Справа № 640/20355/19 Суддя (судді) першої інстанції: О.М. Качанок
27 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Черпака Ю.К.,
при секретарі: Красновій О.Р.,
за участю: Перепелюка О.В., - представника позивача; Прутенського К.І., - представника відповідача, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
23 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Столичний млин" звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 жовтня 2019 року №00001410502 та №00001420502.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву ТОВ "Столичний млин" до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ та наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, справа №640/20355/19 надіслана до Луганського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року справу №640/17668/22 прийнято до провадження суддею Качанком О.М. та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року адміністративний позов ТОВ "Столичний млин" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року №00001410502, яким ТОВ "Столичний млин" донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5479485,00 грн, у тому числі за основним платежем - 3652990,00 грн та за штрафною (фінансовою) санкцією - 1826495,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року №00001420502, яким ТОВ "Столичний млин" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 186675,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ТОВ "Столичний млин" судовий збір у сумі 19210,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визнання в судовому порядку у справі №640/15970/19 протиправним наказу про призначення та проведення контролюючим органом перевірки є підставою для висновку про протиправність прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення податкового законодавства по суті, як підстави для нарахування сум грошових зобов'язань. Суд першої інстанції зазначив, що відсутність в товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) інформації про назви марок автомобілів за наявності інших даних, які ідентифікують автомобіль, та за наявності первинних документів (актів виконаних робіт, видаткових накладних тощо), які повністю підтверджують факт транспортування товарів, не вказує, що допущено порушення податкового законодавства. Протокол допиту не є документом, який містить відомості про обставини справи, оскільки є процедурним документом, який лише фіксує факт проведення слідчої дії - допиту особи. Відсутність контрагента зa місцезнаходженням не може однозначно свідчити про не виконання ним договірних зобов'язань перед ТОВ "Столичний млин". Податкове законодавство не ставить у залежність виникнення права на податковий кредит у платника податків від наявності чи відсутності контрагента платника податків за місцем реєстрації. Наявність податкової інформації є лише підставою для проведення перевірки і за своїм правовим значенням не є підставою для визнання нікчемним правочину та/або встановлення нереальності операції, а також не є достатнім доказом суперечності правочину (господарської операції, статусу контрагента).
Не погоджуючись із рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, Головного управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Столичний млин" відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ТТН відносяться до первинних документів на підставі яких ведеться бухгалтерський облік за умови їх належного оформлення. Згідно електронного ресурсу www.mtsbu.ua (Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиними об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), що за державними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . НОМЕР_3 на момент здійснення перевезення вантажу (березень, квітень 2019 року) відсутній обов'язковий страховий поліс, проте в наданих до перевірки ТТН зазначені моделі автомобілів - DAF, RENO, що свідчить про відсутність реального здійснення операції по перевезенню товарно матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), а надані ТОВ "Столичний млин" ТТН не є документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій (перевезення товару), не містять інформацію щодо предмета доказування та не дають змоги встановити дійсні обставини справи, а тому, як результат, не є належними та достовірними доказами у справі, що розглядається (у розумінні статей 73, 75 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України). Апелянт зазначає, згідно наявних інформаційних ресурсів ДПС України досліджувався «ланцюг» постачання пшениці нестандартної за сажковими зернами до ТОВ "Столичний млин" та реальність їх по ланцюгу не підтверджується.
Представник ТОВ "Столичний млин" заперечує проти апеляційної скарги відповідача у повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.
В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у м. Києві підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року скасувати і ухвалите нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ "Столичний млин" у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, мотивуючи це наступним.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статей 78, 79 Податкового кодексу (далі - ПК) України та на підставі наказу від 15 серпня 2019 року №11596, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Столичний млин" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АГРО БАТ ЕКСПЕРТ» (код 35931589) за березень, квітень 2019 року, показників декларації з податку на додану вартість.
За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 04 вересня 2019 року №7/26-15-05-02-05/37175801 (далі - акт перевірки).
Відповідно до висновків названого акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог:
- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 та підпункту 201.10 статті 201 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 3652990 грн, в тому числі по періоду: за квітень 2019 року у сумі 3652990 грн;
- завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 186675 грн, в тому числі по періодам: за квітень 2019 року на суму 186675 грн.
ТОВ "Столичний млин", не погодившись із висновками акту перевірки, подало до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення від 19 вересня 2019 року №1-348.
Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 30 вересня 2019 року №16249/10/26-15-05-02-05 "Про розгляд заперечення", висновки акту перевірки від 04 вересня 2019 року залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 03 жовтня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №00001410502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 5479485 грн (у тому числі 3652990 грн - за податковими зобов'язаннями та 1826495 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №00001420502, яким зменшено суму від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за платежем податок на додану вартість у розмірі 186675 грн.
Вважаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ "Столичний млин" звернулося до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Згідно пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів) (пункту 86.3 статті 86 ПК України).
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Cкасування наказу щодо проведення перевірки та незаконності дій по її проведені на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є тим порушенням процедури, наслідком якого є скасування податкового повідомлення-рішення.
При цьому, в постанові від 01 серпня 2023 року у справі №813/4414/16 Верховний Суд погодився з позицією судів передніх інстанцій про те, що юридичним наслідком скасування судом рішення контролюючого органу про призначення та проведення невиїзної документальної перевірки є визнання відсутнім податкової перевірки як юридичного факту, наслідком чого є визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результати такої перевірки. У випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватись по суті, оскільки протиправне призначення та/або проведення контролюючим органом такої перевірки є достатньою та безумовною підставою скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що ТОВ "Столичний млин" під час розгляду справи у судах першої інстанції посилалося на скасування у судовому порядку наказу на проведення перевірки від 15 серпня 2019 року №11596 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Столичний млин" (код 37175801)", обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.
З матеріалів справи вбачається, і не спростовується апелянтом, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами проведеної перевірки, оформленої актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Столичний млин" (код 37175801) від 04 вересня 2019 року №7/26-15-05-02-05/37175801.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що перевірка ТОВ "Столичний млин" проведена на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 серпня 2019 року №11596 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Столичний млин" (код 37175801)", який міститься в матеріалах справи (арк.105 том 2).
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, у серпні 2019 року ТОВ "Столичний млин" звернулося з адміністративним позовом в Окружний адміністративний суд міста Києва до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 серпня 2019 року №11596 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Столичний млин" (код 37175801).
За результатом розгляду адміністративної справи №640/15970/19, Окружний адміністративний суд міста Києва 17 квітня 2020 року постановив рішення, яким позов ТОВ "Столичний млин" задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 серпня 2019 року №11596 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Столичний млин" (код 37175801).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17 квітня 2020 року у справі №640/15970/19, яке набрало законної сили 22 вересня 2020 року, скасував наказ від 15 серпня 2019 року №11596 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Столичний млин" (код 37175801), встановивши відсутність правових підстав у податкового органу для (призначення) проведення перевірки позивача.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що всі наступні дії податкового органу, зокрема, щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень є неправомірними, адже вони прийняті та вчинені на підставі недійсного розпорядчого акта.
Отже, за сталою та послідовною практикою Верховного Суду визнання в судовому порядку протиправним наказу, яким призначено перевірку платника податків, зумовлює й противність прийнятих на підставі цього наказу індивідуальних актів та подальше скасування податкових повідомлень-рішень за результатом перевірки, які прийняті.
Аналогічна правова позиція викладена також і в постановах Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі №804/9172/16 та від 27 червня 2025 року по справі №812/1103/17.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що вищенаведене свідчить про правомірність не надання судом першої інстанції правової оцінки виявленим в ході проведеної перевірки ТОВ "Столичний млин" порушенням за результатами перевірки, внаслідок визнання протиправним та скасування в судовому порядку наказу про проведення перевірки, що не спростовано доводами апеляційної скарги відповідача.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що: відсутність в ТТН інформації про назви марок автомобілів за наявності інших даних, які ідентифікують автомобіль, та за наявності первинних документів (актів виконаних робіт, видаткових накладних тощо), які повністю підтверджують факт транспортування товарів, не свідчить про допущення порушення податкового законодавства; протокол допиту не є документом, який містить відомості про обставини справи, оскільки є процедурним документом, який лише фіксує факт проведення слідчої дії - допиту особи; відсутність контрагента зa місцезнаходженням не може однозначно свідчити про не виконання ним договірних зобов'язань перед ТОВ "Столичний млин"; податкове законодавство не ставить у залежність виникнення права на податковий кредит у платника податків від наявності чи відсутності контрагента платника податків за місцем реєстрації; наявність податкової інформації є лише підставою для проведення перевірки і за своїм правовим значенням не є підставою для визнання нікчемним правочину та/або встановлення нереальності операції, а також не є достатнім доказом суперечності правочину (господарської операції, статусу контрагента).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідачем призначено документальну позапланову невиїзну перевірки ТОВ "Столичний млин" без правових на те підстав.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі 640/20355/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 28 серпня 2025 року