Іменем України
19 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 404/5341/15-ц
провадження № 22-ц/4809/1182/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (змінено назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»),
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 листопада 2015 року у складі головуючого судді Галагана О. В.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (змінено назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк») звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач - 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач - 2), в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року в сумі 16100,37 доларів США, що за курсом 21,16 відповідно до курсу НБУ від 10 червня 2015 року складає 340683,75 грн.
В обґрунтування зазначено, що 20 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №KGAWGK01580572.
Згідно вказаного договору ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 доларів США на термін до 19 липня 2027 року, а відповідачка зобов'язалась повернути кредит на сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_1 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат кредитного договору.
Згідно умов договору, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач - 1 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач - 1 свої зобов'язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань, ОСОБА_1 станом на 10 червня 2015 року має заборгованість - 16100.37 доларів США, яка складається з наступного:
- 10609.03 [Долар США] - заборгованість за кредитом;
- 2520.30 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 450.86 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 1742.24 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до договору:
- 11.81 [Долар США] - штраф (фіксована частина);
- 766.12 [Долар США] - штраф (процентна складова).
У забезпечення виконання зобов'язання за договором № KGAWGK01580572 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.
Відповідно до умов договору поруки, а саме п.5, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за Договором KGAWGK01580572.
У зв'язку з невиконанням боржниками взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 листопада 2015 року, з урахуванням ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 березня 2016 року про виправлення арифметичних помилок, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року в розмірі 16100,37 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» по 1 703,42 грн з кожного судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався тим, що позивачем доведено факт невиконання відповідачами умов кредитного договору та довогору поруки відповідно, внаслідок чого утворилась кредитна заборгованість в розмірі 16100,37 доларів США, яка складається з наступного:
- 10609.03 [Долар США] - заборгованість за кредитом;
- 2520.30 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 450.86 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 1742.24 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до договору:
- 11.81 [Долар США] - штраф (фіксована частина);
- 766.12 [Долар США] - штраф (процентна складова), а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Старовойтов Олександр Вікторович, подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасуваннязаочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 листопада 2015 рокув частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» заборгованості за кредитним договором № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року в розмірі 16100.37 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення рішення становить 386160, 55 грн та ухвалення в цій частині нового рішення, про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» заборгованість за кредитним договором № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року в розмірі 16100.37 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення рішення становить 386160, 55 грн.
В обґрунтування зазначено,що пунктом 13 договору поруки від 20 липня 2007 року сторони узгодили, що зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Разом з тим, ОСОБА_2 , як поручитель, письмової згоди на встановлення оплати позичальником неустойки в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом, письмової згоди на встановлення оплати неустойки в розмірі 100% розміру неналежно сплачених винагород, передбачених договором, письмової згоди на встановлення штрафу у розмірі 393,75 доларів США за порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених в графіку погашення кредиту понад 31 день, а відповідно на збільшення обсягу своєї відповідальності, не надавала і про такі зміни повідомлена не була.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано, що згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Участь учасників справи в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.184).
Конверт із судовою повісткою, який був направлений на адресу відповідачки ОСОБА_1 повернутий Укрпоштою із відміткою, що поштова кореспонденція не вручена, причина: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.194-195).
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У постановах від 22 березня 2024 року у справі № 922/1648/19 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19 Верховний Суд зробив правовий висновок, про те що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Отже, довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи.
За таких обставин, відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення відповідачки ОСОБА_2 , її представника - адвоката Старовойтова О. В., вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_2 та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_2 .
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
20 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KGAWGK01580572, згідно якого відповідачка - 1 отримала кредит у розмірі 10000 доларів США, терміном до 19 липня 2027 року.
Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
Згідно умов договору, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов вказаного договору, банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 10 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (пункт 7.1. договору) (а.с.15-17).
В забезпечення виконання зобов'язання за договором № KGAWGK01580572, 20 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №KGAWGK01580572/1.
Згідно п. 1 договору, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі - боржник) зобов'язань за кредитним договором від 20 липня 2007 року №KGAWGK01580572, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 10000,00 доларів США, а боржник повинен виконати зобов'язання з:
- повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлювальної лінії, в сумі 10000,00 доларів США (далі - кредит) у строк до 19 липня 2027 року включно;
- сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % відсотків за місяць у період сплати з «20» по «25» число кожного місяця;
- щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати у сумі 117,96 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками, комісією;
- сплати відсотків за користування кредитом при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту у розмірі 2,15 % відсотків за місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом:
Розраховані згідно цього пункту договору відсотки сплачуються боржником окремо понад суми щомісячного платежу за кредитом разом із несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу:
-сплати винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі суми 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до умов та строків, передбачених кредитним договором. Погашення за кредитним договором здійснюється в строк 19 липня 2027 року, або у строки згідно графіку погашення кредиту.
