Ухвала від 28.08.2025 по справі 643/11617/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 643/11617/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-сс/818/1115/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: закриття кримінального

провадження

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого заявника ОСОБА_6 , належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 29.07.2025, -

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вищевказаною ухвалою слідчого судді залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 про скасування постанови слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 від 24.09.2024 про закриття кримінального провадження №42021170000000026 від 02.04.2020 за ч.1 ст.367 КК України, оскільки невчинення дій, про які зазначає заявник, спростовується матеріалами кримінального провадження. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази заподіяння шкоди.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись зі вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

В обґрунтування скарги ОСОБА_6 зазначив, що висновки, викладені у постанові від 24.09.2024, не відповідають дійсності, є надуманими, невмотивованими та не ґрунтуються на всебічному й повному дослідженні фактів, викладених у заяві про кримінальне правопорушення.

Вказує, що ухвала від 29.07.2025 є явно невмотивованою та несправедливою, так як саме слідча ОСОБА_7 , імітуючи розслідування, не виконала достатній обсяг необхідних слідчих дій, передбачених ст.ст.2, 8, 9, 21, 55, 91-94 КПК України.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_6 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 29.07.2025, згідно з позначкою на поштовому конверті, він отримав 11.08.2025, тому він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу раніше. Вже 14.08.2025 ним було складено та подано апеляційну скаргу. Саме тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та просить його поновити.

Позиції учасників апеляційного провадження.

ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання. В апеляційній скарзі міститься прохання ОСОБА_6 , яке полягає у тому, щоб розгляд справи проводився за його відсутності, оскільки він за станом здоров'я не може бути присутнім у судовому засіданні.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.422 та ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності ОСОБА_6 , оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п.8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги був поновлений як пропущений з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законим є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що вона відповідає приписам вказаної норми кримінального процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із постанови старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, підполковника ДБР ОСОБА_7 від 24.09.2024, кримінальне провадження №42021170000000026 від 02.04.2020 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

15.07.2025 до слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова надійшла скарга ОСОБА_6 , в якій заявник просив скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 від 24.09.2024 про закриття кримінального провадження №42021170000000026 від 02.04.2020 за ч.1 ст.367 КК України.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 24.09.2024 слідча ОСОБА_7 знову винесла невмотивовану, на його думку, постанову про закриття кримінального провадження №42021170000000026 від 02.04.2020, продублювавши текст раніше винесених постанов.

Заявник зазначив, що слідча ОСОБА_7 , не провівши у порядку, передбаченому законом, досудове розслідування, навмисно знову винесла, на думку заявника, незаконну постанову без урахування судової практики ЄСПЛ та положень КПК України. Так, на думку заявника, у постанові від 24.09.2024 зазначено відомості, що не відповідають дійсності, а сама постанова не містить мотивування відсутності складу злочину в діях фігурантів.

Відмовляючи заявнику в задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження, оскільки невчинення дій, про які зазначає заявник, спростовується матеріалами кримінального провадження. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази заподіяння шкоди.

Так, пунктом 2 частини 1 ст.284 КПК України передбачено закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. В той же час КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Відповідно до положень ч.2 ст.91 КПК України доказування при проведенні досудового розслідування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Постанова слідчого, у розумінні вимог п.2 ч.5 ст.110 КПК України, окрім іншого, повинна містити виклад встановлених слідчим обставин, які є підставою для прийняття рішення про закриття кримінального провадження, а також мотиви прийнятого рішення, його обґрунтування з посиланням на положення КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або із наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюючи її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, слідчим суддею в достатній мірі перевірені викладені в скарзі заявника ОСОБА_6 підстави для скасування постанови слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 від 24.09.2024 про закриття кримінального провадження №42021170000000026 від 02.04.2020, досліджені наявні матеріали в їх сукупності та обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги про скасування вказаної постанови слідчого.

Колегія суддів, в свою чергу, дослідила вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження та встановила, що зазначений висновок слідчого відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, оскаржувана постанова від 24.09.2024 є достатньо обґрунтованою, винесеною після всебічно проведеної перевірки по даному кримінальному провадженню.

Разом з цим виконано всі слідчі дії, в тому числі, слідчим було допитано свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що у його провадженні, як слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебували матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014170000000291 від 23.10.2014 за ч.1 ст.384, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.1 ст.365, ч.1 ст.367, ч.2 ст.382 КК України щодо незаконного проведення 02.09.2010 у помешканні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , обшуку, неправомірних дій, вчинених стосовно ОСОБА_6 співробітниками роти міліції. Всі клопотання ОСОБА_6 слідчим були розглянуті. Клопотання про призначення судово-психологічної експертизи не надходило. В діях службових осіб не встановлено складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.384, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.1 ст.365, ч.1 ст.367, ч.2 ст.382 КК України. Відтак кримінальне провадження №42014170000000291 від 23.10.2014 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Крім того, встановлено, що в ході проведення досудового розслідування ОСОБА_6 не надано докази, які б свідчили про спричинення йому будь-якої шкоди, а також в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, в тому числі надані ОСОБА_6 , що могли б підтвердити нанесену шкоду, яка була спричинена в результаті діянь ОСОБА_8 .

Так, слідчим суддею було зроблено висновок, що твердження ОСОБА_6 , зазначені у скарзі, спростовуються дослідженими доказами, які перебувають у матеріалах кримінального провадження.

Більш того, об'єктом службових злочинів виступають суспільні відносини, які забезпечують нормальну службову діяльність в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також в юридичних особах публічного та приватного права.

Норма ч.1 ст.367 КК України передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони службового злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, який є злочином із матеріальним складом, є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, а також інтересам юридичних осіб.

Водночас в матеріалах кримінального провадження відсутні докази заподіяння шкоди.

Отже, на думку слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова, слідчим надано оцінку всім наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини кримінального провадження. З чим погоджується і апеляційний суд.

Що стосується доводів апеляційної скарги заявника, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки нічим не підтверджуються та спростовуються наявними в справі матеріалами. Так, доводи апелянта про начебто формальний характер досудового розслідування та необґрунтованість постанови про закриття кримінального провадження не підтверджуються матеріалами справи. У ході слідства були проведені необхідні слідчі дії, зокрема допитано свідка ОСОБА_8 , у провадженні якого перебували відповідні матеріали досудового розслідування. Усі клопотання заявника були розглянуті належним чином. Зазначене клопотання про проведення судово-психологічної експертизи не надходило.

За результатами розслідування не встановлено фактичних даних, які б свідчили про наявність у діях службових осіб складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.384, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.1 ст.365, ч.1 ст.367, ч.2 ст.382 КК України. Зокрема, відсутні об'єктивні докази заподіяння будь-якої істотної шкоди, що є обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Фактичні обставини не підтверджують наявності наслідків, передбачених вказаною нормою, а сам заявник не надав жодних доказів спричинення йому шкоди. За таких умов слідчий дійшов обґрунтованого висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, а постанова про закриття кримінального провадження є законною та вмотивованою.

З урахуванням викладеного, доводи ОСОБА_6 , зазначені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і такими, що повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, оскільки останній, в межах своїх повноважень, розгляд скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, здійснив повно, всебічно та неупереджено.

При цьому, висновки слідчого судді відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які встановлені під час досудового розслідування та стали підставою для закриття кримінального провадження.

Доводи ж апеляційної скарги заявника фактично повторюють доводи її скарги до слідчого судді та не спростовують висновків ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 29.07.2025. Вказаним доводам скарги слідчий суддя дав належну оцінку у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону.

Всі інші доводи не знаходять свого підтвердження і лише свідчать про незгоду апелянта з прийнятим по суті рішенням слідчого у даному кримінальному провадженні.

Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (вмотивованості) судових рішень.

До того ж, у пункті 34 рішення у справі «Шкіря проти України» (заява №30850/11) ЄСПЛ повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватися виключно з огляду на обставини справи (див., наприклад, рішення у справах «Гарсія Руіз проти Іспанії» [ВП] (Garcia Ruiz v. Spain) [GC], заява №30544/96, пункт 26, ЄСПЛ 1999-I, «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, пункт 25, від 18 липня 2006 року, «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява №22750/02, пункти 42-47, від 15 листопада 2007року, та «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, пункти 18 і 19, від 07 жовтня 2010 року).

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, якою було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст.412 КПК України та які перешкодили чи могли б перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин апеляційну скаргу заявника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 29.07.2025 - без змін.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 303-306, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновивши вищевказаний строк, як пропущений з поважних причин.

Ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 29.07.2025 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 від 24.09.2024 про закриття кримінального провадження №42021170000000026 від 02.04.2020 за ч.1 ст.367 КК України, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

____________ ________________ _____________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
129834141
Наступний документ
129834143
Інформація про рішення:
№ рішення: 129834142
№ справи: 643/11617/25
Дата рішення: 28.08.2025
Дата публікації: 01.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Харківський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (28.08.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 15.07.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
24.07.2025 10:00 Московський районний суд м.Харкова
29.07.2025 10:30 Московський районний суд м.Харкова
28.08.2025 10:00 Харківський апеляційний суд