Справа № 611/1057/24 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1973/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України
про повернення апеляційної скарги
29 серпня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого на ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2025 року стосовно ОСОБА_3 , -
Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2025 року клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - задоволено.
У задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про обрання більш м'якого запобіжного заходу - відмовлено.
Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на шістдесят днів, тобто до 14 вересня 2025 року включно.
Встановлено строк дії ухвали до 14 вересня 2025 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 75700 грн, при внесенні якої останній підлягає звільненню з-під варти.
29 липня 2025 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2025 року. При цьому зазначає, що вказаною ухвалою йому було відмовлено у задоволенні клопотання про відвід захисника ОСОБА_4 .
Перевіривши подану апеляційну скаргу та матеріали провадження, приходжу до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги обвинуваченому, з огляду на наступне.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК).
Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК (ст. 113), а пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч. 1 ст. 117 КПК).
Як убачається з оскарженої ухвали вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 копію ухвали від 17 липня 2025 року отримав цього ж дня, тому строк апеляційного оскарження для нього обраховується з дня отримання ухвали та спливає 22 липня 2025 року.
Апеляційна скарга подана 29 липня 2025 року, тобто з пропуском передбаченого кримінальним процесуальним законом строку. При цьому в поданій апеляційній скарзі не порушується питання про поновлення строку, а вказаною вище нормою кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про поновлення процесуального строку з власної ініціативи.
Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК визначено, що якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, то апеляційна скарга повертається.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2025 року, на яку обвинуваченим подана апеляційна скарги, питання щодо відводу захисника ОСОБА_4 не вирішувалося.
В той же час, клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну захисника ОСОБА_4 було розглянуто, та ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 26 червня 2025 року у задоволенні клопотання було відмовлено.
Зазначена ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого про заміну захисника була постановлена в порядку ст. 54 КПК України.
Звертаю увагу на те, що положеннями кримінального процесуального закону не передбачено окреме оскарження ухвал про заміну захисника у кримінальному провадженні.
Таким чином, оскільки обвинувачений звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду поза межами встановленого процесуального строку і питання про його поновлення не ставить, а також апеляційна скарга містить суперечності щодо змісту ухвали та дати її прийняття, то вказана апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. 395, 399 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді під вартою, повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Суддя Харківського
апеляційного суду ОСОБА_5