Справа № 761/41352/24
Провадження № 1-кп/761/2600/2025
05 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000838 від 25.09.2024, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. новосибірська рф, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Піски Іванівського району Київської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000838 від 25.09.2024, відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожного окремо, продовжено строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 серпня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 , заявив письмові клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного з обвинувачених. Свої клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо кожного з обвинувачених. Так, прокурором у клопотанні зазначено, що обвинувачені, усвідомлюючи можливість їх засудження до покарання у виді позбавлення волі, можуть переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення прокурор обгрунтовує тим, що обвинувачені через дружні/позаробочі стосунки з рядом працівників та керівників структурних підрозділів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, керівників компаній, які були позичальниками АТ «Банк «Фінанси та Кредит» мають доступ до ще не наданих та не здобутих чи не вилучених органом досудового розслідування оригіналів документів, які перебувають у володінні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, в яких містяться сліди кримінального правопорушення та які мають значення для кримінального провадження. Також прокурор посилається на наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного учасників кримінального провадження, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки свідки не були допитані в ході судового розгляду, а отже до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які давали під час досудового розслідування. Крім того обвинуваченні можуть впливати на інших учасників злочинної організації, з метою ненадання ними органу досудового розслідування показань та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з добровільною заявою про створення злочинної організації та участі у ній а також активному сприянню її розкриттю. (в редакції Закону станом на 01.01.2010). Окрім цього у кримінальному провадженні на даний час не встановлено усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У обвинувачених з'явилися міцні робочі та позаробочі зв'язки з працівниками державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого самоврядування. Вказані зв'язки можуть бути використанні обвинуваченими для впливу на результати досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду.
Обрання щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, дозволить обвинуваченим координувати та узгодити свої дії з учасниками злочинної організації, а враховуючи їх статус, можливість використання фінансових інструментів та інших ресурсів для досягнення поставлених перед злочинною організацією цілей, вони мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз тиску на учасників/сторін кримінального провадження з метою уникнення підозрюваними кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню, використати свої зв'язки для незаконного впливу на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях, створення неправдивих показань чи штучних доказів, що створить сукупність об'єктивних ознак складів кримінальних правопорушень передбачених ст.366 ст. 368 або ст. 396 КК України
Підсумовуючи, прокурор ОСОБА_8 , зазначив, що враховуючи наявність вказаних ризиків, а також беручи до уваги соціальний статус обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , наявність у них в силу посад, які вони обіймали, міцних зв'язків з керівниками підприємств, установ та організацій різних рівнів, форми власності, а також зміст та характер інкримінованих останнім кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії особливо тяжких злочинів, негативні наслідки у формі неповернутих АТ «Банк «Фінанси та Кредит» коштів понад 608 млн. гривень, а також загальну суму збитків Банку внаслідок кредитування позичальника ТОВ «Торговий дім «Р енд Р коммодітіз» (1 474 760 494 грн. 87 коп.), міру покарання, яка загрожує кожному із обвинувачених у разі визнання їх судом винуватими, наявні достатні підстави для продовження строку дії найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного окремо. При цьому, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу буде неможливо забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними покладених на них кримінальним процесуальним законодавством обов'язків.
Щодо заявленого захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_10 клопотання про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу, та захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_14 клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурор вказав, що з огляду на необґрунтованість такого клопотання та відсутність у будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, стримуючих факторів від настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, такі клопотання не підлягають задоволенню.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та оголосив письмове клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт. При цьому захисник звернув увагу, що ризики, якими сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність подальшого застосування щодо підзахисного ОСОБА_6 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є абстрактними. Більше того, посилання прокурорів при кожному перегляді питання про доцільність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на різну кількість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить про намір сторони обвинувачення незаконно тримати ОСОБА_6 під вартою.
Крім того, зміст пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення не відповідає дійсності та не підтверджується зібраними стороною обвинувачення доказами, а ґрунтується виключно на припущеннях. Зазначив, що збиток банку завдано не завдяки діям ОСОБА_6 та іншим обвинуваченим, а в наслідок незаконних дій працівників Фонду.
Враховуючи наведене, захисник просив суд запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У той же час, у разі, якщо суд дійде висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , захисник просив визначити помірний для підзахисного розмір застави - не більше 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_14 оголосив письмове клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 000 000 грн. або цілодобовий домашній арешт, а також письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження строку дії раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив врахувати, що заявлені прокурором ризики не обґрунтовані, а даних, які б свідчили про те що з'явилися нові від дати розгляду останнього клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого прокурором не наведено та не підтверджені будь-якими доказами, а доводи прокурора у клопотанні є не логічними та суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті. При цьому прокурором не було враховано, що ступінь суспільної небезпеки у ОСОБА_4 є значно меншою за інших обвинувачених у цьому провадженні. Просив врахувати, що до ОСОБА_4 застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 1 року 8 місяців. В той же час розмір застави, застосований до нього є непомірним, оскільки майновий стан обвинуваченого та його родини не дозволяє оплатити визначений слідчим суддею розмір застави.
Захисник ОСОБА_16 підтримала позицію захисника ОСОБА_14 та оголошене ним клопотання і заперечення, вважала, що клопотання прокурора не містить обґрунтування наведених ним ризиків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_12 у судовому засіданні вказав, що позиція прокурора щодо необхідності продовження стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необгрунтованою, а ризики - не доведені. У свою чергу, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, тривалий час перебуває під вартою, а тому вказані у клопотанні ризики повністю нівелюються. Водночас, прокурор у своєму клопотанні не обґрунтовує необхідність визначення розміру застави, який є непомірним. Враховуючи наведене, захисник просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_13 заперечував проти клопотання прокурора та зазначив, що держава в особі прокурора не забезпечила дотримання гарантій, передбачених Європейською конвенцією, а доводи про ризик ухилитись від суду спростовуються листом слідчого ДБР про дозвіл на виїзд до Туреччини 07.10.2020 - 17.10.2020 у іншому кримінальному провадженні. Звертав увагу суду, що ОСОБА_5 має на утриманні матір похилого віку, яка потребує догляду, має сталі соціальні зв'язки. Просив суд відмовити у задоволенні клопотань прокурора про продовження строків тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримав заявлені іншими захисниками клопотання та заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вказавши на необґрунтованість обвинувачення, недоведеність неможливості інших запобіжних заходів убезпечити суд від настання заявлених у клопотанні ризиків.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав своїх захисників, вказавши що застава непомірна.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників, та просив змінити запобіжний засіб на домашній арешт.
Вислухавши сторін провадження, ретельно дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, а також надані сторонами у судовому засіданні документи, колегія суддів прийшла до таких висновків.
Так, колегія суддів, проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які утворюють сукупність особливо тяжких злочинів, покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, та усвідомлення ними цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.
Суд враховує той факт, що свідки у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання ризику вчинення незаконного тиску на останніх. При цьому, суд сприймає доводи сторони обвинувачення стосовно наявності в обвинувачених можливості незаконно впливати на останніх шляхом застосування своїх зв'язків з огляду на значущість раніше займаних посад.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожного окремо, а саме можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, на які послався прокурор у своєму клопотанні, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, колегія суддів враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Враховуючи наявні ризики, колегія суддів доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинувачених на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як захід процесуального примусу, є виправданим.
Висунення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожному окремо обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких їм інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності свідчать про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених у разі застосування до кожного з них більш м'якого запобіжного заходу.
Водначас, колегія суддів не може погодитися із доводами прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. КПК України, щодо можливого знищення, псування, схову речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також можливого вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення тих, у яких обвинувачуються. Так, з огляду на той факт, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, стороною обвинувачення зібрано всі докази, які прокурор вважає достатніми для доведеності винуватості ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а відтак, такі докази перебувають саме у розпорядженні сторони обвинувачення, суд вважає, що встановленими обставинами вказаний ризик повністю нівелюється.
Крім того, у судовому засіданні прокурором не доведено, що обвинувачені можуть шляхом використання раніше набутих зв'язків, якими вони володіють внаслідок обіймання раніше високих посад, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, впливати на результати досудового розслідування та судового розгляду. З огляду на наявні обставини провадження, отримання стороною обвинувачення важливих для провадження документів, висновків, суд вважає, що доводи прокурора про можливий вплив обвинувачених на результати досудового розслідування є такими, що втратили свою актуальність.
Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання прокурора ОСОБА_8 на наявність ризику можливого вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень або продовження вчинення тих, у яких вони обвинувачуються. Так, суд звертає увагу, що прокурором не надано на підтвердження вказаного ризику жодних доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про високу ймовірність його настання.
У той же час, доводи захисників щодо позитивної характеристики підзахисних та попередньої належної процесуальної поведінки останніх не переважають встановлених у ході судового розгляду ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не забезпечать належної процесуальної поведінки останніх в рамках даного судового провадження.
Крім того, твердження адвоката ОСОБА_10 у клопотанні про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_14 у клопотанні про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на відсутність ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, не знайшли свого підтвердження у ході судового провадження з огляду на наведені вище обставини.
Також колегія суддів не сприймає й твердження захисників щодо недоведеності існування злочинної організації та вчинення нею злочинів, а також вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, оскільки такі обставини підлягають встановленню безпосередньо у ході судового розгляду обвинувального акту по суті, а тому, стверджувати про їх необґрунтованість та недоведеність вини на даній стадії провадження буде передчасно.
Так, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Отже колегія суддів, розглянувши питання про можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо кожного з обвинувачених та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище тверджень, прийшла до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можна буде запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених з метою дотримання розумних строків розгляду даного кримінального провадження
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор у своєму клопотанні, запобігти яким можливе лише шляхом застосування щодо кожного з обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак про достатність підстав для задоволення клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
У той же час, об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожного, в умовах тримання під вартою - відсутні.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, враховуючи тривалість перебування під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розмір шкоди, у заподіянні якої вони обвинувачуються, суд вважає, що на даному етапі судового провадження стосовно обвинувачених доцільним буде зменшити раніше визначений розмір застави та встановити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу кожного з обвинувачених, доводів сторони захисту про відсутність можливості внесення застави у раніше визначеному розмірі та тривалості строку перебування обвинувачених під вартою, у розмірі 20 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 000 (шістдесят мільйонів п'ятсот шістдесят тисяч) гривень, стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного, а також у розмірі 10 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч) гривень, стосовно ОСОБА_6 , враховуючи, що зазначені розміри застави будуть належною гарантією того, що у разі їх сплати обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішать не зникати через побоювання втратити цю заставу.
При цьому колегією суддів враховуються положення ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до яких розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину може становити від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, аналізуючи рішення ЄСПЛ, зокрема «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 суд приходить до висновку, що хоча, у відповідності до положень Конвенції розмір застави повинен оцінюватися, як правило, з огляду на особу обвинуваченого і його майновий стан, за певних обставин не буде безпідставним врахування також і завданої шкоди, відповідальність за яку покладається на обвинуваченого - при цьому такий підхід був визнаний Європейським судом з прав людини таким, що не суперечить пункту 3 статті 5 Конвенції.
В контексті цього питання судом враховується ґрунтовність ризиків, на які вказує прокурор, при цьому судом також береться до уваги, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років із конфіскацією майна, яка може бути призначена останнім у разі доведення їх винуватості, пов'язаних із створенням злочинної організації, яка є стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп, що ще більше підвищує негативні наслідки такого кримінального правопорушення для суспільства. Також суд враховує, що згідно відомостей, які містяться о обвинувальному акті, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, складає 608 481 584 грн.
Отже за таких обставин визначення кожному з обвинувачених застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є обґрунтованим та зумовлено необхідністю забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, та ураховує розмір завданої шкоди, відповідальність за яку покладається на обвинувачених.
Разом з тим, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк дії ухвали про тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою до 03 жовтня 2025 року включно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного, - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 03 жовтня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 000 (шістдесят мільйонів п'ятсот шістдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 квітня 2025 року у справі №761/41352/24.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов'язків - 2 (два) місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 03 жовтня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 000 (шістдесят мільйонів п'ятсот шістдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 квітня 2025 року у справі №761/41352/24.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою суду обов'язків - 2 (два) місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 03 жовтня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 10 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 квітня 2025 року у справі №761/41352/24.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухвалою суду обов'язків - 2 (два) місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченими, захисниками.
Повний текст ухвали оголосити 08 серпня 2025 року о 11 год. 20 хв.
Судді