25 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/18779/24 пров. № А/857/2174/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року, ухвалене суддею Сподарик Н.І. у м. Львів, у справі № 380/18779/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
06 вересня 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просила:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступний період: з 01.08.1988 по 19.12.2023 (день призначення пенсії по віку) - викладач по класу фортепіано та концертмейстер в Жовківській дитячій школі мистецтв (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 19.07.2024 №134650028783.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», наступні періоди: 01.08.1988 по 19.12.2023 викладач і концертмейстер по класу фортепіано в Нестеровській дитячій музичній школі (з 30.05.1991 - Нестеровська дитяча школа мистецтв, з 11.10.1991 - Жовківська дитяча школа мистецтв).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення у відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає його винесеним з порушенням норми матеріального права. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 01.08.1988 по 31.12.2023 працювала викладачем по класу фортепіано і концертмейстером в Жовківській дитячій школі мистецтв. Оскільки, зазначений заклад належать до закладів культури, а посада в дитячій школі мистецтв, яка належить до Відділу культури, молоді та спорту, Переліком №909 не передбачена, тому відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 01.08.1988 по 31.12.2023 та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХІ «Прикінцевих положень» Закону №1058.
Позивач подала до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечила щодо її доводів та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває з 19.12.2023 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Загальний страховий стаж позивача становить 35 років 05 місяців 00 днів.
17.01.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії (призначення та виплату грошової допомоги в розмірі 10 пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.01.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплату грошової допомоги не проведено та не прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії.
21.06.2024 позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в у Львівській області зі зверненням про виплату їй грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.07.2023 за №17042-17833/Г-52/8-1300/24 позивачці відмовлено у отриманні грошової допомоги, оскільки відповідно відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 01.08.1988 по 31.12.2023 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для призначення позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058.
У зв'язку із надходженням звернення позивача від 21.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області переглянуто матеріали електронної пенсійної справи щодо правильності проведення перерахунку пенсії згідно заяви від 17.01.2024 та скеровано лист від 11.07.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо винесення рішення про відмову у призначенні грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 19.07.2024 повторно переглянуто електронну пенсійну справу ОСОБА_1 згідно заяви від 17.01.2024 «Допризначення - виплата грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій» та прийнято рішення № 134650028783 про відмову у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, оскільки посада викладача дитячої музичної школи не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як передбачено ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються законодавством про пенсійне забезпечення, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (частина перша статті 4 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV)).
Як передбачено п. 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відтак, право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов'язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії по віку.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 та від 30.01.2019 у справі №442/456/17.
Згідно вимог п.п. 1.6 та 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до п.2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Як встановлено судом, позивачу пенсія призначена з 19.12.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №1191).
Як передбачено п. п. 5, 6, 7 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Зміст Розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі - Постанова №909) в частині «Найменування закладів і установ» містить зазначення «Загальноосвітні навчальні заклади» та «Позашкільні навчальні заклади», а в частині «Найменування посад» містить зазначення учителі, заступники з навчально-виховної роботи та, відповідно, завідуючі відділами.
Тож, як вірно зазначено судом першої інстанції, що з аналізу наведених норм законодавства слід дійти висновку про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 та від 30.01.2019 у справі №442/456/17.
Як встановлено судом, позивач з 01.08.1988 по 19.12.2023 працювала викладачем і концертмейстром по класу фортепіано в Нестеровській дитячої музичної школи (з 30.05.1991 - Нестеровська дитяча школа мистецтв, з 11.10.1991 - Жовківська дитяча школа мистецтв).
Разом з тим, Переліком № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2002 № 1436) визначено, що заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Дорученням № 397/21 дію Переліку № 909 поширено і на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до постанови.
Однак таке доручення було прийнято 06.01.1995, тобто до внесення постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2002 № 1436 змін у Перелік № 909, редакцією якого не було окремо виділено позашкільні навчальні заклади і посади, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років.
Таким чином, Доручення № 397/21 не поширює свою дію на Перелік № 909 (у редакції, чинній після внесення змін Постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436). Водночас, при внесенні змін у зазначений Перелік, зміст Доручення № 397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.
Верховний Суд України у постанові від 25.05.2016 у справі № 419/794/15 висловив позицію, що наявність Доручення № 397/21 без відповідних змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивачки на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.
Водночас, Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 по справі №756/9879/16-а викладено висновок стосовно того, що Верховний Суд України при ухвалені постанови не врахував та не проаналізував положення Закону України «Про освіту» (далі - Закон №1060-XII), Закону України «Про позашкільну освіту» (далі - Закон № 1841-III), Переліків №963, № 433, які поряд із наведеними нормативно-правовими актами також регулюють правовідносини, що виникають при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років.
Отже, відповідно до положень ст. 28 Закону № 1060-XII система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно із приписами ст. 29 Закону № 1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Відповідно до ст. 12 Закону № 1841-III та п. 6 Переліку № 433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Статтею 21 Закону № 1841-III передбачено право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
У постановах від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 та від 30.01.2019р. у справі №442/456/17 при розгляді подібних правовідносин Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові від 25.05.2016 у справі №419/794/15 і дійшов наступних висновків: «Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909».
Отже вірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки позивач у цій справі працювала станом на 19.12.2023 викладачем по класу фортепіано і концертмейстерства Новояворівської дитячої школи мистецтв, та має педагогічний стаж понад 30 років, зважаючи на правові висновки Верховного Суду у справі №233/4308/17 та №442/456/17, то у позивача наявне право на отримання грошової допомоги при виході на пенсію, яка передбачена п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 19.07.2024 №134650028783 є протиправним.
Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що належним способом відновлення права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії від 19.07.2024 №134650028783, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що надає право на пенсію за вислугу років, періоди її роботи з 01.08.1988 по 19.12.2023 відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення у відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 380/18779/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний