ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
27.08.2025Справа № 910/10668/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши
заяву Акціонерного товариства "Мотор Січ" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Верстатобудівельні заводи України" заборгованості у розмірі 7 110,00 грн,
У серпні 2025 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Мотор Січ" надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Верстатобудівельні заводи України" заборгованості у розмірі 7 110,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Верстатобудівельні заводи України" неналежним чином виконуються умови Договору оренди майна №0159/21-К(ГБ) від 01.10.2021 в частині внесення плати за користування майном.
За вказаним договором орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування житлове приміщення за адресою: Полтавська область, місто Луби, вулиця Прикордонників, будинок 62 Б, квартира 25.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Статтею 149 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у ст. 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст.ст. 27-29 ГПК України.
Виключна підсудність означає, що відповідний спір не може бути розглянутий за загальними правилами підсудності або альтернативної підсудності.
Так, ч. 3 ст. 30 ГПК України передбачено, що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Цивільний кодекс України при класифікації речей як об'єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.
Відповідно до ч. 1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполучення "з приводу" означає "у зв'язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.
Подана заява про видачу судового наказу стосується правовідносин, пов'язаних з користуванням нерухомим майном.
Таким чином, правовідносини у даній справі виникли з приводу нерухомого майна, а тому на неї поширюються правила виключної підсудності, передбачені ч. 3 ст. 30 ГПК України, і розглядатися вона має господарським судом за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме Господарським судом Полтавської області.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст. 31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Оскільки дана справа не підсудна Господарському суду міста Києва, тому остання підлягає передачі за встановленою підсудністю до Господарського суду Полтавської області.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27, 31, 149, 233, 234 ГПК України, суд
Заяву Акціонерного товариства "Мотор Січ" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Верстатобудівельні заводи України" заборгованості у розмірі 7 110,00 грн з доданими до неї матеріалами передати за підсудністю на розгляд до Господарського суду Полтавської області (36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул.Кісельова Володимира Капітана, будинок 1).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України.
Суддя Сергій МУДРИЙ