Справа № 463/5515/25 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л.
Провадження № 33/811/1236/25 Доповідач: Партика І. В.
25 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Мироненка Дмитра Віталійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Мироненка Дмитра Віталійовича на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 9 червня 2025 року о 1 год. 36 хв. у м. Львові на вул. Генерала Тарнавського, 3, керував транспортним засобом «Opel Corsa», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, а також відмовився проходити огляд на місці зупинки, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний відеореєстратор №471987, №471920, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Мироненко Д.В.., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції належним чином не перевірені обставини справи.
Наголошує, що матеріали справи не містять доказів виконання функцій водія ОСОБА_1 та приведення транспортного засобу в рух.
Звертає увагу, що відеофіксація події розпочалася о 1 год. 36 хв. 44с., а в протоколі зазначено, що водій керування транспортним засобом здійснив о 1 год. 36 хв. 00с.
Повідомляє, що працівники поліції після прибуття на місце ДТП не встановили, яким транспортним засобом керував, який водій та склали протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 , який постійно перебував на тротуарі із працівниками поліції.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги пояснення сторони захисту, надані в судовому засіданні.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 25 серпня 2025 року, не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, адвокат Мироненко Д.В. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання адвоката Мироненка Д.В., який просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356083 від 9 червня 2025 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Corsa» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у встановленому законом порядку - відмовився;
- інформацією із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2), з якого встановлено, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, оскільки в нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від огляду він відмовився;
- рапортом працівника поліції (а.с. 4), згідно із яким працівниками поліції отримали повідомлення на службовий планшет про ДТП, прибувши на місце виявили водія ОСОБА_1 , під час опитування у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі від якого він відмовився ;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356099 від 9 червня 2025 року (а.с. 5), з якого вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Opel Corsa» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечного бокового інтервалу, не врахував дорожньої обстановки, що призвело до наїзду на транспортні засоби «Skoda Octavia» дн.з. НОМЕР_2 , «Vollswagen Passa»t д.н.з. НОМЕР_3 , «Honda CR-V» д.н.з. НОМЕР_4 , «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_5 , чим порушив вимоги п. 2.3 Б ПДР України;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфер забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №4926684 від 9 червня 2025 року (а.с. 6), відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1 Ґ ПДР України;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджений судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, опитування водія ОСОБА_1 , під час якого йому було повідомлено про відеофіксацію, після чого виявлено декілька пошкоджених транспортних засобів. Через деякий час прибула жінка, яка зазначила, що ОСОБА_1 вчинив ДТП, у зв'язку із чим в нього забрав ключі від автомобіля сусід, для того щоб припинити протиправну поведінку ОСОБА_1 .. Під час опитування патрульними у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, після чого водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння, в подальшому відмовився від проходження такого огляду на місці події та в медичному закладі. Окрім того, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що виконував функції водія (переставляв свій транспортний засіб). Надалі працівниками поліції було складено протоколи про адміністративні правопорушення та ознайомлено ОСОБА_1 з адміністративними матеріалами.
Твердження апелянта, що матеріали справи не містять доказів виконання функцій водія ОСОБА_1 та приведення транспортного засобу в рух, апеляційний суд відхиляє, оскільки яв встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що переставляв свій транспортний засіб, окрім того обурювався, що після того як він вчинив ДТП в нього забрав ключі від його автомобіля.
Аргументи апелянта, що відеофіксація події розпочалася о 1 год. 36 хв. 44с., а в протоколі зазначено, що водій керування транспортним засобом о 1 год. 36 хв. 00с., апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі мають формальний характер та не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення його від адміністративної відповідальності за вчиненим адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта, що працівники поліції після прибуття на місце ДТП не встановили, яким транспортним засобом керував, який водій та склали протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 , який постійно перебував на тротуарі із працівниками поліції, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки такі спростовуються відеозаписом, описаним вище за текстом.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Мироненка Д.В. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Личаківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Мироненка Дмитра Віталійовича - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.