Справа № 159/2032/25 Головуючий у 1 інстанції: Шишилін О. Г.
Провадження № 22-ц/802/1006/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
29 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2025 року,
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтовано тим, що 08 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 55338770, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000 грн. 26 березня 2024 року між ТзОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» був укладений договір факторингу № 2603, за умовами якого позивач набув статусу кредитора та отримав право вимоги до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 55338770. Позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 02 квітня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 26 888 грн, з яких 8 000 - заборгованість за тілом кредиту та 18 888 грн - заборгованість за відсотками.
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 000 грн, а також 2 422,40 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2025 року у цій справі позов ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за кредитним договором № 55338770 від 08 листопада 2023 року у розмірі 26 888,00 грн та судові витрати по справі у розмірі 2 422,40 грн.
У стягненні судових витрат за надання професійної правничої допомоги відмовлено.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням в частині відмови у стягненні судових витрат за надання професійної правничої допомоги, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з відповідачки у користь позивача 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 29 серпня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення з відповідачки в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для стягнення в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні, оскільки позивачем не надано суду розрахунку таких витрат (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги).
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.
Як передбачено частиною 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до принципу диспозитивності суд апеляційної інстанції не робить своїх висновків щодо неоскарженої частини судового рішення ні в мотивувальній ні в резолютивній частині свого рішення.
Згідно з частинами 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
За матеріалами справи судом встановлено, що стороною позивача до суду першої інстанції подано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1269270 від 01 квітня 2025 року; договір про надання правової допомоги № 250331-2Ш від 31 березня 2025 року; розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 за кредитним договором № 55338770 від 08 листопада 2023 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001477 (а. с. 6, 25-28).
Проте позивач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Інформація, яка зазначена в розрахунку суми судових витрат у справі за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 за кредитним договором № 55338770 від 08 листопада 2023 року, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2025 року у цій справі в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді