Справа № 438/634/25 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А. Т.
Провадження № 33/811/1245/25 Доповідач: Партика І. В.
22 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 4 серпня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 19 квітня 2025 року, 15 год. 13 хв. у м. Борислав на вул. Модрицькій, 11, керував транспортним засобом марки «Peugeot 206 XR» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі відмовився, вчиняв дії по ухиленню від здачі біологічного матеріалу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 305506 від 19 квітня 2025 року.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та не обґрунтованою, судом порушено вимоги КУпАП, не враховано його письмові пояснення, взято до уваги неналежні та недопустимі докази, не надано належної оцінки адміністративним матеріалам.
Наголошує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом, не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та не вчиняв дій, які б свідчили про його відмову від здачі біологічного середовища.
Повідомляє, що 19 квітня 2025 року о 15 год. 10 хв. він дійсно керував транспортним засобом марки «Peugeot 206 XR» д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на який він погодився, проте в медичному закладі не зміг виконати вимогу працівників поліції. про здачу біологічного середовища сечі, у зв'язку із фізіологічними причинами.
Наголошує, що працівниками поліції не забезпечено проведення його огляду на стан сп'яніння в медичному закладі безпосередньо лікарем.
Окрім того зазначає, що він просив взяти в нього інше біологічне середовище, проте йому було відмовлено в цьому.
Звертає увагу, що постанова серії ЕНА №4540336 від 19 квітня 2025 року не підтверджує факту керування транспортним засобом, оскільки в ній зазначено, що він виконував функції водія о 17 год. 17 хв. 19 квітня 2025 року, окрім того дана постанова скасована рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 19 квітня 2025 року справа №438/617/25.
Також звертає увагу, що його не було доставлено до найближчого медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також зазначає, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, не зазначили в протоколі де саме він відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння.
Звертає увагу, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є безперервним, не містить факту керування транспортним засобом, не містить даних, яким саме засобом здійснювалася фіксація, окрім того працівники поліції не залучили свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а сам протокол складено без його участі, в ньому не зазначено ознак наркотичного сп'яніння, також йому не було вручено направлення для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
До початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції, адвокат Романський С.І. подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та заяви адвоката Романського С.І., який просив проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 та його, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника адвоката Романського С.І.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№305506 від 19 квітня 2025 року (а.с. 2), з якого встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot 206 XR» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, відмовився, вчинив дії по ухиленню від здачі біологічного матеріалу;
- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 квітня 2025 року (а.с. 4), відповідно до якої працівниками поліції у водія ОСОБА_1 , було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі;
- рапортом капітана поліції А. Лаврик (а.с. 6), з якого встановлено, що працівниками поліції було виявлено автомобіль «Peugeot 206 XR» д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого не подав сигнал світловим покажчиком повороту перед зупинкою; в ході перевірки документи встановлено, що водієм транспортного засобу є ОСОБА_1 , під час опитування в нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі, а саме «Дрогобицька міська лікарня» ДМР. У медичному закладі ОСОБА_1 було запропоновано здати зразки біологічного середовища, після чого він вчинив дії по ухиленню від здачі зразків біологічного середовища;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом першої інстанції, на якому зафіксовано, що на місці зупинки транспортного засобу після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, працівники поліції запропонували водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 погодився пройти огляд в медичному закладі, разом з працівниками поліції проїхав до КНМП «Дрогобицька міська лікарня №1». В подальшому, у закладі охорони здоров'я, протягом майже двох годин не виконав вимоги поліцейської, а саме не здав біологічний матеріал сечу, пояснивши, що фізіологічно не може це зробити.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати і розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення
За таких обставин, суд вважає, доводи апелянта неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 19 квітня 2025 року, а саме опитування водія та його дії по ухиленню від здачі зразків біологічного середовища.
Доводи про відсутність даних щодо технічних засобів, за допомогою яких здійснювалася відеофіксація, є необґрунтованими, оскільки диспозиція ст. 256 КУпАП та інші норми закону не містять вимоги до засобу відеофіксації. Окрім того, аналізуючи норми КУпАП в сукупності, зазначення в постанові про адміністративне правопорушення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, є тільки обов'язковим при винесенні відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або ж відповідним приладом (технічним засобом) зафіксовані певні показники швидкість руху, наявність парів алкоголю у повітрі, що видихається, тощо. В даному ж випадку відеозапис є достовірним доказом по справі, який був досліджений та оцінений судом в сукупності з іншими доказами.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на огляд до медичного закладу є необґрунтованими, оскільки за своїм правовим значенням направлення на огляд є лише правовою підставою для проведення огляду лікарем медичного закладу, направлення на огляд водія до медичного закладу передбачено для вручення лікарю у випадку його проведення, вручення копії направлення на медичний огляд іншим особам не передбачено законодавством.
Доводи апелянта, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився з порушеннями, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 4 розділу I Інструкції, встановлено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як встановлено з рапорту працівника поліції, долученого до матеріалів справи, патрульні виявили у водія ознаки сп'яніння, у зв'язку із чим запропонували йому пройти огляд на стан наркотично сп'яніння у медичному закладі, роз'яснили порядок проходження такого огляду.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не залучено свідків, апеляційний суд розцінює критично.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, оскільки працівниками застосовує технічні засоби відеозапису, а відеозапис події долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №305506 від 19 квітня 2025 року не зазначено ознак наркотичного сп'яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не знайшли свого підтвердження.
Аргументи апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №305506 від 19 квітня 2025 року складено без участі водія, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки як вбачається з протоколу (а.с. 2) водій розписався у п.12, 13, 14, 17 даного протоколу.
Доводи апелянта, що відео не містить факту керування транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, окрім того ОСОБА_1 в текст апеляційної скарги повідомляв, що 19 квітня 2025 року о 15 год. 10 хв. він дійсно керував транспортним засобом марки «Peugeot 206 XR» д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на який він погодився, проте в медичному закладі не зміг виконати вимогу працівників поліції, про здачу біологічного середовища сечі, у зв'язку із фізіологічними причинами.
Твердження апелянта, що судом першої інстанції не враховано його письмові пояснення, взято до уваги неналежні та недопустимі докази, не надано належної оцінки адміністративним матеріалам, апеляційний суд розцінює критично, оскільки відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено з постанови Бориславського міського суду Львівської області від 4 серпня 2025 року (а.с. 51-54) судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно досліджено матеріали справи та надано їм відповідну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Аргументи сторони захисту, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, з фізіологічних причин не зміг здати сечу для аналізу, у зв'язку з чим пропонував взяти будь яке інше біологічне середовище, не беруться до уваги апеляційного суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 10, 12 розділу Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Поряд з тим, у даній Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження, відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд, при цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Окрім того, відповідно до вимог п. 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища «кров» використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
З наявного у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 не виконав вимогу працівників медичного закладу про здачу біологічного середовища.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не забезпечено проведення його огляду на стан сп'яніння в медичному закладі безпосередньо лікарем, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі мають формальний характер та не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 .
Аргументи апелянта, що постанова серії ЕНА №4540336 від 19 квітня 2025 року не підтверджує факт керування транспортним засобом, окрім того дана постанова скасована рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 19 квітня 2025 року справа №438/617/25, заслуговують на увагу апеляційного суду, разом із тим факт керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується іншими матеріалами справи.
Доводи апелянта, що його не було направлено до найближчого медичного закладу для проведення огляду на стан наркотично сп'яніння, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спростовуються рапортом працівника поліції (а.с. 6), з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Бориславського міського суду Львівської області від 4 серпня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.