Справа № 640/20355/19 Суддя (судді) першої інстанції: О.М. Качанок
27 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Черпака Ю.К.,
при секретарі: Красновій О.Р.,
за участю: Перепелюка О.В., - представника позивача; Прутенського К.І., - представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" та Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Столичний млин" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року №00001410502, яким ТОВ "Столичний млин" донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5479485,00 грн, у тому числі за основним платежем - 3652990,00 грн та за штрафною (фінансовою) санкцією - 1826495,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року № 00001420502, яким ТОВ "Столичний млин" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 186675,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ТОВ "Столичний млин" судовий збір у сумі 19210 гривень.
24 квітня 2025 року, через підсистему «Електронний суд», представником ТОВ "Столичний млин" подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 316590 гривень.
Додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року заяву ТОВ "Столичний млин" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ "Столичний млин" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 гривень.
Приймаючи додаткове рішення про часткове задоволення клопотання представника ТОВ "Столичний млин" про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року по справі №640/20355/19, представники ТОВ "Столичний млин" та Головного управління ДПС у м. Києві, кожен окремо, подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення норм права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Представник Головного управління ДПС у м. Києві просить відмовити повністю у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Столичний млин", оскільки в матеріалах справи відсутні докази оплати за надання правничої допомоги та дана справа не є справою значної складності, також судом першої інстанції не було встановлено наявності виключної правової проблеми.
Представник ТОВ "Столичний млин" просить задовольнити заяву товариства про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. Представник ТОВ "Столичний млин" в апеляційній скарзі зазначає, що згідно з пунктом 1.1 Договору №07/10/19 про надання правничої допомоги від 07 жовтня 2019 року (далі - Договір №07/10/19) Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов'язання надавати необхідну послуги з правничої допомоги - захисту, надання іншої правової допомоги та представництво інтересів Клієнта як у суді так і інших органах стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року №00001410502 та №00001420502 на загальну суму 5666160,00 грн. Вказана сума для Товариства має надважливе значення, оскільки платнику загрожувало її протиправне стягнення. Звертає увагу, що дана справа розглядалася судами першої інстанції в порядку загального провадження за участю сторін (11 (одинадцять) судових засідань), що свідчить про значну складність такої справи. ТОВ "Столичний млин" в апеляційній скарзі зазначає, що в період з вересня 2019 року до 22 вересня 2020 року позивачем було зібрано основні докази в паперовому вигляді, оскільки на той час не діяла підсистема «Електронний суд», та основна частина даних доказів була надана до Окружного адміністративного суду міста Києва під час перебування даної справи в провадженні вказаного суду і жодних заперечень щодо поданих доказів у судів не виникало під час розгляду справи по суті (Окружним адміністративним судом міста Києва та Луганським окружним адміністративним судом).
Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги ТОВ "Столичний млин" у відзиві на апеляційну скаргу та вважає, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Представник ТОВ "Столичний млин" заперечує проти апеляційної скарги відповідача у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції від 30 квітня 2025 року, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги відповідача - без задоволення, а апеляційну скаргу позивача - задовольнити частково, мотивуючи це наступним.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне адміністративне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цієї статті Кодексу сформована, зокрема у постановах від 21 червня 2023 року у справі №320/14138/21 та від 24 червня 2024 року у справі №420/11912/23.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною дев'ятою статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як вбачається з матеріалів справи, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева (далі - «Бюро» або «Адвокатське Бюро») в особі Керуючого адвоката Євгена Симбірцева, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №6171/10 від 30 серпня 2017 року, видане Радою адвокатів Київської області, який діє на підставі рішення засновника Бюро №1 від 01 червня 2018 року (надалі - Адвокат) з однієї сторони, та ТОВ "Столичний млин" (код 37175801) в особі директора - Андріянова Валерія Валерійовича (далі - Клієнт), укладено Договір №07/10/19.
Згідно з пунктом 1.1 Договору №07/10/19 Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов'язання надавати необхідну послуги з правничої допомоги - захисту, надання іншої правової допомоги та представництво інтересів Клієнта як у суді так і інших органах стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року №00001410502 та №00001420502 на загальну суму 5666160,00 грн.
Відповідно до пунктів 5.1-5.4 Договору №07/10/19 за надання правничої допомоги за цим Договором Клієнт сплачує Адвокатському бюро суму вартості однієї години роботи адвоката у розмірі еквівалентну 125,00 (сто двадцять п'ять) доларів США за офіційним курсом НБУ станом на день складення акту наданих послуг в строк протягом 10 робочих днів з дня підписання акту прийняття виконаних послуг за результатами розгляду справи.
В будь-якому разі, за умови винесення позитивного рішення судом, Клієнт сплачує вартість наданих адвокатських послуг не менше 200000 (двісті тисяч) гривень за кожну судову інстанцію.
За результатами надання правової допомоги у кожній судовій інстанції складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правової допомоги і її вартість. Акт може надсилатися Клієнту Адвокатським Бюро електронною або звичайною поштою.
Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському Бюро письмові аргументовані заперечення на акт.
На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Столичний млин" надано до суду акт прийому-передачі надання правничої допомоги №1 від 24 квітня 2025 року Адвокатським Бюро, в особі керуючого адвоката Євгена Симбірцева, що діє на підставі Статуту, та ТОВ «Столичний млин», в особі директора - Валерія Андріянова, які склали цей Акт прийому-передачі надання правничої допомоги №1 відповідно до пункту 5 Договору про надання правничої допомоги від 07 жовтня 2019 року про наступне: Адвокатське бюро надало, а Клієнт прийняв наступну правничу допомогу за Договором:
- аналіз первинних документів на предмет відповідності таких чинному законодавству України договорів, угод, контрактів та інше, та здійснення аналізу актуальної судової практики з питань оскарження ППР у подібних ситуаціях щодо оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року №00001410502 та №00001420502 на загальну суму 5666160,00 грн (4 години);
- складання, оформлення та подання до суду адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві щодо оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві 03 жовтня 2019 року №00001410502 та № 00001420502 на загальну суму 5666160,00 грн (10 годин);
- ознайомлення з відзивом на позов відповідача та оформлення з поданням до ОАС м. Києва відповіді на відзив ГУ ДПС у м. Києві нарочно (5 годин);
- ознайомлення з матеріалами справи в ОАС м. Києва (4 години);
- складення та подання до суду клопотань до ОАС м. Києва (нарочно): про відкладення розгляду справи 20 листопада 2019 року, зупинення провадження у справі №640/20355/19 - 20 листопада 2019 року, про долучення до матеріалів справи рішення ОАС м. Києва від 17 квітня 2020 року у справі №640/15970/19 (6 годин);
- оформлення та подання до Луганського окружного адміністративного суду трьох клопотань про участь у судових засіданнях у справі №640/20355/19 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, клопотання про доступ до матеріалів електронної справи (1,5 години);
- оформлення та подання до суду пояснень у справі від 20 березня 2025 року (3 години);
- участь у 11 судових засіданнях у справі №640/20355/19 (16 січня 2020 року, 13 лютого 2020 року, 12 березня 2020 року, 27 квітня 2020 року, 26 травня 2020 року, 16 червня 2020 року, 09 липня 2020 року, 10 грудня 2020 року, 06 березня 2025 року, 02 квітня 2025 року, 23 квітня 2025 року (по 2,5 години в середньому у коленому у урахуванням проїзду до суду та очікування засідань) (27,5 годин); - всього 61 година.
У пункті 2 вказаного акту зазначено, що вартість правничої допомоги згідно даного акту становить 316590,00 грн (61 година*125 доларів США (курс долара США станом на 24 квітня 2025 року - 41,52 грн).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає помилковими твердження відповідача про те, що позивачем на підтвердження понесених ним витрат не було надано платіжних доручень про передачу коштів адвокату, оскільки у КАС України, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 05 березня 2021 року у справі №200/10801/19-а та від 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23.
Варто зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі спонукає суб'єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Суд також враховує положення пункту 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 згідно з якими, за винятком особливих обставин, сторона, яка виграла справу в принципі має одержувати від сторони, яка програла справу відшкодування видатків і витрат, включаючи гонорари адвокатам, котрі вона небезпідставно понесла в зв'язку із провадженням.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає необґрунтованою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві щодо необхідності подання доказів оплати правничих послуг, оскільки Верховний Суд неодноразово зазначав, що дана обставина не є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
У постанові від 31 липня 2024 року у справі №300/5313/22 Верховний Суд вказав, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат відповідно до критеріїв, закріплених у статті 139 КАС України.
Аналогічні за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 24 червня 2021 року у справі №520/12026/19 та від 3 грудня 2021 року у справі №817/861/18, від 23 червня 2022 року у справі №640/9792/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22.
З огляду на зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, з врахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 КАС України, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі є завищеною та не співмірною із складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частин першої, другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги ТОВ «Столичний млин» щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000 (сорок тисяч) гривень, а отже апеляційна скарга ТОВ "Столичний млин" підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві - залишенню без задоволення, а рішення суду скасуванню.
Керуючись статтями 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" - задовольнити частково.
Додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №640/20355/19 - скасувати і ухвалити нове, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" (код ЄДРПОУ 37175801, місцезнаходження: м. Київ, вул. Межигірська, 81) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 28 серпня 2025 року