20 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.07.2025 залишено без задоволення клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у міста Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , та ухвалено застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зобов'язано підозрювану ОСОБА_6 не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
Справа № 761/29263/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5908/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначено в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.09.2025 включно.
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
20.08.2025 від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, після повідомлення 10.07.2025 про підозру ОСОБА_6 усвідомлює не лише можливість, а й невідворотність настання кримінальної відповідальності, а відтак підозрювана може вдатись до заходів, які можуть негативним чином вплинути на встановлення обставин, які підлягають доказуванню.
Також, слідчим суддею не надано належної правової оцінки, що на розгляді Шевченківського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020101100000152 за обвинуваченням у ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.
Можливість чинити підозрюваною ОСОБА_6 тиск на свідків є реальною та обгрунтованою, оскільки не зважаючи на те, що підозрювана є виконувачем обов'язків начальника управління, однак упродовж тривалою період часу, а саме більше 6 років фактично очолює Управління, що вказує на наявність сформованого в колективі авторитету та можливість здійснювати вплив на підлеглих працівників.
В сторони обвинувачення може виникнути необхідність у витребуванні додаткових документів у зв'язку із проведенням товарознавчої експертизи, в разі надходження відповідного клопотання експертів, а отже наявні підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на займаній посаді, знищить чи підробить речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, або надасть вказівку підлеглим працівникам щодо вчинення зазначених дій, незаконними засобами впливатиме на свідків у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, підтримав подану апеляційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити, думку підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора з доповненнями не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Слідчими слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 12.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100004921 від 17.12.2021 за ч. 5 ст.191 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи службовою особою Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, за невстановлених обставин але в період з 28.04.2021 до 15.06.2021 вступила в злочину змову із службовими особи ТОВ «Кітотерм» (код за ЄДРПОУ 39349630), ТОВ «Теплореконструкція» (код за ЄДРПОУ 42902829), ТОВ «Металоцентри Стілмен» (код за ЄДРПОУ 43922411), ТОВ «Стальгарант» (код за ЄДРПОУ 42050221), спрямовану на заволодіння бюджетними коштами, виділеними на капітальний ремонт (модернізацію) модульних індивідуальних теплових пунктів у Шевченківському районі м. Києва, шляхом завищення вартості поставленого обладнання, у великих розмірах.
Зокрема, як зазначено слідчим, унаслідок вчинених злочинних дій учасниками групи, за попередньою змовою групою осіб спричинено шкоду територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) на загальну суму 1 059 974, 26 грн., що в більше ніж 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить великий розмір.
10.07.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.07.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України.
12.07.2025 слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП у міста Києві ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.07.2025 залишено без задоволення клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у міста Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , та ухвалено застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зобов'язано підозрювану ОСОБА_6 не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначено в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.09.2025 включно.
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбаченого частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частин 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченого статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
На переконання колегії суддів, дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувавши щодо неї більш м'який запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею обгрунтовано встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Крім того, слідчий суддя визнав частково доведеними наведені у клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших учасників у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, як вірно встановлено слідчим суддею, під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням даних про особу підозрюваної, та стадії кримінального провадження, інші запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам, не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу.
Ураховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою, тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється з 2021 року, дані про особу підозрюваної, її процесуальну поведінку та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, на даний час є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на підозрювану обов'язків, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваної більш м'який запобіжний захід.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та тяжкості можливого покарання за вказаний злочин, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, співрозмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі ризику знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, самі по собі не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваної виняткового запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту не здатен запобігти вищевказаним ризикам.
Фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 з моменту застосування щодо неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та спроб вчинення дій, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не надано.
Посилання апелянта на те, що на розгляді Шевченківського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у іншому кримінальному провадженні - №42020101100000152 за обвинуваченням у ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, не може слугувати самостійною підставою для висновку про недостатність запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту для виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у кримінальному провадженні № 12021100100004921.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2025року щодо ОСОБА_6 ,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3