Справа № 333/7807/25
Провадження № 1-кс/333/2875/25
22 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Коммунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу його для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024080100007775, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, -
21.08.2025 року старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий вказав, що під час досудового розслідування встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по особовому складу) від 22.03.2024 № 14 о/с, ОСОБА_5 призначено на посаду водія-заправника автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 3-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 22.03.2024 № 88, ОСОБА_5 вважається таким, що з 22.03.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Водночас, старший солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, 04.09.2024 року, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини, на території АДРЕСА_1 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.У період часу з 01.09.2022 року по теперішній час, ОСОБА_5 , діючи з метою ухилитися від військової служби, час проводить на власний розсуд у невстановленому слідством місці, заходів щодо з'явлення до місця несення служби або органів військового правопорядку не вчиняє.
Органом досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, а саме: дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
13.08.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вжито заходів для його вручення ОСОБА_5 . Зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваного на 18.08.2025, 19.08.2025 та 20.08.2025 були направлені підозрюваному поштовим відправленням за адресою його реєстрації та останнім відомим місцем проживання, а також надіслані за допомогою месенджерів «WhatsApp» і «Telegram» на номер телефону НОМЕР_2 .
Разом з тим, у зазначені дати ОСОБА_5 за викликом не з'явився, про причини неявки не повідомив.
20.08.2025 року постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, наявні інші ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що дають стороні обвинувачення підстави звернутися до слідчого судді з клопотанням про застосування стосовно підозрюваногоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, слідчий вважає, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та можливість призначення покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності навмисно ухиляється від явки до органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджає встановленню істини у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 у повному обсязі підтримав клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Вислухавши доводи прокурора щодо необхідності надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов до висновку про необхідність задовольнити клопотання на підставі такого.
У судовому засіданні встановлено, що 24.12.2024 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.408 КК України, за фактом самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_5 місця несення служби, з метою ухилитися від несення військової служби, вчинене в умовах воєнного стану (кримінальне провадження №62024080100007775).
24.12.2024 року постановою керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_7 визначено групу слідчих, яким доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024080100007775, у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , старший слідчий - ОСОБА_4 .
25.12.2024 року постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_19 визначено (змінено) групу прокурорів для здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні у складі: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_3 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , старший групи - ОСОБА_22
24.01.2025 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.408 КК України, за фактом самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_5 місця несення служби, з метою ухилитися від несення військової служби, вчинене в умовах воєнного стану (кримінальне провадження №62025080100000717).
22.01.2025 року постановою керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_7 визначено групу слідчих, яким доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025080100000717, у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , старший слідчий - ОСОБА_4 .
23.01.2025 року постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_19 визначено (змінено) групу прокурорів для здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні у складі: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_3 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , старший групи - ОСОБА_22 .
20.05.2025 року постановою начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 матеріали кримінальних проваджень №62024080100007775, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, та №62025080100000717, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, об'єднано в одне провадження під №62024080100007775.
13.08.2025 року постановою старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 доручено Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити захисника підозрюваному ОСОБА_5 , для здійснення захисту за призначенням.
Відповідно до доручення №003-280002614 від 13.08.2025 року, Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначив адвоката ОСОБА_23 для здійснення представництва інтересів ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62024080100007775.
13.08.2025 року у кримінальному провадженні №62024080100007775 слідчим ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України. Вказане повідомлення про підозру із повістками про виклик на 18.08.2025, 19.08.2025, 20.08.2025 на 10-00 год. було направлено ОСОБА_5 поштовим відправленням за адресою його реєстрації та останнім відомим місцем проживання, а також надіслані за допомогою месенджерів «WhatsApp» і «Telegram» на номер телефону НОМЕР_2 .
У вказані дати підозрюваний до слідчого не з'явився, тому 20.08.2025 року постановою старшого слідчого ОСОБА_4 останній оголошений у розшук у кримінальному провадженні №62024080100007775.
21.08.2025 року старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначене клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 188 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.
Того ж дня, до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу передбачений ст.189 КПК України.
Відповідно до ч.4 вказаної статті слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Вважаю, що прокурором у судовому засіданні доведено, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України. На думку слідчого судді, зазначене підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- показаннями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які повідомили, що вони проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ. 03.09.2024 року ОСОБА_5 , діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце служби на пункті тимчасової дислокації у Вознесенівському районі м. Запоріжжя. З метою встановлення його можливого місця перебування командуванням частини було організовано пошукові заходи, які результатів не дали. Крім того, було здійснено телефонні дзвінки на його мобільний телефон, але він був вимкнутий;
- показаннями свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , які повідомили, що вони проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ. 06.10.2024 року під час перевірки наявності особового складу підрозділу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_5 . З метою встановлення його можливого місця перебування командуванням частини було організовано пошукові заходи, які результатів не дали. Крім того, було здійснено телефонні дзвінки на його мобільний телефон, але він був вимкнутий, а також його близьким родичам, які повідомили, що їм не відомо місце перебування ОСОБА_5 ;
- матеріалами службового розслідування;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, поряд з положеннями ч.2 ст. 297-4 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Разом з тим, слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
В ході досудового розслідування слідчим неодноразово надавалися першому оперативному відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, доручення про проведення слідчих (розшукових дій) в порядку ст.ст. 40 КПК України щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , в ході виконання яких місцезнаходження останнього не встановлено.
Факт переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування підтверджується даними постанови про оголошення підозрюваного у розшук та фактами неявки останнього до слідчого.
Враховуючі вказані обставини у сукупності, слідчий суддя вважає, що прокурором доведений факт того, що одержавши відомості про звернення слідчого із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу.
З наданих слідчим матеріалів вбачається, що у ОСОБА_5 на цей час існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування і суду та вчинення нового кримінального правопорушення.
Так, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 особливо тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Водночас, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при застосуванні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Тому слідчий суддя вважає, що тяжкість злочину, в якому підозрюють ОСОБА_5 не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення особливо тяжкого злочину, який інкримінується ОСОБА_5 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, дійшов до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Також, слідчим суддею враховується і факт переховування ОСОБА_5 від слідства на стадії досудового розслідування досить тривалий час.
Ризик вчинення нового кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 на цей час призупинено військову службу, тобто офіціального доходу у нього не має, відсутні відомості щодо його інших джерел доходів і такі факти дають підстави стверджувати про ймовірну протиправну діяльність підозрюваного, направлену на вчинення інших кримінальних правопорушень, у т.ч. корисливих.
Таким чином, з урахуванням того, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання слідчого повністю підтверджують доводи, викладені прокурором, тому суд вважає доведеним той факт, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62024080100007775, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
Керуючись ст.ст. 177, 188, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу його для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024080100007775, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62024080100007775, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
Ухвала діє по 22.02.2026 року (включно).
Копію ухвали направити старшому слідчому в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Повний текст ухвали складено 27.08.2025 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1