Справа № 320/45573/24 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
28 серпня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «Олександра» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Олександра» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року,
Фермерське господарство «Олександра» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про:
- визнання протиправною та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 10862800/32941526 від 08.04.2024;
- зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 20.03.2024 на суму 2 462 904,15 грн, в т.ч. ПДВ 302 461,91 грн, датою фактичного подання 29.03.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу подати клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 заяву позивача про поновлення строків подання позову залишено без задоволення. Визнано не поважними причини пропуску строку звернення до суду. Позовну заяву Фермерського господарства «Олександра» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.
Позивач зазначає, що вважав, що процедура адміністративного оскарження рішення була ініційована ним до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, а не до вищестоящого органу, як вимагає стаття 56 Податкового Кодексу України, відтак скорочений строк звернення до суду не буде застосовано.
Також, зазначає, що з 15.07. по 16.08.2024 перебував на стаціонарному лікуванні та як керівник ФГ «Олександра» не міг подати позовну заяву вчасно.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розгляд апеляційної скарги проведено у порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За приписами частин 1-4 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Тобто, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового Кодексу України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового Кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим Кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим Кодексом України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517 (адміністративне провадження № К/9901/12325/20) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до суду з позовом про скасування іншого рішення контролюючого органу, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань, за умови попереднього використання досудового порядку становить три місяці, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим Кодексом України.
Аналогічний правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, а саме: в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина 2 статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина 4 статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового Кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення контролюючого органу від 08.04.2024. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, позивач скористався правом на адміністративне оскарження рішення від 08.04.2024, за результатом якого прийнято рішення 19.04.2024, тобто позивач початок перебігу строку відраховується з 19.04.2024. Як вбачається з позовної заяви, позивач був обізнаний про прийняття рішення за результатами адміністративного оскарження датованого 19.04.2024. Як вірно вказує суд першої інстанції, тобто кінцевим строком звернення до суду є 19.07.2024. Проте з даним позовом звернувся лише 26.09.2024, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що керівник позивача Поліченко Т.А. перебував на стаціонарному лікуванні з 15.07. по 16.08.2024, так як в інтересах юридичної особи може діяти не лише її керівник, а й наприклад представник.
Також, колегія суддів не бере до уваги доводи позивача, що він вважав, що оскаржує рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 10862800/32941526 від 08.04.2024 до ГУ ДПС у Київській області, а не вищестоящого органу, що не буде підставою початку процедури адміністративного оскарження, як безпідставні, так така процедура чітко прописана у Податковому Кодексі України та помилкове її розуміння позивачем не міняє суті та наслідків вказаної процедури.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 сформовано правовий висновок, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики, тощо. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
За приписами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи все викладене вище, колегія суддів погоджується з тим, що оскільки недоліки, які не були усунуті позивачем позбавляли суд попередньої інстанції можливості відкрити провадження у справі, останній дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
Позивач помилково пов'язує перебіг строку звернення до суду із цим позовом з моментом звернення зі скаргою до ДПС України та застосуванням шестимісячного строку звернення до суду у спірному випадку.
Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про оскарження рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі попереднього їх оскарження в адміністративному порядку також застосовано Верховним Судом у постанові від 14.08.2025 у справі № 480/9707/23, від 14.05.2025 у справі № 320/32435/23, від 05.02.2025 у справі № 160/18093/24.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олександра» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Олександра» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко