21 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/18499/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ТОВ "Монтале" - Гурай-Рацун О. В.,
арбітражний керуючий Кучерявий Д. В. - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025
у складі колегії суддів: Пантелієнка В. О. (головуючий), Козир Т. П., Остапенка О. М.
та постанову Господарського суду міста Києва від 03.03.2025
у складі судді Чеберяка П. П.
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025
у складі колегії суддів: Пантелієнка В. О. (головуючий), Козир Т. П., Остапенка О. М.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 (про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого)
у складі судді Чеберяка П. П.
у справі № 910/18499/20
за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив"
про банкрутство,
На розгляд суду постало питання обґрунтованості судових рішень про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. Приватне акціонерне товариство "Росава" (далі - ПрАТ "Росава") звернулося до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" (далі - ТОВ "Хімреактив") у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
2. 09.12.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва було відкрито провадження у справі №910/18499/20 про банкрутство ТОВ "Хімреактив", визнано розмір вимог ПрАТ "Росава" до ТОВ "Хімреактив" в розмірі 386 249,23 грн, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну; призначено попереднє засідання.
3. 21.12.2020 було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі №910/18499/20 про банкрутство ТОВ "Хімреактив" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за №65633.
4. 15.09.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/18499/20 було задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Потупало Н. І. про припинення повноважень керівника ТОВ "Хімреактив" та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна боржника.
5. 18.10.2021 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва у справі №910/18499/20 було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Хімреактив" та призначено підсумкове засідання.
6. 12.01.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 у справі №910/18499/20 було змінено, доповнивши пункт 3 її резолютивної частини таким змістом: "Виконання обов'язків керівника ТОВ "Хімреактив" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5 Б; ідентифікаційний код 32344814) тимчасово покласти на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника".
7. 20.06.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва від у справі №910/18499/20 було відмовлено в задоволенні клопотання БО "Благодійний фонд" Інститут соціальних програм" про відсторонення арбітражного керуючого Потупало Н. І. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника.
8. 20.06.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/18499/20 було визнано кредиторські вимоги ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" до боржника на суму 138 613 772,07 грн.
9. 08.02.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду задоволено апеляційну скаргу БО "Благодійний фонд "Інститут соціальних програм", ухвалу господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/18499/20 скасовано, прийнято нове рішення та задоволено клопотання БО "Благодійний фонд" Інститут соціальних програм" про відсторонення арбітражного керуючого Потупало Н. І. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника та призначено розпорядником майна ТОВ "Хімреактив" у справі №910/18499/20 арбітражного керуючого Гуцал Тамару Михайлівну.
10. 24.07.2023 до Господарського суду міста Києва було подано клопотання БО "Благодійний фонд "Інститут соціальних програм" про припинення повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гуцал Т.М. та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Охріменка О. О.
11. 24.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Охріменка О.О. про участь у справі.
12. 23.08.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Гуцал Тамари Михайлівни та призначено розпорядника майна ТОВ "Хімреактив" арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича.
13. 07.03.2024 до Господарського суду міста Києва було подано клопотання розпорядника майна ТОВ "Хімреактив" арбітражного керуючого Охріменка О. О. про долучення звітів розпорядника майна, протоколу зборів кредиторів та протоку комітету кредиторів, в якому заявник просив місцевий суд прийняти та долучити до матеріалів справи №910/18499/20 відповідні документи та призначити дату проведення підсумкового засідання суду у справі про банкрутство ТОВ "Хімреактив".
14. 22.07.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Міжгалузева машинобудівна корпорація" про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 153 257 387,00 грн.
15. Суди попередніх інстанцій вказали, що 18.11.2024 відбулись збори кредиторів, на яких сформовано комітет кредиторів ТОВ "Хімреактив", на яких, виходячи з відсутності пропозицій від можливих інвесторів та у зв'язку зі значним обсягом кредиторської заборгованості одноголосно було прийнято рішення звернутись до господарського суду м. Києва із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Вказане рішення було оформлене протоколом загальних зборів кредиторів №2/2024 від 18.11.2024. Комітетом кредиторів на засіданнях, які відбулись 01.03.2024, 20.09.2024, 18.11.2024, були схвалені звіти про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого в заявленому останнім розмірі. Погоджено кандидатуру арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. для призначення ліквідатором ТОВ "Хімреактив".
16. 21.01.2025 до Господарського суду міста Києва було подано клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Охріменка О. О. про долучення документів до матеріалів справи, в якому заявник просив місцевий суд долучити до матеріалів справи звіти про нарахування та виплату основної та додаткової грошової винагороди, звіти про діяльність розпорядника майна, протокол зборів кредиторів, протоколи засідання комітету кредиторів та визначити дату підсумкового засідання суду у справі №910/18499/20 про банкрутство ТОВ "Хімреактив".
17. 12.02.2025 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/18499/20 було призначено підсумкове засідання у справі на 03.03.2025.
18. Судами встановлено, що на підставі договору №11/23 про надання послуг з проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника ТОВ "Хімреактив", укладеного між Фізичною особою-підприємцем Захар'євою Я. В. та арбітражним керуючим (розпорядником майна) Охріменком О. О., надано звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на ринках ТОВ "Хімреактив" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
19. В результаті проведеного аналізу було встановлено наступне:
Результати аналізу основних показників діяльності підприємства протягом періоду, що аналізується обумовлюють первинну оцінку фінансового стану підприємства як незадовільну, що характеризується низьким рівнем першорядних фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Недостатність власних оборотних активів, які в значному розмірі вкладені в дебіторську заборгованість, кризова платоспроможність та кредитоспроможність, недостатність власного та відсутність функціонуючого капіталу, надмірна залежність від позикових коштів спричинили втрату економічних вигод та недостатність прибутку для погашення існуючої поточної заборгованості.
Результати аналізу коефіцієнтів ліквідності підприємства протягом періоду, що аналізується обумовлюють критичну ліквідність - коли наявні ознаки надкритичної неплатоспроможності. Ліквідність підприємства характеризує неспроможність за рахунок внутрішніх джерел оперативно знайти резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів, і постійно, на будь-який момент часу, підтримувати рівновагу між обсягами і строками перетворення активів в грошові кошти та обсягами і строками погашення зобов'язань. Абсолютний коефіцієнт ліквідності при існуючому коефіцієнті покриття, вказує на ознаки поточної та надкритичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.
Результати аналізу коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства на кінець періоду, що аналізується обумовлюють критичний стан фінансової стійкості - коли внаслідок нераціонального розпорядження виробничими фондами і джерелами їх формування зменшується власний капітал, що продукує ріст позикового капіталу та відсутність фінансової стійкості підприємства. Відсутність оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів визначають зменшення власного капіталу, а отже фінансової рівноваги підприємства. Коефіцієнт забезпечення власними засобами та коефіцієнт покриття вказує на ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства боржника.
Показники рентабельності підприємства протягом періоду, що аналізується мають низькі значення, що свідчить про низьку економічну ефективність діяльності підприємства.
Таким чином, результати аналізу основних показників, що визначають фінансово-господарський стан підприємства визначають незадовільну господарську діяльність боржника, яка характеризується критичним рівнем ліквідності, фінансової стійкості та ділової активності вже на початок періоду, що аналізується, у зв'язку з чим, підприємство перебувало у фінансовому стані потенційного банкрутства.
Короткий зміст оскаржуваних рішень суду першої інстанції
20. 03.03.2025 постановою Господарського суду міста Києва у справі №910/18499/20 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Хімреактив"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Хімреактив" арбітражного керуючого Охріменка О. О.; визнано ТОВ "Хімреактив" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Хімреактив" арбітражного керуючого Кучерявого Д. В.
21. 03.03.2025 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/18499/20 клопотання арбітражного керуючого Охріменка О. О. про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого задоволено; затверджено звіти про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Охріменку О. О. за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Хімреактив" з 23.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 308 202,98 грн., а також звіти про витрати, понесені за підсумками процедури розпорядження майном ТОВ "Хімреактив" за період з 23.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 98 429,08 грн.
22. 22.05.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Монтале" залишено без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 910/18499/20- залишено без змін.
23. 22.05.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Монтале" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 910/18499/20- залишено без змін.
24. Суди вказали, що сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи №910/18499/20, доводять неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у встановлений законом строк, процедура розпорядження майном боржника триває з 09.12.2020, надані протоколи зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів ТОВ "Хімреактив" відповідають приписам ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
25. Суди також дійшли висновку про обґрунтованість поданих арбітражним керуючим Охріменком О.О. звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, а також звітів про витрати, понесені за підсумками процедури розпорядження майном боржника.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26. 11.06.2025 ТОВ "Монтале" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу та 12.06.2025 доповнення до касаційної скарги, з урахуванням яких, скаржник просить:
- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 (щодо перегляду постанови суду першої інстанції від 03.03.2025) та постанову Господарського суду міста Києва від 03.03.2025; справу №910/18499/20 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію розпорядження майном;
- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 (щодо перегляду хвали суду першої інстанції від 03.03.2025) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого; справу направити на новий розгляд в цій частині до Господарського суду міста Києва.
27. Підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 та постанови Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 скаржник вказує пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та стверджує про порушення судами ст. 1, 12, 44, 47, 49, 58 КУзПБ, ст. 169, 170, 236 ГПК України. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, від 26.10.2022 у справі № 922/3529/20, від 18.05.2023 у справі № 923/954/20, від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2852/16, від 13.02.2024 у cправі №916/2740/21, від 02.07.2024 у cправі №904/1938/22, від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2023 у справі № 924/1155/18, від 30.11.2023 у справі № 907/935/21.
28. Скаржник стверджує, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції, суд вказав, що в судовому засіданні 03.03.2025 розглядалося клопотання розпорядника майна боржника про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке в матеріалах справи відсутнє. В протоколі зборів кредиторів від 18.11.2024 розпорядником майна арбітражним керуючим Охріменком О.О. повідомлено кредиторів, що ним забезпечено підготовку "Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на ринках ТОВ "Хімреактив" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства", проте не вказано, про який саме Звіт йде мова: відсутня інформація щодо дати його складання, дані особи, що проводила аналіз, а також період, за який проводився цей аналіз. В оскаржуваній постанові суду першої інстанції також відсутня така інформація.
29. ТОВ "Монтале" стверджує, що наявний в матеріалах справи Звіт, складений Фізичної особою-підприємцем Захар'євою Я. В. 18.12.2023 не може прийматися судом в якості доказу наявності підстав для визнання боржника банкрутом, оскільки у Звіті немає інформації щодо освіти та наявності спеціальних знань для проведення такого аналізу в особи, яка його складала; дані такого Звіту не можуть прийматися судом як актуальні, оскільки в Звіті досліджувалася фінансова звітність боржника за 2018 - 2020 роки, тобто після досліджуваного періоду минуло більше 4 років, а з дати його складання - 1,5 роки.
30. Скаржник доводить, що в постановах судів попередніх інстанцій відсутня інформація щодо активу та пасиву боржника, дані співставлення цих величин, інформація про майновий стан боржника на момент прийняття рішення про ліквідацію, не зазначено, які заходи проведені розпорядником майна, що передбачені у процедурі розпорядження майном, не досліджено повноту проведених заходів, не зазначено жодних доказів, на які суд послався при прийнятті оскаржуваної постанови.
31. Також ТОВ "Монтале" звертає увагу, що в Звіті про діяльність розпорядника майна за період з 23.07.2024 по 22.08.2024 було зазначено, що розпорядником майна було подано 10 позовів про визнання договорів недійсними та вимогами про повернення коштів, за результатами розгляду яких судами були прийняті рішення про стягнення грошових коштів на користь ТОВ "Хімреактив" в загальному розмірі 488 685 477,93 грн, що є дебіторською заборгованістю та мала прийматися судом до уваги при прийнятті рішення про визнання боржника банкрутом.
32. Скаржник наголошує, що ТОВ "Монтале" є членом комітету кредиторів ТОВ "Хімреактив", однак позбавлений був участі на зборах кредиторів і на засіданні комітету кредиторів, які відбулися 18.11.2024, на яких приймалося рішення про перехід в ліквідаційну процедуру, оскільки розпорядником майна повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів у справі направлялися ТОВ "Монтале" на попередню адресу, яку кредитор змінив 16.09.2022 про що розпоряднику майна було відомо.
33. Також, за доводом скаржника, матеріали справи № 910/18499/20 не містять клопотання арбітражного керуючого Охріменка О. О. про затвердження звітів за період з 23.08.2023 по 22.10.2024, а в матеріалах справи відсутні звіти за період з 23.08.2024 по 22.10.2024 (останній звіт арбітражного керуючого за період з 23.07.2024 по 22.08.2024).
34. ТОВ "Монтале" вказує, що в судовому засіданні 22.05.2025, яке відбулося в Північному апеляційному господарському суді, представник ТОВ "Монтале" заявив клопотання про дослідження доказів, однак суд апеляційної інстанції не відреагував на вказане клопотання і не здійснив дослідження доказів з метою підтвердження чи спростування доводів апелянта про наявність в матеріалах справи звітів за період з 23.08.2023 по 22.10.2024.
35. Північний апеляційний господарський суд, як вказує скаржник, в оскаржуваній постанові зазначив, що арбітражним керуючим Охріменком О. О. надсилались ТОВ "Монтале" повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів у справі, звіти про нарахування та виплату основної та додаткової грошової винагороди та звіти про діяльність розпорядника майна, однак на вказаних аркушах зазначена неправильна адреса одержувача. Тобто апеляційний господарський суд встановив факти, які не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать доказам у справі.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
36. 21.07.2025 від ТОВ "Хімреактив" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому боржник просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, стверджуючи, що судами попередніх інстанцій, при винесенні оскаржуваних рішень, в повній мірі досліджено фінансово-господарську діяльність боржника та ухвалено законні та обґрунтовані рішення. Розпорядник майна ТОВ "Хімреактив" арбітражний керуючий Охріменко О. О. при надсиланні кореспонденції кредиторам, в даному випадку повідомлень про засідання Зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів, керувався тими даними, які йому надали самі кредитори; судами попередніх інстанцій встановлено та досліджено наявність звітів про нарахування винагороди, а також, в матеріалах справи наявні протоколи Засідання комітету кредиторів, якими дана винагорода була затвердження.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
38. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання обґрунтованості судових рішень про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, а також щодо затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
39. Розглянувши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає висновки судів передчасними з огляду на таке.
40. Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
41. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
42. Завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання.
43. Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
44. Частиною третьою вказаної статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном боржника у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
45. У разі, якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 КУзПБ).
46. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).
47. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
48. Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).
49. За визначенням статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки".
50. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
51. Завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні судом ознак неплатоспроможності/банкрутства для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів за його наявності (частина четверта статті 48 КУзПБ), однак остаточна їх оцінка надається судом, який у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.
52. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі (зокрема, постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, на яку посилається скаржник).
53. Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим з'ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16 та від 29.07.2021 у справі №925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2825/16, на неврахування яких посилається скаржник).
54. При цьому суд має з'ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури (постанова Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 904/1938/22, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі).
55. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).
56. Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить нормам КУзПБ (постанови Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 907/935/21, на яку посилається скаржник, а також від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 25.02.2025 у справі № 908/713/20).
57. Обов'язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також п. 3 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.
58. Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Аналогічні правові висновки наведені у постановах від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 08.03.2023 у справі № 910/1800/22)
59. Зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі вбачається, що ухвалюючи рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суди попередніх інстанцій констатували наявність у цій справі рішення зборів кредиторів, яке оформлене протоколом від №2/2024 від 18.11.2024 про звернення до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, наявність Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на ринках ТОВ "Хімреактив" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, складеного ФОП Захар'євою Я. В. та відсутність повідомлень про виконання боржником грошових зобов'язань, заяв від потенційних інвесторів та вимог від комітету кредиторів щодо санації ТОВ "Хімреактив".
60. Проте, Суд зауважує, що наявність рішення зборів кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника.
61. Оскаржувана постанова суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, не містить встановленої судом неплатоспроможності боржника та відображення на підставі оцінки яких наявних у справі доказів суд дійшов такого висновку. Ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не з'ясовано наявності чи відсутності майнових активів у боржника, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості; не з'ясовано обсяг пасиву наявного у боржника і не здійснено порівняння цих двох величин.
62. Суди попередніх інстанцій також не перевірили повноту проведених розпорядником майна заходів та не дослідили надані розпорядником майна докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном. Суди не перевірили можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури.
