25 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/12002/24 пров. № А/857/4796/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, ухвалене суддею Андрусенко О.О. у м. Луцьк у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 140/12002/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карней» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-
22 жовтня 2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карней» звернулося до суду з позовом до відповідача - Волинської митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000067/1 від 16.09.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.09.2024 №UA205030/2024/000067/1.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карней» судові витрати у сумі 6422,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти постанову, якою відмовити у позові повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що Волинською митницею під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:
- згідно інвойсу від 10.09.2024 №149810 умови оплати - 100% передоплата, про що в митного органу відсутня інформація. Згідно п.4.1 контракту №04-05/21 від 04.05.2021 умови оплати зазначаються в інвойсах.
Відповідно до додатку №6 від 29.06.2023 до договору умови оплати - відстрочка платежу 31 календарний день від дати CMR по кожній поставці.
В той же час, згідно поданого рахунка-фактури від 10.09.2024 року №149810 визначені умови оплати - 100% передоплата. Проте, жодних документів на підтвердження здійснення оплати за товар до митного контролю та митного оформлення подано не було, про що також свідчить гр.44 поданої МД.
Згідно контракту умови поставки СІР, що не відповідає інвойсу, додаткових угод щодо зміни умов поставки не надано.
На вимогу митного органу, декларантом не надано додаткових документів, а листом від 16.09.2024 №16/9 повідомлено про їх відсутність.
Зазначає, що оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Отже, зважаючи на викладене, Волинська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA205030/2024/000067/1 від 16.09.2024 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягало скасуванню.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду без змін.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 04.05.2021 між ТзОВ «Карней» (покупець) та компанією «Fortex International AB» (продавець) було укладено контракт №04-05/21, за умовами якого продавець продає, а покупець купує і приймає паперову продукцію. Товар буде поставлятися партіями. Кількість паперу на кожну поставку зазначається в інвойсах. Ціна вказана в євро за одну одиницю товару. Ціна встановлюється на кожну окрему партію товару. Загальна сума контракту складає 500000,00 євро. Умови поставки товару: СIР Українка (Україна), або за згодою сторін згідно Інкотермс 2010.Умови оплати зазначаються в інвойсах (а.с.10-11).
Додатковою угодою №6 від 29.06.2023 сторони домовилися про внесення змін у пункт 4.1 контракту та виклали його в наступній редакції: умови оплати - відстрочка платежу 31 календарний день, від дати CMR до кожної поставки (а.с.14 зворот).
У свою чергу, додатковою угодою №8 від 01.05.2024 (а.с.16) сторони внесли зміни до пунктів 2.1 та 2.2 контракту та виклали їх в наступній редакції: ціна визначена в євро за одиницю товару. Ціна встановлюється на окрему партію товару. Загальна сума контракту складає суму усіх інвойсів до цього контракту. Ціни за позиціями на товар вказуються в інвойсах на кожну партію і є остаточними
13.09.2024 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару «картон (тест-лайнер) в рулонах, двошаровий, коричневого кольору з обох сторін, без додаткової обробки, без друкованого зображення та малюнків, без водяних знаків, не крейдований, не просочений, не тиснений, не перфорований, не каландрований, не гофрований, не фарбований, виготовлений із 100% макулатури, волокна отримані механічним способом: TESTLINER 3, поверхнева щільність 110 грам/м. кв., ширина 2350 мм, 20784 кг» декларант позивача подав МД №24UA205030010062U6 (а.с.52). Фактурна вартість товару становить 8001,84 євро (еквівалентно 363 759,65 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 363 759,65 грн. До митної декларації додано: контракт від 04.05.2021 №04-05/21 з додатками №1-8 (а.с.10-16); рахунок-фактуру (інвойс) від 10.09.2024 №149810 (а.с.17); пакувальний лист від 10.09.2024 №ОТР24-02490 (а.с.64-65); автотранспортну накладну №1215950 (а.с.18); лист від 10.09.2024 (а.с.62); лист від 01.08.2024 (а.с.63); декларацію країни відправлення №24RS024031CB3H2LM8 (а.с.84-85); комерційну пропозицію від 02.09.2024 №349 (а.с.57); комерційну пропозицію від 02.09.2024 №348 (а.с.58).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару; транспортні (перевізні) документи в т.ч. Заявку на перевезення; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспортних послуг; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці позивач надав лист від 16.09.2024 №16/9 (а.с.67) про подання митному органу всіх наявних документів.
16.09.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000067/1 (а.с.9) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000246 (а.с.56).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 16.09.2024 №UA205030/2024/000067/1 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: «згідно інвойсу від 10.09.2024 №149810 умови оплати - 100% передоплата, про що в митного органу відсутня інформація; згідно контракту умови поставки СІР, що не відповідає інвойсу, додаткових угод щодо зміни умов поставки не надано».
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості товару 1 визначено на рівні 0,66 євро/кг за МД №UA100240/2024/550304 від 12.01.2024.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030010250U8 від 17.09.2024 (а.с.22).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Карней», вважаючи рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000067/1 від 16.09.2024 протиправним, звернулось до суду з вимогами про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1, 2 статі 51 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа № 804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).
Як встановлено судом, додатковою угодою №6 від 29.06.2023 сторонами було досягнуто домовленостей щодо внесення змін у пункт 4.1 контракту та викладено вказаний пункт у наступній редакції: умови оплати - відстрочка платежу 31 календарний день від дати CMR до кожної поставки. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаною додатковою угодою взагалі було виключено з контракту застереження про те, що умови оплати визначаються в інвойсі та встановлено загальну для всіх поставок таку умову оплати товару як відстрочка платежу. Більше того, листом від 10.09.2024 продавець товару підтвердив факт зміни умов оплати на відстрочку платежу - 31 календарний день, який було надано відповідачу та останній з поданих декларантом документів мав можливість встановити дійсні умови оплати товару.
Разом з тим, згідно п.4.1 контракту №04-05/21 від 04.05.2021 умови оплати зазначаються в інвойсах.
Відповідно до додатку №6 від 29.06.2023 до договору умови оплати - відстрочка платежу 31 календарний день від дати CMR по кожній поставці.
В той же час, згідно поданого рахунка-фактури від 10.09.2024 №149810 визначені умови оплати - 100% передоплата.
Жодних платіжних документів на підтвердження оплати за товар декларантом подано не було.
Крім того, дата виставлення рахунка-фактури - 10.09.2024, проте зміни в договір внесені 29.06.2023, що може розцінюватись як обумовлення між сторонами нових умов оплати за товар та їх висвітлення у виставленому інвойсі.
Слід також зазначити, що згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у першому підрозділі графи 20 МД «Умови поставки» наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки, в даному випадку - DAP. У другому підрозділі графи зазначається літерний код альфа-2, відповідно до Переліку кодів країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пробіл - назва цього географічного пункту, в цьому випадку - UA Нововолинськ.
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, термін Інкотермс - Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
В той же час, згідно п.3.1 контракту №04-05/21 від 04.05.2021 умови поставки CIP Українка (Україна) або по узгодженню сторін згідно Інкотермс 2010.
Умови поставки CIP Українка (Україна) передбачають існування у продавця обов'язку по страхуванню товару до визначеного місця, що значно відрізняє такі умови поставки від DAP та фактично збільшує кількість витрат продавця та й вартість товару загалом.
Окрім цього, згідно п.9.1 вказаного вище контракту внесення змін та доповнень до даного контракту будуть дійсні лише при умові, що такі будуть здійснені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох сторін.
Разом з тим, жодних додаткових угод про внесення змін у п.3.1 контракту до митного контролю та митного оформлення подано не було, що може свідчити про відсутність узгоджених змін щодо умов поставки товару.
Колегія суддів також зазначає, що згідно ч.2 ст.53 МК України документами, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати на транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Проте, декларантом не подано всіх належних транспортних перевізних документів, що містять відомості про вартість перевезення, тому перевірити реальність понесення витрат на транспортування, їх розмір та включення до митної вартості товару є неможливим.
Судом також враховано правову позицію Верховного Суду з вказаного питання, викладену у постанові від 30.06.2022 по справі № 804/15901/15, згідно якої «документи, які містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки».
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає доведеним обґрунтованість підстав для сумніву митного органу у правильності зазначеної декларантом митної оцінки товару, оскільки надані декларантом документи не містять всіх відомостей та інформації щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, які не були усунуті позивачем, у тому числі і шляхом надання додатково витребуваних документів.
Незважаючи на те, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві, останнім не спростовані встановлені у ході митного контролю невідповідності та розбіжності у поданих до митного оформлення документах та не доведено обґрунтованості визначення митної вартості товарів за основним методом. Додаткових документів випробовуваних митним органом позивачем не надано.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 квітня 2019 року у справі №804/16271/15, від 12 березня 2019 року у справі №810/5792/15.
Наведене в сукупності дає підстави для висновку про правомірність дій відповідача щодо незастосування основного методу визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору (контракту), оскільки подані позивачем документи містять розбіжності, які є суттєвими для обчислення ціни.
Частиною 4 статті 57 МК України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Одним із другорядних методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (пункт 2б частини 1 статті 57 МК України).
В оскаржуваному рішенні про визначення митної вартості зазначено, що митним органом визначено митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 на рівні 0.66 євро/кг за МД №UA100240/2024/550304 від 12.01.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «TESTLINER 3», поверхнева щільність 110грам/м2.
Відповідно до положень статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 61 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.
Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.
Аналізуючи вказану норму, можливо зробити висновок, що подібними (аналогічними) товарами виступають такі товари, які не є однаковими, але за всіма ознаками мають схожі характеристики.
Так, у справі що розглядається, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в оскаржуваному рішенні відповідачем обґрунтовано зазначено про причини неможливості застосування до спірних правовідносин першого методу визначення митної вартості товарів, та у зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, цілком обґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що надані декларантом документи містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, які не давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості та необхідності витребувати додаткові документи. Надані позивачем документи не підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не спростовують сумніву щодо повноти та правильності визначення митної вартості ввезеного товару декларантом за першим методом.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 242, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року у справі № 140/12002/24 - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Карней» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний