи та речі, вилучені під час обшуку можуть містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, в зв'язку з чим такі документи відповідають категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 29.08.2024, а отже, такі речі та документи потребують збереження
Слідчий суддя також зазначив, що вилучений мобільний телефон може містити інформацію щодо зв'язків, контактів ймовірно причетних фізичних або юридичних осіб до ввезення на територію України та реалізації заборонених лікарських засобів.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Апеляційний суд погоджується із такими висновками слідчого судді з огляду на те, що на даній стадії досудового розслідування є наявність достатніх підстав вважати, що майно, вилучене 29.08.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Головківська, буд. № 36, має ознаки майна, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому дане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому є важливими доказами можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Зв'язок вилученого в ході обшуку майна із вчиненням злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Що стосується твердження апеляційної скарги про те, що під час проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Головківська, буд. № 36, було вилучене майно, на вилучення якого не надавався, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до резолютивної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 року (справа №947/26358/24, провадження №1-кс/947/11338/24), слідчим, які входять до складу групи слідчих та прокурорам, які входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12022160000000856- від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем розташування складу лікарських засобів, за адресою: м. Одеса, вул. Головківська 36, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, шляхом відшукання речових доказів, а саме речей, предметів, документів, які можуть свідчити про злочинну діяльність; грошових коштів, отриманих внаслідок злочинної діяльності; речей і предметів, які вилучені із вільного обігу на території України, а саме наркотичних засобів та психотропних речовин, нарковмісних лікарських засобів, лікарських засобів, які не пройшли сертифікацію на території України, а також електронних носіїв інформації (жорсткі диски, флеш-пам'ять, CD, DVD, Blue-ray, диски, сім-карти, які використовувались під час вчинення кримінального правопорушення та ін.), комп'ютерної техніки та гаджетів (мобільних телефонів, планшетів, тощо), які можуть містити інформацію, що має ключове значення для доказування в рамках зазначеного кримінального провадження, а також фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, перелік майна, на вилучення якого було надано дозвіл вказаною ухвалою слідчого судді, не є вичерпним і мобільні телефони, системні блоки, документація та лікарські засоби могли бути вилучені під час проведення обшуку.
Так, згідно клопотання прокурора, вилучені препарати oxycort; cavinton forte; цистон; cardura; utrogestan; velaxim; salofalk, не містять відомостей щодо пройденої сертифікації на території України, а отже їх продаж на території України є незаконним. Крім того, вилучені 11 аркушів картону із записами аптечного закладу по вул. Паркова, які підтверджують факт, що за вказаною адресою провадиться діяльність, пов'язана з торгівлею лікарськими засобами без відповідної ліцензії.
Також, щодо вилучених видаткових накладних та рахунків на оплату за медичні препарати, які постачались на ПП «Фора Л» в період часу з 08.12.2022 по 27.07.2024 установлено, що кількість надходження лікарських засобів, що містять в своєму складі наркотичну речовину «кодеїн», в значній мірі перевищує кількість інших замовлених препаратів, що може свідчити про те, що основним заробітком аптечних закладів є продаж кодеїновмісних лікарських засобів із порушенням законодавства з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, про що свідчать результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Більш того, системні блоки вже були повернуті слідчим власнику майна, а сам по собі мобільний телефон не має доказового значення у кримінальному провадженні, натомість інформація, яку він містить, може бути використана у кримінальному провадженні як доказ факту та обставин, які підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування, відтак апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що арешт майна є необхідним для забезпечення збереження майна, яке може бути використано в якості речового доказу, та воно дійсно може зберігати в собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Щодо посилання апелянта на те, що у клопотанні прокурора не усунуті недоліки, на які вказував Одеський апеляційний суд в ухвалі від 30.10.2024 року, а також слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси в ухвалах від 19.12.2024 року та 30.01.2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Так, ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.10.2024 року клопотання про арешт майна було повернуто прокурору для усунення недоліків, оскільки слідчий не навів мотивованого обґрунтування необхідності накладення арешту на медичні препарати та лікарські засоби, а також не долучив оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 року клопотання про арешт майна було повернуто прокурору для усунення недоліків, оскільки ним не були усунуті недоліки, викладені в ухвалі Одеського апеляційного суду від 30.10.2024 року
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.01.2025 року клопотання про арешт майна було повернуто прокурору для усунення недоліків, оскільки у ньому не наведено підстави і мету накладення арешту на майно, а також відповідне обґрунтування накладення арешту, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також не були додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Апеляційний суд зазначає, що у виправленому клопотанні прокурора міститься перелік майна, що належить арештувати, зазначено підстави накладення арешту на майно, а також його мету та підстави. До клопотання надано копії матеріалів, якими воно обґрунтоване.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень як слідчого судді, так і колегії суддів апеляційної інстанції під час перегляду ухвали слідчого судді.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.
Представник власника майна також зазначає, що прокурором проігноровано строки, які були надані Одеським апеляційним судом для усунення недоліків, а саме 72 години.
Апеляційний суд позбавлений можливості надати оцінку вказаним твердженням, оскільки відомостей про дату отримання прокурором копії зазначеної ухвали Одеського апеляційного суду матеріали справи не містять, так само як і ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 року та від 30.01.2025 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею клопотання прокурора було прийняте до розгляду і не повернене з цих підстав.
Відтак, в апеляційного суду відсутні підстави вважати, що клопотання прокурора після усунення недоліків було подане до Київського районного суду м. Одеси несвоєчасно, а представником власника майна не було надано доказів, які б свідчили про протилежне.
Колегія суддів зазначає, що зв'язок вилученого в ході обшуку майна із вчиненням злочинів, передбачених ч ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Також апеляційний суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з якою, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а доводи апеляційної скарги представника власника майна ПП «Фора Л» - адвоката ОСОБА_6 щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника власників майна ПП «Фора Л» - адвоката ОСОБА_6 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування.
Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 405, 407, 409, 410, 411, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Клопотання представника власника майна ПП «Фора Л» - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Поновити представнику власника майна ПП «Фора Л» - адвоката ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022160000000856 від 14.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Апеляційну скаргу представника власника майна ПП «Фора Л» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022160000000856 від 14.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4