63. Суди також не надали належної оцінки Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на ринках ТОВ "Хімреактив" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, складеного ФОП Захар'євою Я. В. Суди також не встановили чи проводився розпорядником майна аналіз фінансово-господарського стану боржника, як це передбачено приписами ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, Порядком проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5.
64. Відтак, незважаючи наявність рішення зборів кредиторів та закінчення строків процедури розпорядження майном, висновки судів попередніх інстанцій про перехід до процедури ліквідації у цій справі є передчасними та невмотивованими, оскільки зроблені без перевірки майнового стану боржника, без дослідження даних про його активи та пасиви, без надання оцінки повноті здійснених розпорядником майна заходів.
65. Крім того, ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду затверджено звіти про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Охріменку О. О. за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Хімреактив" з 23.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 308 202,98 грн, а також звіти про витрати, понесені за підсумками процедури розпорядження майном ТОВ "Хімреактив" за період з 23.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 98 429,08 грн.
66. Частина перша статті 30 КУзПБ визначає, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
67. Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч. 4 ст. 30 КУзПБ).
68. Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
69. Отже, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів чи комітетом кредиторів, розглянутий судом та затверджений ухвалою суду.
70. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
71. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, окрім констатації факту схвалення їх комітетом кредиторів, взагалі не містить відображення наданої судом їм оцінки, не містить висновків суду за результатом дослідження доказів, мотивів їх прийняття чи відхилення. Тобто суд першої інстанції фактично не здійснив розгляд звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ.
72. Суд апеляційної інстанції вказаного порушення не усунув, а також залишив без уваги та відповіді твердження скаржника в апеляційній скарзі про відсутність в матеріалах справи клопотання арбітражного керуючого про затвердження звітів та самих звітів за період з 23.08.2024 по 22.10.2024.
73. Вказавши, що арбітражним керуючим Охріменком О. О. надсилались ТОВ "Монтале" повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів, звіти про нарахування та виплату основної та додаткової грошової винагороди та звіти про діяльність розпорядника майна, суд апеляційної інстанції фактично не дослідив докази, на які послався та не дав відповіді на аргументи ТОВ "Монтале" в апеляційній скарзі про неналежне повідомлення його як члена комітету кредиторів боржника розпорядником майна про проведення зборів, оскільки такі повідомлення, за твердженням скаржника, надсилалися на неправильну адресу ТОВ "Монтале".
74. Верховний Суд також вважає за необхідне зауважити, що КУзПБ передбачає для ефективності провадження у справі про банкрутство юридичної особи формування спеціальних органів (збори кредиторів та комітет кредиторів), при цьому законом встановлено максимальну кількість членів комітету (частина 6 статті 48 КУзПБ).
75. Встановлення обов'язковості формування комітету кредиторів та його колективна природа вимагає обговорення комітетом питань щодо подальшого руху справи про банкрутство, при цьому члени комітету кредиторів у частині права на обговорення мають рівні права. Встановлення максимальної кількості членів комітету кредиторів спрямоване на гарантування права кожному члену кредиторів висловитися на засіданні комітету кредиторів в силу наявності статусу члена цього органу. Окремо слід зауважити на тому, що члени комітету кредиторів можуть мати різні точки зору щодо необхідності, в даному випадку, запровадження ліквідаційної процедури. Тому у даному випадку право члена комітету кредиторів висловитися на засіданні комітету кредиторів незалежно від арифметичного вираження кількості голосів охоплюється принципом audiatur et altera pars ("хай буде заслухана й інша сторона").
76. Відповідно неповідомлення членів комітету кредиторів про засідання комітету, особливо на якому має бути прийнято рішення щодо впровадження іншої процедури у межах провадження у справі про банкрутство, за загальним правилом, становить істотне порушення законодавства.
77. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
78. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
79. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
80. Проте оскаржувані у цій справі судові рішення не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з'ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
81. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
82. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
83. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а прийняті у справі оскаржувані судові рішення скасуванню із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В. Розподіл судових витрат
84. У зв'язку з тим, що Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 та постанову Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 910/18499/20 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 (про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого) у справі № 910/18499/20 скасувати.
3. Справу № 910/18499/20 у скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік