"01" вересня 2025 р.
м. Київ
справа № 754/8656/25
провадження № 2/755/10683/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про зміну порядку розгляду справи та витребування доказів, подану в межах цивільної справи за позовом Державного підприємства «Національна кінематика України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-
17 липня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Державного підприємства «Національна кінематика України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем ОСОБА_1 до суду подано письмове клопотання про зміну порядку розгляду справи, вказуючи на неможливість процесу доказування даного спору у порядку письмового провадження, а також відповідач просить витребувати з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві матеріали перевірки за зверненням відповідача та вказує на доцільність допиту свідків.
Клопотань про зміну порядку розгляду справи позивачем до суду не подано.
Відповідно до ч. 7 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Вивчивши матеріали поданої заяви, ураховуючи позицію обох сторін спірних правовідносин, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 4, 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. (ч. 2 ст. 274 ЦПК України)
Як убачається із змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року судом при визначенні порядку розгляду справи ураховано предмет її розгляду, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження ( ч. 4 ст. 274 ЦПК України), ураховано ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дана справа відноситься до категорії справ незначної складності, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз'яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України.
Ураховуючи предмет спору, наявність доказової бази, судом визнано справу такою, що є незначної складності, тому постановлено порядок її розгляду у спрощеному провадженні без виклику/повідомлення сторін, встановивши учасникам справи строк для надання письмових заяв по суті позову.
ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Так, у рішенні від 25 квітня 2002 року ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal», заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. Заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, згідно практики Верховного Суду, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зміну порядку розгляду справи, оскільки вищезазначена цивільна справа, яка є справою незначної складності, віднесена до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення.
Таким чином, заявником не надано переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
Крім того, слід зазначити, що порядок розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику/повідомлення сторін не є порушенням процесуальних прав учасників справи щодо реалізації ними захисту процесуальних прав та дотримання принципу диспозитивності, оскільки судом відповідно до закону надано можливість учасникам справи надати письмові заяви по суті позову та письмові докази на підтвердження заявлених фактів. При цьому норма щодо спрощеного порядку розгляду справи є прийнятою відповідно до закону, є чинною.
Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про зміну порядку розгляду справи, заявник посилається на необхідність допиту свідків, однак заява не містить даних про заявлених свідків, а також зміст заяви не містить даних про обставини, для доказування яких заявник має намір допитати свідків, не долучивши письмових доказів на підтвердження таких обставин.
Крім того, суд вважає необґрунтованим клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві матеріалів перевірки за зверненням відповідача, оскільки відповідачем долучено до матеріалів справи лист Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 15.07.2025 року про невстановлення протиправних дій відносно відповідача та про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Керуючись ст.ст. 19, 274, 277, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Письмову заяву відповідача ОСОБА_1 про зміну порядку розгляду справи та витребування доказів, подану в межах цивільної справи за позовом Державного підприємства «Національна кінематика України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган