Справа № 760/3059/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12651/2025
25 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Македона Олександра Андрійовича в інтересах акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року у складі судді Усатової І.А.,
у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2025 року АТ "Універсал Банк" звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 10 069 грн 86 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі, верифікації клієнта очно у відділенні банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці.
Позивач вказував, що починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником банку дистанційно; Дія шеренг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта і селфі клієнта з паспортом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку.
За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг, а відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 10 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Позивач вказував, що АТ "Універсал Банк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов'язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і станом на 03 жовтня 2024 року має загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 10 069 грн 86 коп.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року у позові АТ «Універсал Банк» відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Македон О.В. в інтересах АТ "Універсал Банк" подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вирішити питання судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспорту споживчого кредиту.
Зазначає, що підписанням цього договору, клієнт підтвердив, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку.
Також підтвердив, що вищевказані документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Окрім цього, клієнт беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Поміж цього, клієнт підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.
Вказує, що Умови і правили знаходяться в публічному доступі в режимі реального часу на офіційному сайті Банку та доступні для ознайомлення.
Вважає, що доказів, які б спростовували б правильність наданого Банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, а також його ціну, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідності до положень частин другої та п'ятої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої та другої статті 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відмовляючи Банку у позові про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що Банк не довів свої вимоги належними і допустимими доказами.
Однак апеляційний суд з такими висновками не погоджується, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до Банку, з метою отримання банківських послуг.
На підтвердження згоди споживача з Умовами і правилами, у момент реєстрації Банк генерує і відправляє на вказаний споживачем мобільний номер ОТР-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку monobank ОТР-паролю, який попередньо надсилався Банком.
02 квітня 2020 року відповідач повідомив про свою згоду з Умовами і правилами, які надає Банк за договором про надання банківських послуг monobank, на підтвердження чого у мобільному додатку відповідача вводився ОТР-пароль, який був надісланий на зазначений ним мобільний номер.
Підписавши Анкету-заяву відповідач зокрема просив на його ім'я відкрити поточний рахунок НОМЕР_2 .
Крім того в Анкеті-заяві відповідач засвідчив генерацію ключової пари електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач прострочив зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором, яке становило понад 90 днів, чим порушила свої зобов'язання перед Банком (п. п. 5.17 п. 5 Розділу II Умов і правил), внаслідок чого вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Не виконував ОСОБА_1 належно умови договору щодо погашення заборгованості, тому Банк звернувся із позовом про стягнення з нього заборгованості станом на 03 жовтня 2024 року у розмірі 10 069 грн 86 коп.
Отримавши кредитну картку, відповідач протягом 2020-2024 років користувався нею, отримуючи від Банка кредитні кошти, частково здійснював погашення заборгованості, що вбачається з розрахунку.
Між сторонами виникли правовідносини з кредитних зобов'язань, які регулюються нормами ЦК України, Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронну комерцію").
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. ст. 526 ч. 1, 527 ч. 1, 610 ч. 1, 611 ч. 1 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ч. ч. 1,3 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ч. 1 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається і не спростовано, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, 02 квітня 2020 року звернувся до Банка і повідомив Банк про свою згоду з Умовами та правилами, які надає Банк за договором про надання банківських послуг за допомогою спеціального платіжного засобу платіжної картки monobank. На підтвердження вказаних обставин у мобільному додатку відповідача вводився ОТР-пароль, який був надісланий на зазначений відповідачем мобільний номер № НОМЕР_3 .
З огляду на викладене, сторони уклали електронний правочин із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Укладений між Банком та відповідачем договір про надання кредиту в електронній формі спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, відповідає положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" і Закону України "Про електронну комерцію".
Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. ст. 5, 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору (ст. 3 п. п. 5-7,14 Закону України "Про електронну комерцію").
Договір про надання кредиту в електронній формі, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 02 квітня 2020 року між ОСОБА_1 і Банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнаний.
Станом на 03 жовтня 2024 року відповідачу нарахована заборгованість у розмірі 10 069 грн 86 коп.
Зважаючи на те, що матеріали справи містять належні докази того, що 02 квітня 2020 року відповідач ознайомився з умовами кредитування Банком за договором про надання банківських послуг monobank, що вбачається з Анкети-заяви, Додатку і копії паспорту споживчого кредиту, в яких міститься необхідна інформація (про умови кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; про порядок повернення кредиту; тарифи і додаткова інформація тощо), суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову Банку у позові.
Розмір заборгованості, визначений Банком, а також про обізнаність щодо умов кредитування, що вбачається із паспорту споживчого кредиту (процентні ставки, санкції за порушення зобов'язань, комісії, тарифи, основні умови кредитування, тощо), відповідач, у встановленому законом порядку, не спростував.
Підписавши анкету-заяву ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 травня 2024 року, справа № 381/1647/21.
Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.
Зважаючи на викладені вище обставини справи та норми закону, колегія суддів вважає, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним доказом та допустимим засобом доказування у цій справі та в сукупності з іншими доказами свідчить про отримання відповідачкою кредитних коштів.
При цьому ОСОБА_1 не спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є його процесуальним обов'язком.
Також суд зобов'язаний при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не взагалі відмовляти у позові. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16-ц (провадження № 61-47244св18).
З розрахунку заборгованості убачається, що відповідач частково погашав кредитну заборгованість.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Встановлено, що взяті на себе зобов'язання за укладеним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконало своєчасно і належним чином, надававши відповідачу кредиті кошти в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання позичальника останній належним чином не виконував, обов'язкові щомісячні платежі в рахунок погашення кредиту своєчасно та у погодженому розмірі не вносила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 069 грн 86 коп.
ОСОБА_1 не спростував розрахунок заборгованості, наданий позивачем, свій контррозрахунок не надав.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позову та стягнення з нього на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 10 069 грн 86 коп.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та, у зв'язку з цим неправильне застосування норм матеріального права, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі вищенаведених мотивів, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, у відповідності задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь АТ "Універсал Банк" підлягає стягненню 7 570 грн судових витрат, повязаних з оплатою судового збору (3028 + 4542).
Керуючись ст.ст. 259, 374, 376, 381 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за тілом кредиту у сумі 10 069 грн 86 коп та 7 570 грн судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: