Справа№592/8000/25
Провадження №2/592/2059/25
26 серпня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102977 від 23.11.2022 року в розмірі 21 860,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.11.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 102977, за яким останньому було надано кредит в сумі 16 000 грн: у розмірі 12 000 грн на №рахунку/ картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 4 000 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення не пізніше 29.03.2023 року (п. 2.6.), процентна ставка за користування коштами кредиту становить 240,00 % (процентів) річних, тип процентної ставки - фіксована.
Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.
28.06.2023 р. між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» укладено Договір факторингу № 28/06/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» передала ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «АРТЕМІДА-Ф» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_2 , порядковий номер згідно реєстру боржників 138.
Станом на 14.05.2025 р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 21 860,83 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14 292,93 грн; заборгованість за відсотками - 6 767,90 грн; заборгованість за комісією - 800,00 грн.
Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, тому позивач просив суд стягнути із ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № 102977 від 23.11.2022 року в сумі 21 860,83 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити у повному обсязі
Відповідач ОСОБА_2 , повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, не надав до суду відзив на позов. 05.06.2025 р. подав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки він проходить військову службу, долучив копію посвідчення УБД та копію військового квитка.
07.07.2025 року ОСОБА_2 подав заяву про відкладення розгляду справи до кінця військового стану, оскільки він проходить військову службу в ЗСУ.
11.07.2025 року ОСОБА_2 подав заяву про закриття розгляду справи, оскільки він проходить військову службу в ЗСУ. Долучив довідку, що він перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації з 03.02.2025 по теперішній час.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.11.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 102977, за яким останньому було надано кредит в сумі 16 000 грн: у розмірі 12 000 грн на №рахунку/ картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 4 000 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення не пізніше 29.03.2023 року (п. 2.6.), процентна ставка за користування коштами кредиту становить 240,00 % (процентів) річних, тип процентної ставки - фіксована.
Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.
28.06.2023 р. між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» укладено Договір факторингу № 28/06/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» передала ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «АРТЕМІДА-Ф» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_2 , порядковий номер згідно реєстру боржників 138.
Станом на 14.05.2025 р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 21 860,83 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14 292,93 грн; заборгованість за відсотками - 6 767,90 грн; заборгованість за комісією - 800,00 грн.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Звертаючись до суду з цими позовними вимогами ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» просило стягнути, зокрема, нараховані проценти за договором позики № 102977, які розраховані станом на 14.05.2025 року, в сумі 6 767,90 грн.
Також суд звертає увагу, що відповідачем наданими доказами доведено, що він є діючим військовослужбовцем, за призовом по мобілізації.
Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов'язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
Тому, на відповідача поширюється вказана норма Закону, а тому відсотки за кредитним договором № 102977 в сумі 6 767,90 грн не можуть бути стягнуті з відповідача.
З Договору № 102977 вбачається, що тіло кредиту в сумі 16 000 грн складається з: 16 000 грн, які надано в наступному порядку: у розмірі 12 000 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 4 000 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією.
Пунктом 2.5. Договору № 102977 передбачено, що комісія за надання кредиту складає 4 000 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Таким чином, сума, яку пред'являє до стягнення за комісією - 800 грн - позивачем не обґрунтована.
Комісія в сумі 4 000 грн, яка передбачена умовами договору - включена в тіло кредиту (12 000 + 4 000 грн).
Заборгованість за тілом кредиту позивачем заявлена в сумі 14 292,93 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно заявленим вимогам - 65,38% у розмірі 1 583,76 грн.
Разом з тим, позивач поніс витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), тобто склад та розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору № 20250512-6К від 12.05.2025 р. про надання правової допомоги, розрахунку судових витрат (за підписом адвоката), де витрати на правову допомогу складають 7 000 грн; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер.
Акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7 000 грн, доказів оплати клієнтом послуг адвоката, інших доказів виконання адвокатом робіт, суду не надано.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Така правова позиція викладена в Постановах ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/156/21/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну не участь представника позивача при розгляді даної справи, приймаючи до уваги часткове задоволення позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката Бачинського О.М у даній справі підлягають частковому задоволенню, в розмірі 2 000,00 грн.
Керуючись 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст. ст. 207, 549, 551,626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» суму заборгованості за кредитним договором № 102977 від 23.11.2022 року в розмірі 14 292 грн 93 коп, яка складається з тіла кредиту.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» 1 583 грн 76 коп витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54, код ЄДРПОУ 42655697.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.М. Фоменко