Справа № 364/955/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9212/2025
25 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
Судді - доповідача Слюсар Т.А.
Суддів : Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви у складі судді Моргун Г.Л.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Володарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності в порядку спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Володарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання мирової угоди недійсною,-
У грудні 2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Володарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності в порядку спадкування.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Володарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання мирової угоди недійсною.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання мирової угоди недійсною. Повернуто зустрічну позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами відповідачці ОСОБА_1 .
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, такою, що суперечить нормам процесуального права у зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нове рішення про прийняття зустрічного позову до розгляду районним судом.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не надав можливості належно підготувати зустрічний позов і направити його до суду та сторонам процесу з метою їх ознайомлення до моменту підготовчого засідання.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення зустрічної позовної заяви, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частиною 2 цієї статті визначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
З аналізу вказаної статті можна дійти висновку, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до ч. 3 цієї статті вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Як вбачається із матеріалів справи у грудні 2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Володарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 07 січня 2025 року у даній справі відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також роз'яснено, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву вони мають право пред'явити зустрічний позов (а.с. 45-48).
Копію вказаної ухвали та копію позовної заяви з додатками ОСОБА_1 отримала особисто під розпис 10 січня 2025 року (а.с. 55).
17 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Володарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання мирової угоди недійсною(а.с. 132-144).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд виходив з того, що зустрічна позовна заява подана з порушенням строку ч. 1 ст. 193 ЦПК України
Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом
Згідно із ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як визначено п. 8 ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Статтею 191 ЦПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Отже, строк на подання відзиву (відтак і подання зустрічного позову) встановлюється саме ухвалою про відкриття провадження у справі.
Встановивши, що відповідачкою пропущений строк для подання зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вона підлягає поверненню.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не надано можливості належно підготувати зустрічний позов і направити його до суду та сторонам процесу з метою їх ознайомлення до моменту підготовчого засідання, колегія суддів оцінює критично, оскільки судом дотримано всіх вимог процесуального закону та надано строк для подання зустрічного позову.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 686/15112/22.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: