Іменем України
29 серпня 2025 року
м. Харків
справа № 645/1687/25
провадження № 22-ц/818/3663/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Тичкової О.Ю., Курила О.М.
розглянувши у порядкуст. 369 ЦПК Українив м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 01 травня 2025 року, постановлене суддею Сілантьєвою Е.Є.,
У березні 2025 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", в особі представника Редьки С.І. звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за комунальні послуги в сумі 33618,63 грн., з яких: 26351,65 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2020 року по 31.01.2025 року; 823,20 грн. - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.10.2022 року по 31.01.2025 року; 5966,66 грн. - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2020 року по 31.01.2025 року; 477,12 грн. - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.10.2022 року по 31.01.2025 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року. З 1 грудня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП “Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021 року (далі - Індивідуальні договори). Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу. Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць. Згідно з п. 34 Індивідуальних договорів споживач здійснює оплату щомісяця непізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Пунктами, 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період (п. 52). Виходячи з положень п. 4 Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг. За приписами ч. 5 ст. 13 Закону № 2189 плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП “Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП “Харківські теплові мережі» здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП “Жилкомсервіс». З 1 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП “Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (далі - Публічні договори). Зазначені договори укладені з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору. Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором. Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15). Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін (п. 31). Виходячи з положень статті 4 зазначених Публічних договорів датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто факт отримання послуг. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово- комунальних послуг. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів. Відповідачу щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих послуг. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.02.2025 року у відповідача утворилась заборгованість в сумі 33618,63 грн.
Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 01 травня 2025 року позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у сумі 33618,63 грн., з яких: 26351,65 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2020 року по 31.01.2025 року; 823,20 грн. - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.10.2022 року по 31.01.2025 року; 5966,66 грн. - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2020 року по 31.01.2025 року; 477,12 грн. - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.10.2022 року по 31.01.2025 року. Судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. віднесено за рахунок держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що суддя Сілантьєва Е.Є. не розглядала взагалі питання зазначені нею у заявах - саме питання витребування доказів в обгрунтування протиправності надання позовної заяви КП ХТМ у справі 645/1687/25 із вимогами до гр. ОСОБА_1 і у судовому рішенні від 01.05.2025р, яке оскаржується - відсутні докази дослідження судом даного питання і відсутні причини відмови судом ОСОБА_1 у задоволенні вимог щодо витребування судом матеріалів справ 645/7117/21, 645/2544/21, 645/4015/23, 645/456/25, 645/576/25, а натомість в порушення норм процесуального і матеріального права у оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що суд не зобов'язаний збирати докази. Вказує, що суддя в даному випадку виключно на власний розсуд здійснював перегляд питань спірних правовідносин вже розглянутих судом у справі 645/2544/21, рішення у якій набрало законної сили 07.05.2024р та яке умисно не виконано КП «ХТМ». Суддя, досліджуючи текст судових рішень у справі 645/2544/21 ухвалює судове рішення, яке скасовує вже постановлене рішення у справі 645/2544/21, що набрало законної сили від 07.05.2024р., що є прямим порушенням судом Конституції України і норм процесуального права і матеріального права. Щодо питань надання КП «ХТМ» заяв до суду від 17.03.2025р і від 30.04.2025р у справі 645/1687/25, наголошує, що позивач в порушення ЦПК України надаючи зазначені заяви до суду особисто їй копії перелічених заяв взагалі не надавав, судовий збір при наданні позовної заяви не сплатив (бо копії квитанцій про сплату ним судового збору не мають відношення до надання цієї позовної заяви у справі через те , що правом врахування сум судового збору за попередніми наданими ним заявами до суду із цим же предметом позову до цього ж відповідача безпосередньо КП «ХТМ» вже скористався і в третій раз поспіль скористатися тими ж самими сумами судового збору. Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» при наданні позовної заяви у справі 645/1687/25 із вимогами стягнення грошових коштів із ОСОБА_1 на користь КП «ХТМ» не надано доказів - копії договору укладеного між КП ХТМ та ОСОБА_1 , що є основою вимогою при наданні позовної заяви до суду із даним предметом спірних правовідносин - та є достатньою підставою для відмови КП «ХТМ» у прийнятті до розгляду позовної заяви у справі 645/1687/25. Вказує, що у тексті позовної заяви у справі 645/1687/25 - КП «ХТМ» визначає вимогами - солідарну відповідальність ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед Комунальним підприємством «ХТМ» у справах взагалі різних 645/2544/21 і 645/7117/21 - при чому КП «ХТМ» і надано у вигляді доказів у обгрунтування вимог позовної заяви - саме вимоги солідарної відповідальності розрахунки сум зобов'язань у справі 645/7117/21 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за підпісом службових осіб КП «ХТМ», при тому, що відповідач немає відношення до солідарної відповідальності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перед КП «ХТМ» у справі 645/7117/21 - іншого підтвердження у вигляді доказів обгрунтування вимог позову КП «ХТМ» у справі 645/1687/25 до суду не надав та довідка, що у її приватній власності починаючи із 20.06.2020р є нерухоме майно розташоване за адресою : АДРЕСА_1 - ніяким чином не підтверджує обгрунтованість вимог позовної заяви у справі 645/1687/25 - з питань солідарної відповідальності гр. ОСОБА_1 щодо сплати грошових коштів на користь КП «ХТМ» за зазначеною вище адресою. Вказує, що до 20.06.2020 р. власником нерухомого майна за адресою : АДРЕСА_1 - був ОСОБА_4 та саме із ОСОБА_5 до 20.06.2020р був укладений у паперовому вигляді договір між КП «ХТМ» та ОСОБА_5 і саме після змін власників нерухомості за зазначеною адресою за договором дарування від 20.06.2020р - нею особисто ОСОБА_1 надано від 23.06.2020р до КП «ХТМ» відповідно до чинного законодавства України документи, необхідні для укладення договору між ОСОБА_1 і КП «ХТМ» і саме КП «ХТМ» взагалі не укладав із ОСОБА_1 договору. Наголошує, що заявою від 30.04.2025р доставленої до суду 01.05.2025р КП «ХТМ» - відмовляється від вимог позовної заяви зазначених у наданій ним позовній заяві до суду від 17.03.2025р у справі 645/1687/25 і підтверджує неналежність і неприпустимість наданих ним доказів разом із зазначеною позовною заявою у справі 645/1687/25 до суду від 17.03.2025р і за таких обставин суддя Сілантьєва Е.Є. 01.05.2025р здійснює розгляд справи на власний розсуд грунтуючись виключно на припущеннях і без визнання неналежними і недопустимими доказами у справі наданих КП «ХТМ» розрахунків щодо солідарної відповідальності зі сплати грошових коштів за розрахунками у справі 645/7117/21 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і саме ці докази вважає підставою для винесення рішення у задоволенні вимог КП «ХТМ» у справі 645/1687/25 від
01.05.2025р зі стягнення грошових коштів із ОСОБА_1 на користь КП «ХТМ» - за фактом матеріали справи не містять взагалі належних доказів в обгрунтування вимог позовної заяви КП «ХТМ».
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним відмовити у її задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до інформаційної довідки з реєстру територіальної громади м. Харків від 17.01.2025 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За вказаною адресою КП «ХТМ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я відповідача.
КП «ХТМ», як виконавець комунальних послуг, надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019) передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За положенням ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 18, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 р. №630 (чинній на період виникнення спірних правовідносин) розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 на офіційному сайті КП «ХТМ» розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01.12.2021.
З 01.12.2021 на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «ХТМ» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua від 31.10.2021.
Відповідно до п.4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Пункт 5 Індивідуальних договорів передбачає, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з п.51,52,53 Індивідуальних договорів передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»
Отже, споживач зобов'язаний оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі №3-184гс14.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказаний правовий висновок є незмінним.
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
КП «Харківські теплові мережі» створене на підставі рішення 16 сесії Харківської міської ради 4-го скликання № 191/03 від 24.09.2003 і є власністю територіальної громади міста Харкова, управління якою здійснює Харківська міська рада. Згідно з рішенням №946 від 30.09.2003 року Харківського міськвиконкому КП «Харківські теплові мережі» визначене виконавцем послуг у житловому фонді з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води у комунальної власності м.Харкова.
Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», згідно постанові №446 від 30.03.2017 року КП «Харківські теплові мережі» має безстрокові ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.
Також, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів за комунальні послуги незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено законом.
У разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).
Так, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» постачає теплову енергію на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року, в тому числі за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до інформаційної довідки з реєстру територіальної громади м. Харків від 17.01.2025 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідач відмовлявся від споживання послуг з теплопостачання у встановленому порядку, або з претензіями щодо невиконання ним зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За Правилами користування теплової енергії від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії є фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, або юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно договору.
КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є споживачем послуг з опалення, що надає КП «Харківські теплові мережі», шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав та надав теплову енергію відповідачу, що підтверджується відомостями про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу.
За особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим за адресою: АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_1 , числиться заборгованість за надані позивачем послуги з опалення та гарячу воду у розмірі 33618,63 гривень.
Матеріалами справи підтверджено, що КП «Харківські теплові мережі» постачало відповідачу теплову енергію, який її одержував і не відмовлявся від неї у встановленому законом порядку, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок оплачувати спожиту теплову енергія.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно матеріалів справи, КП «ХТМ» надаються послуги з централізованого опалення, а відповідач, в свою чергу, споживає зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
У частині першій статті 19 Закону №1875-ІV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІV обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІV споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону №1875-ІV виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).
Приписами пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189 - VIII (зі змінами та доповненнями), індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із частинами 1, 2 та 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189 - VIII (зі змінами та доповненнями), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або до затверджених нормативів (норм) споживання.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
Згідно з пунктом 8 «Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу», послуги надаються відповідно до умов договору. Але це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідачі мають право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів того, що послуги відповідачу не надавались, що він не користувався наданими послугами і потреби в таких послугах не мав, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, він не був позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення приміщення від мереж теплопостачання, а також звернення до позивача з відповідною претензією, однак відповідних документів з цього приводу до суду відповідачем не було надано.
Оскільки відповідач офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовився від послуг, які надавало йому КП «Харківські теплові мережі», то в нього виник обов'язок сплатити ці послуги.
Таким чином, є доведеним позивачем факт не виконання відповідачем обов'язку щодо оплати вартості отриманих послуг з теплопостачання та гарячої води у розмірі 33618,63 гривень.
Посилання апелянта на те, що у тексті позовної заяви у даній справі КП «ХТМ» визначає вимогами солідарну відповідальність громадянина ОСОБА_1 разом із гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 перед Комунальним підприємством ХТМ у справах взагалі різних 645/2544/21 і 645/7117/21 не приймаються судом до уваги, оскільки, КП «ХТМ» у своїй заяві від 30.04.2025 року просив не враховувати посилання на справу № 645/7117/21, оскільки вона не має відношення до справи за позовом ОСОБА_1 , також зазначив, що в прохальній частині помилково вказано про солідарне стягнення.
Стосовно доводів щодо ненадання особисто позивачем копій заяв від 17.03.2025р і від 30.04.2025р апелянту, колегія суддів зазначає, що 18 березня 2025 року судом на виконання вимог закону були направлені копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви.
Щодо заяви від 30.04.2025 року, то Пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зареєстрована в підсистемі «Електронний Суд», отже була обізнана про заяву КП «ХТМ» від 30.04.2025 року.
Щодо доводів стосовно несплати судового збору за подачу позову КП «ХТМ», колегія суддів зазначає, що згідно виписки про зарахування судового збору (а.с. 11-12), КП «ХТМ» за подачу позову було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.
Стосовно посилання на рішення у справі 645/2544/21, як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки аналогічна справи вже вирішена судом на користь відповідача, суд зазначає наступне.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23.01.2024 року (справа № 645/2544/21, провадження 2/554/1480/2024) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів шляхом вчинення певних дій та стягнення моральної шкоди було відмовлено. Як свідчить рішення суду предметом судового розгляду були позовні вимоги ОСОБА_1 , в яких вона просила зобов'язати КП «ХТМ» виконати умови договору, укладеного з ОСОБА_1 , та скарги, поданої позивачем від 20.02.2021 року; зобов'язати відповідача до виконання умов договору та скарги ОСОБА_1 припинити нарахування боргу у сумі 7195,88 грн.; стягнути з КП «ХТМ» на її користь завдану моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2024 року зобов'язано Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" надати ОСОБА_1 розрахунок нарахованих їй до сплати сум за кожен місяць за послуги теплопостачання, починаючи з 30.10.2019 по 20.02.2021. В іншій частині рішення залишено без змін.
Отже, предметом розгляду зазначеної справи не було стягнення заборгованості, а надання ОСОБА_1 розрахунку нарахованих їй до сплати сум за кожен місяць за послуги теплопостачання.
Стосовно витребування матеріалів справ 645/7117/21, 645/2544/21, 645/4015/23, 642/6866/24, 645/456/25 , 645/576/25, 953/1463/25, 641/2399/25, колегія суддів зазначає.
Так, у справі № 645/7117/21 рішенням Октябрського районного судк м.Полтави від 21 лютого 2025 року стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі заборгованість за послуги теплопостачання з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 69 133,83 гривень. Стягнуто з відповідача ОСОБА_6 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в сумі 1500,47 гривень, отже вказана справа ніяким чином не стосується вимог щодо ОСОБА_1 .
У справі 645/4015/23 ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2023 відмовлено у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за опалення та гарячу воду, оскільки із заяви вбачається спір про право.
У справі 645/456/25 ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 січня 2025 року позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води визнано неподаною та повернуто позивачу разом з усіма додатками.
У справі 645/576/25 ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2025 року позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - визнано неподаною та повернуто позивачу.
У кримінальній справі 642/6866/24 ухвалою від 27 січня 2025 року слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням ухвали слідчого судді від 09.01.2025 у справі 642/6866/24 - відмовлено.
У справі 953/1463/25 рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2025 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, 3-я особа Державна казначейська служба України, в якому вона просила стягнути з відповідача на користь держави штраф у розмірі 1514000 за рахунок бюджетних асигнувань за умисну відмову від виконання судового рішення у справі №642/6866/24; стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 16000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, зобов'язати відповідача виконати судове рішення у справі №642/6866/24. - відмовлено.
У справі 641/2399/25 рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від15 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в якому вона просила стягнути з КП «Харківські теплові мережі» на користь держави штраф в розмірі 1514000,00 грн. за умисну відмову від виконання судового рішення у справі № 645/2544/21; стягнути з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 96000,00 грн. та зобов'язати відповідача виконати судове рішення у справі № 645/2544/21 - залишено без задоволення.
Отже, відсутні підстави вважати, що дослідження матеріалів вказаних справ мало б вплинути на висновки суду у цій справі, оскільки вони не містять висновків суду щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за теплопостачання та гарячу воду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення в оскаржуваній частині, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 01 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
О.М. Курило