Справа № 462/3990/25 Головуючий у 1 інстанції: Пилип'юк Г.М.
Провадження № 33/811/1282/25 Доповідач: Головатий В. Я.
28 серпня 2025 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю ОСОБА_1 , захисника Кінаша Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника Кінаша Д. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 08.08.2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
постановою Залізничного районного суду м. Львова від 08.08.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України, не виконала свої батьківські обов'язки, а саме 28.05.2025 року, близько 10 год. 00 хв., за місцем проживання, не забезпечила належних умов проживання дітей: різкий неприємний запах у помешканні, підлога вкрита брудом, відсутня чиста постільна білизна, що могло ставити загрозу життю та здоров'ю малолітніх, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
На зазначену постанову захисник Кінаш Д. В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки така піклується про своїх дітей та належним чином виконує батьківські обов'язки, що підтверджується актом оцінки потреб сім'ї, яка була проведена за період з 26.05.2025 року по 02.06.2025 року. Зазначає, що факт належного виконання батьківських обов'язків підтверджується, також, характеристикою за місцем проживання та наявними в матеріалах справи фотографіями з місця проживання, які були залишені поза увагою судом першої інстанції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи її захисника Кінаша Д. В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей, а також відсутності контролю за дозвіллям.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 28.05.2025 року, який складено у відповідності до ст. 256 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.05.2025 року, згідно з якими остання повідомила, що проживає одна разом з малолітніми дітьми, тому фізично не встигає весь час прибирати, намагається слідкувати за чистотою як може, проте сусіди все одно роблять їй зауваження. У квартирі неприємний запах, оскільки вона не завжди провітрює помешкання, постільну білизну вона не встигла замінити. Провину свою частково визнає;
- долученими до матеріалів справи фотозображеннями з місця події 28.05.2025 року.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги долучені захисником документи, зокрема, акт оцінки потреб сім'ї/особи від 02.06.2025 року, характеристику ОСОБА_1 , надану ТОВ ІНВП «Електрон» від 04.06.2025 року, та фотозображення, як підтвердження відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки такі були сформовані уже після події, за обставинами якої складено протокол, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Разом з тим, суд врахував вказані документи при застосуванні до особи адміністративного стягнення, оскільки такі свідчать про позитивні зміни в поведінці ОСОБА_1 після вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті, що є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
постанову Залізничного районного суду м. Львова від 08.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кінаша Д. В. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Головатий В. Я.