-сплати пені в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Виконання зобов'язань зі сплати відсотків, винагород, штрафів, пень та інших платежів, відшкодувати збитки, витрати у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі.
Пунктом 2 договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Пунктом 4 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Пунктом 5 договору визначено, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого пунктом 1 договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.
У випадку невиконання невиконання поручителем зобов'язань боржника за кредитним договором на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 0,15% відсотків за день, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 9 договору).
Пунктом 11 договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 12 договору передбачено, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 (п'яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитними договором.
Зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди (пункт 13 договору) (а.с.22).
26 листопада 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року.
Вказаною додатковою угодою сторони дійшли згоди внести зміни в кредитний договір № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року.
1.Суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту дати підписання цієї додаткової угоди зменшити на 393,75 дол. США, а саме: відсотки у розмірі 0,00 дол. США, комісія у розмірі 0,00 дол, США, пеня у розмірі 393,75 дол. США.
2.Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених в графіку погашення кредиту (додаток 1 до цієї додаткової угоди) понад 31 день позичальник сплачує банку штраф у розмірі 393,75 дол. США.
3.Вказати та викласти пункт 7.1. у відповідності діючого договору позичальника.
7.1. Банк зобов'язується надати «Позичальникові» грошові кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк 19 липня 2027 року включно (надалі за текстом Договору «Строк кредитування»), у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 10000,00 дол. США (десять тисяч дол. США 00 центів) (далі - «кредит») на наступні споживчі цілі, а також у розмірі 3852,73 дол. США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0.00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісячної комісії в розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту, відповідно до п. 3.11 даного договору.
Періодом сплати вважати період з «10» по «15» число кожного місяця.
Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту і здійснюється в наступному порядку:
Погашення кредиту провадиться в строки відповідно до Графіка погашення кредиту (Додаток № 1).
Пунктом 4 визначено, що підписання цієї додаткової угоди не є рішенням банку про анулювання заборгованості позичальника.
Пунктом 5 угоди викладено додаток №1 (графік погашення кредиту) в новій редакції, який є невід'ємною частиною додаткової угоди.
Пунктом 7 угоди визначено, що в разі порушення позичальником строків по сплаті відсотків за користування кредитом та винагород, зазначених в договорі, згідно ст.ст. 212,611,651 ЦК України, сторони узгодили протягом періоду неналежного виконання позичальником зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом та винагород, передбачених договором, плата за кредитом нараховується банком у розмірі фактично сплаченої позичальником. При цьому, позичальник за весь період неналежного виконання зобов'язань по сплаті плати за кредитом сплачує банку неустойку:
-в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом;
-в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених винагород, передбачених договором (а.с.18).
Між Банком та ОСОБА_1 підписано додаток до додаткової угоди, в якому визначено графік платежів (а.с.19-20).
24 червня 2015 року банк направив на адреси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення, в якому зазначив, що ОСОБА_1 не погашала заборгованість по кредиту та відсоткам за його використання, у зв'язку з чим має заборгованість за кредитним договором, яка становить 17 241, 35 доларів США, у тому числі:
-10609,03 долар США - заборгованість за кредитом;
-2574,76 долар США - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-450,86 долар США - заборгованість по комісії за користування кредитом;
-3606,70 долар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.11).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У справі, яка переглядається апеляційним судом, банк звернувся до суду з позовом до позичальника та поручителя, як солідарних боржників, про стягнення кредитної заборгованості.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
За положеннями частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (частина перша статті 546 ЦК України).
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).
За змістом статті 559 ЦК України зміна обсягу зобов'язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої статті 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.
Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов'язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов'язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.
Приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов'язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.
Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов'язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов'язання із поручителем у належній формі.
За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що 20 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KGAWGK01580572, згідно якого відповідачка - 1 отримала кредит у розмірі 10000 доларів США терміном до 19 липня 2027 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом (а.с.15-17).
Згідно умов вказаного договору, банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 10 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (пункт 7.1. договору).
В забезпечення виконання зобов'язання за договором № KGAWGK01580572, 20 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №KGAWGK01580572/1.
Згідно п. 1 договору, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі - боржник) зобов'язань за кредитним договором від 20 липня 2007 року №KGAWGK01580572, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 10000,00 доларів США, а боржник повинен виконати зобов'язання з:
- повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлювальної лінії, в сумі 10000,00 доларів США (далі - кредит) у строк до 19 липня 2027 року включно;
- сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % відсотків за місяць у період сплати з «20» по «25» число кожного місяця;
- щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати у сумі 117,96 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками, комісією;
- сплати відсотків за користування кредитом при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту у розмірі 2,15 % відсотків за місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом:
Розраховані згідно цього пункту договору відсотки сплачуються боржником окремо понад суми щомісячного платежу за кредитом разом із несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу:
-сплати винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі суми 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до умов та строків, передбачених кредитним договором. Погашення за кредитним договором здійснюється в строк 19 липня 2027 року, або у строки згідно графіку погашення кредиту.
-сплати пені в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Виконання зобов'язань зі сплати відсотків, винагород, штрафів, пень та інших платежів, відшкодувати збитки, витрати у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі.
Пунктом 2 договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Пунктом 4 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Пунктом 5 договору визначено, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого пунктом 1 договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.
У випадку невиконання невиконання поручителем зобов'язань боржника за кредитним договором на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 0,15% відсотків за день, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 9 договору).
Пунктом 11 договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 12 договору передбачено, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 (п'яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитними договором.
Пунктом 13 договору визначено, що зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди (а.с.22).
26 листопада 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року. Вказаною додатковою угодою сторони дійшли згоди внести зміни в кредитний договір № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року.
Зокрема, пункт 7.1. договору викладено у наступній редакції:
7.1. Банк зобов'язується надати «Позичальникові» грошові кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк по 19 липня 2027 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 10000,00 дол. США на наступні споживчі цілі, а також у розмірі 3852,73 дол. США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13,20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0.00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісячної комісії в розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту, відповідно до п. 3.11 даного договору.
Пунктом 7 угоди визначено, що в разі порушення позичальником строків по сплаті відсотків за користування кредитом та винагород, зазначених в договорі, згідно ст.ст. 212,611,651 ЦК України, сторони узгодили протягом періоду неналежного виконання позичальником зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом та винагород, передбачених договором, плата за кредитом нараховується банком у розмірі фактично сплаченої позичальником. При цьому, позичальник за весь період неналежного виконання зобов'язань по сплаті плати за кредитом сплачує банку неустойку:
-в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом;
-в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених винагород, передбачених договором (а.с.18).
Зі змісту та аналізу вказаної додаткової угоди установлено, що банк та відповідачка ОСОБА_1 погодили збільшення розміру сплати відсотків за користування кредитом з «0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом» на «13,20% на відсотків на рік (1.1% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом, а також встановлення неустойки в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом та 100% від розміру неналежно сплачених винагород, передбачених договором.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що банк будь-яким чином повідомляв поручителя ОСОБА_2 про вказані зміни умов договору, зокрема про збільшення розміру сплати відсотків за користування кредитом, встановлення оплати позичальником неустойки в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом, письмової згоди на оплату неустойки в розмірі 100% розміру неналежно сплачених винагород, передбачених договором, письмової згоди на встановлення штрафу у розмірі 393,75 доларів США за порушення позичальником будь-якого з зобов'язань.
Тоді як, пунктом 13 договору поруки визначено, що зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди (а.с.22).
Суд першої інстанції не врахував, що внаслідок підписання додаткової угоди до кредитного договору щодо зміни розміру відсотків за користування кредитом, встановлення оплати неустойки в розмірі 100% неналежно сплачених винагород за кредитними зобов'язаннями боржника ОСОБА_2 збільшено без погодження з поручителем, не дав належної оцінки умовам договору поруки щодо необхідності узгодження з поручителем змін і доповнень до договору, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з поручителя солідарно з боржником спірної кредитної заборгованості, оскільки порука за договором від 29 травня 2015 року № POR1432898962983 є припиненою в силу положень частини першої статті 559 ЦК України.
Аналогічного за змістом висновку щодо застосування положень частини першої статті 559 ЦК України (у відповідній редакції) дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2018 року у справі № 569/8360/16-ц.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_2 є безпідставними і не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
В іншій частині заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 листопада 2015 року сторонами не оскаржується, тому апеляційним судомне переглядається.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
На підставі п. 2-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуваннюв частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року в розмірі 16100,37 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення рішення становить 386160,55 грн, та стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судових витрат у розмірі 1 703, 42 грн, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, за вимогами ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням вимог апеляційної скарги, з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 110, 26 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Старовойтов Олександр Вікторович, задовольнити частково.
Заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 листопада 2015 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № KGAWGK01580572 від 20 липня 2007 року в розмірі 16100,37 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення рішення становить 386160,55 грн, та стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судових витрат у розмірі 1 703, 42 грн, - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 110, 26 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 28.08.2025.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді С. І. Мурашко
О. І. Чельник