Справа №459/837/24 Головуючий у 1 інстанції:Грабовський В.В.
Провадження №22-ц/811/464/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
28 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області в складі судді Грабовського В.В. від 21 січня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21 січня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631995040 від 12.07.2019 у розмірі 50462,88 грн., яка складається з: 4129,99 грн. - заборгованості за кредитом (за тілом кредиту), 46322,89 грн. - заборгованості зі відсотками.
Вказане рішення оскарживОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі просить рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 січня 2025 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогахТовариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 - відмовити.
Зазначає, що наданий суду договір містить однакову текстову сукупність літер і цифр як підписи від імені відповідачки та первісного кредитора, яка не відповідає вимогам спеціального законодавства і за відсутності оригіналу є недопустимим доказом, не має юридичної сили електронного документа, умови кредитування не погоджені у письмовій формі не підлягають застосуванню до правовідносин сторін; не доведено видачі позики за договором первісним кредитором, а отже і виникнення у останнього прав, які він міг передати позивачу; не доведено розміри заявленої заборгованості, які не відповідають умовам наданих копій, законодавству України та правовим висновкам Верховного Суду про заборону нарахування відсотків поза межами строку кредитування, за підвищеною відсотковою ставкою, в період карантину та воєнного стану. Звертає увагу на надані суду тексти, які не містять ні власноручних ні електронних підписів відповідачки і які нібито підписали обидві сторони однаковими одноразовими підписами, що є неможливим. «Підпис» 3w0s7u нанесений на тексти від імені відповідачки іншою особою. Жодних заперечень чи пояснень про те, як так сталося, що ідентифікатор є однаковим для обох сторін, позивачем не надано. Наголошує, що суд застосував всі документи виготовлені самими кредиторами як нібито погоджені у письмовій формі і повністю проігнорував всі доводи відповідачки, що становить новий стандарт доказування: стягнення будь-яких сум, які захочуть кредитори, на підставі текстів складених самими кредиторами. Також, ТОВ «Інфінанс» ухвалу суду не виконало та у справі немає ні первинного документа, ні виписки, ні касового документа про видачу коштів ТОВ «Інфінанс». Окрім того, суд витлумачив суперечливі умови копії Кредитного договору про строк кредитування 30 днів та строк дії договору 36 місяців не на користь споживача кредитних послуг застосувавши більший строк і стягнувши не передбачені текстами суми, повністю прийняв незаконні розрахунки виконані кредиторами і навіть стягнув з відповідачки відсотки в т.ч. за період прострочення кредитора, коли нараховувати відсотки прямо заборонено нормами ЦПК, застосував умови внутрішніх Правил кредитування ТОВ «Інфінанс», яких відповідачка ніколи не бачила і не погоджувала у письмовій формі жодним способом. Додає, що документ, по якому ТОВ «Інфінанс» є отримувачем, а не платником коштів, ніяк не може бути доказом видачі позики відповідачці. Зазначає, що позивачем замість первинного документа та виписки з рахунку первісного кредитора надано листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08.01.2025 р. про те, що вони надають послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Отже ні у квитанції, ні у листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не вказані особа і реквізити платника, отримувачем не є відповідачка, та призначення платежу не пов'язане з Кредитним договором в даній справі. Також, вказують, що чиї кошти надійшли відповідачці - невідомо.
Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Клопотання представника відповідача та представниці позивача про розгляд справи з викликом сторін, колегія суддів вважала необґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи з викликом сторінне підлягають задоволенню, оскільки ціна позову є меншою сумою, ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням учасників справи.
Окрім цього, клопотання не містять деталізованих обґрунтувань щодо проведення судового засідання за участі сторін, а стороною як позивача, так і відповідача, в апеляційній скарзі та відзиві на неї, звернуто увагу на конкретні обставини, які, на їх думку, слід дослідити суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що процедура письмового провадження не суперечить, окрім вимог чинного ЦПК України, також і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вбачається із рішення Європейського суду з прав людини Лавренов проти України від 16 січня 2018 року (Заява №51924/14), зокрема пунктів 9-11 вказаного рішення.
Також, колегія суддів вважала за необхідне відмовитив задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про витребування доказів, а саме документів про фактичне перерахування коштів на користь відповідачки, оскільки відповідачка, як власниця рахунку не була позбавлена права перевірити платників коштів, які їй надходили на рахунок, зокрема і шляхом запиту в банківську установу, клієнткою якої вона є та надати такі суду на підтвердження або спростування доказів позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 526, 611 п.4, 623 ч.1 ч.2, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 81, 76, 77. 81, 133, 137 ч.4 ч.5 ч.6, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, та задовольняючи позов, - виходив з того, що 24.07.2019 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачкою укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631995040 та Акцепт-оферти від 16.02.2020 на отримання 4 траншу кредиту згідно Заявки анкети №2628565162 від 16.02.2020 в рамках договору позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631995040 від 21.07.2019 шляхом підписання електронним підписом. Серед основних умов кредиту визначено: максимальний строк користування кредитом (траншем) 30 днів, строк дії договору 36 календарних місяців, максимальна відсоткова ставка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%, максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%. Протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які позичальник зобов'язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та правил. Підписанням договору позики відповідачка також підтвердила, що вона: самостійно перед укладанням даного договору повністю ознайомилася з правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору і які відповідають умовам даного договору, та погоджується з ними; до укладення даного договору отримала вичерпну інформацію в письмовій формі про умови надання кредиту і що один з оригіналів цього договору був переданий позичальнику; підтверджує отримання пояснень товариства з метою забезпечення позичальнику можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану; уклала цей договір на сприятливих для себе умовах, у тому числі з отриманням повної інформації від товариства, достатньої та необхідної для прийняття рішення позичальником щодо укладення цього договору, що відповідає її внутрішній волі. Сторони погодили, що підписання товариством договору, додаткових угод та додатків до договору, повідомлень, вимог та інших документів відбувається шляхом використання факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки товариства, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання. Сторони дійшли згоди, що договір, додаткові угоди та додатки до договору, повідомлення, вимоги та інші документи підписані з використанням факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи товариства та факсимільного відтворення печатки кредитодавця, мають таку ж юридичну силу і породжують для сторін аналогічні права та обов'язки, що підписані власноручно. Відповідно до п.7.1 правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми MoneyBOOM, з якими погодилася позичальниця, укладаючи кредитний договір, встановлено, що відсотки за користування поточною сумою кредиту нараховуються на суму фінансового кредиту з дня отримання включно по день повернення включно. Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_2 ідентифіковано ТОВ «Інфінанс» 24.07.2019 за допомогою одноразового ідентифікатора 3w0s7u, номер телефону, на який було направлено ідентифікатор - НОМЕР_7. 16.02.2020 відповідачка подала Заявку-анкету, щодо надання кредиту у розмірі 4130,00 грн, терміном на 30 днів, яка була підписана ідентифікатором 3w0s7u. 16.02.2020 р. ТОВ «ІНФІНАНС» надало відповідачці на її карту грошові кошти в сумі 4130,00 грн., що підтверджується квитанцією за сплату №48845700 від 16.02.2020. Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано карту. Отримання і користування відповідачкою кредитними коштами, також, підтверджується випискою по рахунку за період з 15.02.2020 по 26.06.2024 року надану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої 16.02.2020 на вищевказану карту відбулося зарахування переказу у розмірі 4130,00 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №0631995040 від 24.07.2019 заборгованість відповідачкою у період з 19.03.2020 по 08.06.2021 було сплачено на погашення боргу 14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 0631995040 від 24.07.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачкою. Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021 сума заборгованості відповідачки за договором № 0631995040 від 12.07.2019 становить 38891,26 грн, з яких: 4129,99 - заборгованість за тілом кредиту, 34761,27 грн - заборгованість по процентах. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за Договором позики №0631995040 від 24.07.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 . Згідно з реєстром боржників до договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 сума заборгованості відповідачки за договором № 0631995040 від 12.07.2019 становить 65994,31 грн, з яких: 4129,99 - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 61864,32 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами. Суд дійшов висновку, що у межах укладання одного договору в електронній формі використовується один одноразовий ідентифікатор, який є електронним підписом позичальника. Також суд не взяв до уваги посилання відповідача на непідписання нею кредитного договору, оскільки договір про надання позики, і тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631995040 від 12.07.2019 укладений між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на особистий телефонний номер відповідачки, та використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету. Крім цього, судом враховано, що відповідачка у період з 19.03.2020 по 08.06.2021 сплатила кошти у розмірі 2458,12 грн на погашення заборгованості за договором про надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631995040 від 12.07.2019, що свідчить про її дії, спрямовані на виконання умов договору, а отже, визнання нею факту укладення кредитного договору. У договорі розрізнюється строк користування кредитом (траншем), який становить 30 днів, та строк дії Договору - 36 міс (3 роки), а тому кредитодавець мав право стягувати з позичальниці відсотки за кожен день користування кредитом у розмірі 1,75% в межах дії договору, у разі користування траншем понад 30-денний строк на період фактичного користування кредитом. За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідачки спірної суми коштів, а отже, про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи; частина обставин, які суд вважав встановленими не відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає зміні.
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просило:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631995040 від 12.07.2019 в сумі 50462,88 грн., що складається з:
?4129,99 грн. - заборгованість за кредитом;
?46332,89 грн. - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 12.07.2019 між ТОВ «Інфінанс» та позичальником ОСОБА_2 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631995040, та отримання кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №2628565132 від 16.02.2020, що акцептована відповідачкою 16.02.2020 шляхом підписання його електронним підписом. Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов договору. Відповідачка вчинила дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 4130,00 грн. Підписанням договору позики відповідачка, також підтвердила, що вона повністю ознайомилась з усіма його умовами, в тому числі з правилами, та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. 14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14.07.2021, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за договором позики №0631995040 від 12.07.2019 року, укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачкою. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за вищевказаним договором позики, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 . Відповідачка взятих на себе зобов'язань за цим кредитним договором не виконала, станом на 08.03.2024 відповідачка має перед позивачем прострочену заборгованість на загальну суму 65994,31 грн, з яких: 4129,99 грн заборгованість за кредитом; 61864,32 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 50462,88 грн., з яких: 4129,99 грн. заборгованість за кредитом; 46992,89 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2019 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачкою укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631995040 та Акцепт-оферти від 16.02.2020 на отримання 4 траншу кредиту згідно Заявки анкети №2628565162 від 16.02.2020 в рамках договору позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631995040 від 21.07.2019 шляхом підписання електронним підписом.
Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов договору.
Серед основних умов кредиту визначено: максимальний строк користування кредитом (траншем) 30 днів, строк дії договору 36 календарних місяців, максимальна відсоткова ставка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%, максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%. Протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які позичальник зобов?язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та правил.
Підписанням договору позики відповідачка також підтвердила, що вона: самостійно перед укладанням даного договору повністю ознайомилася з правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору і які відповідають умовам даного договору, та погоджується з ними; до укладення даного договору отримала вичерпну інформацію в письмовій формі про умови надання кредиту і що один з оригіналів цього договору був переданий позичальнику; підтверджує отримання пояснень товариства з метою забезпечення позичальнику можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану; уклала цей договір на сприятливих для себе умовах, у тому числі з отриманням повної інформації від товариства, достатньої та необхідної для прийняття рішення позичальником щодо укладення цього договору, що відповідає її внутрішній волі.
Сторони погодили, що підписання товариством договору, додаткових угод та додатків до договору, повідомлень, вимог та інших документів відбувається шляхом використання факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки товариства, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання. Сторони дійшли згоди, що договір, додаткові угоди та додатки до договору, повідомлення, вимоги та інші документи підписані з використанням факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи товариства та факсимільного відтворення печатки кредитодавця, мають таку ж юридичну силу і породжують для сторін аналогічні права та обов?язки, що підписані власноручно.
Відповідно до п.7.1 правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми MoneyBOOM, з якими погодилася позичальниця, укладаючи кредитний договір, встановлено, що відсотки за користування поточною сумою кредиту нараховуються на суму фінансового кредиту з дня отримання включно по день повернення включно.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_2 ідентифіковано ТОВ «Інфінанс» 24.07.2019 за допомогою одноразового ідентифікатора 3w0s7u, номер телефону, на який було направлено ідентифікатор - НОМЕР_7.
16.02.2020 відповідачка подала Заявку-анкету, щодо надання кредиту у розмірі 4130,00 грн, терміном на 30 днів, яка була підписана ідентифікатором 3w0s7u.
16.02.2020 р. ТОВ «ІНФІНАНС» надало відповідачці на карту № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4130,00 грн., що підтверджується квитанцією за сплату №48845700 від 16.02.2020.
Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» на ім?я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). Ідентифікаційні дані власника карти № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , серія та номер паспорта: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ., номер телефону: НОМЕР_6 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отримання і користування відповідачкою кредитними коштами також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 15.02.2020 по 26.06.2024 року надану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої ОСОБА_2 16.02.2020 на вищевказану карту відбулося зарахування переказу у розмірі 4130,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином, доведеним є факт укладення між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору в письмовій формі та те, що первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав кредит у розмірі, погодженому сторонами.
За положенням ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У ч. 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики №0631995040 від 24.07.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачкою.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021 сума заборгованості відповідачки за договором № 0631995040 від 12.07.2019 становить 38891,26 грн, з яких: 4129,99 - заборгованість за тілом кредиту, 34761,27 грн - заборгованість по процентах (т.1, а.с.28).
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за Договором позики №0631995040 від 24.07.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 .
Згідно з реєстром боржників до договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 сума заборгованості відповідачки за договором № 0631995040 від 12.07.2019 становить 65994,31 грн, з яких: 4129,99 - сума заборгованості за за основним зобов'язанням, 61864,32 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в розмірі 50462,88 грн., однак така сума заборгованості за кредитним договором не відповідає умовам цього договору.
Так, відповідно до п.1.2. договору надання позики, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснювати дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).
Пунктом 1.9. договору надання позики встановлено, що дія цього Договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про його припинення у зв'язку з закінченням строку дії Договору. Дія цього Договору може бути достроково припинена за ініціативою будь-якою із сторін шляхом письмового повідомлення іншої сторони та при умові відсутності зобов'язань між сторонами. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформляється Додатком до цього Договору. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідного Додатку до цього Договору, якщо інше не встановлено у самому Додатку до цього Договору або у чинному законодавстві України.
Також, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість відповідачки станом на 14.07.2021 року, коли між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Інфінанс» (кредитодавцем) було підписано реєстр боржників до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 до відповідачки, становить 38891,26 грн. (розрахунок заборгованості т.1, а.с.22, реєстр боржників Т.1 а.с. 28).
Однак, в подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» продовжило нарахування відсотків і після закінчення дії кредитного договору, який укладений між первісним кредитодавцем та позичальницею, що є безпідставним та первісним кредитним договором не передбачено.
Тому, вимогу про стягнення суми більшої за отриману суму кредиту та нараховану первісним кредитодавцем суму відсотків, в межах умов договору кредиту, слід вважати безпідставною.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що доводи апеляційної скарги про те, що відповідачці не було відомо чиї кошти надійшли їй на рахунок є необґрунтованими, оскільки такі спростовані належними доказами, про які йшлося, а крім цього, ОСОБА_2 , як власниця рахунку не була позбавлена права додатково перевірити платника коштів, які їй надішли шляхом запиту в банківську установу, клієнткою якої вона є та надати такі суду на підтвердження або спростування доказів позивача.
Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги слід вважати частково обґрунтованими, та таку слід задовольнити частково. Рішення ж суду першої інстанції слід змінити в частині вирішення позовних вимог. А саме слід зменшити суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача з 50462,88 грн. до 38891,26 грн. В задоволенні решти позову слід відмовити.
Що стосується витрат на правничу допомогу понесених позивачем в суді першої інстанції та витрат на сплату судового збору в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №671/1957/20.
Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2024 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просило:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631995040 від 12.07.2019 в сумі 50462,88 грн., що складається з:
?4129,99 грн. - заборгованість за кредитом;
?46332,89 грн. - заборгованість за відсотками;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 3028 грн. понесених витрат на сплату судового збору та 13000 грн. понесених витрат на правову допомогу.
З долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що 02 січня 2023 року між Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір про надання правової допомоги №02-01/2023.
Відповідно до п.1.1. Договору, клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених наданих договором.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №513 від 07 лютого 2024 року, сторони за Договором №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року, погодили надання наступних правових (юридичних послуг):
1.2. - Надання усної консультації з вивчення документів - 2 години - 4000 грн.;
3.1 - Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години - 9000 грн.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача було підготовлено та подано до суду першої інстанції позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Однак, зважаючи на обсяг виконаних робіт, здійснених адвокатом, складність справи, обґрунтованість та пропорційність наданих послуг до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи те, що представником позивача не конкретизовано обсягу робіт, вчинених адвокатом при наданні усної консультації з вивчення документів, а також задоволення апеляційної скарги та позову частково, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 в користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесену в суді першої інстанції, вважаючи таку суму достатньою та співмірною складності справи та діям, що вчинені представником сторони при її розгляді.
Що стосується сплати судового збору, то колегія суддів зазначає таке.
Судовий збір за подання позовної заяви підлягав сплаті у розмірі 3028 грн. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), згідно пп. 2, п 1, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на момент подання апеляційної скарги).
З квитанції №0421650059 від 19.03.2024 року вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачено 3028 грн. судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості (а.с.1, т.1).
За подання апеляційної скарги на рішення суду відповідно до пп. 6, п 1, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 січня 2025 рокуслід було сплатити 3633,60 грн. судового збору (враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, зважаючи на те, що апеляційна скарга подана в електронній формі (4542*0,8)
З квитанції №QUT1-2Z71-YELE від 11.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 сплачено 4542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.287, т.2).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задоволено частково, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 січня 2025 рокузмінено, зменшивши суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - з 50462,88 грн. до 38891,26 грн., в задоволенні решти позову - відмовлено, - слід пропорційно до задоволених вимог, враховуючи те, що позов задоволено на 77,06%, а апеляційну скаргу на 22,94%, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 в користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2333,37 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, а з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в користь ОСОБА_2 слід стягнути 833,54 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 січня 2025 року- змінити, зменшивши суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - з 50462,88 грн. до 38891,26 грн. В задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2333,37 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу надану у суді першої інстанції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в користь ОСОБА_2 833,54 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 28 серпня 2025 року.
Судді: Я.А. Левик
Н.П. Крайник
М.М. Шандра