21 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/4464/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник АТ КБ "ПриватБанк" - Сергач А. В.,
арбітражний керуючий Кошовський С. В. - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025
у складі колегії суддів: Россолова В.В. - головуючого, Склярук О.І., Хачатрян В.С
та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.01.2025
у складі судді Кононової О.В
у справі № 922/4464/24
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Капітал-Інвест"
про банкрутство,
На розгляд суду постало питання наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 03.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Капітал-Інвест" (далі - ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест", Покупець) та ОСОБА_2 (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕБО-2005" (далі - ТОВ "НЕБО-2005", код 33944601), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюхвою Н.С. за №1048.
2. Зазначену частку передано Покупцю за актом приймання-передачі, посвідченим 03.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюхвою Н. С. за №1053, 1054.
3. Згідно з п. 1.1. зазначеного договору Продавець зобов'язується передати Покупцю частку в статутному капіталі ТОВ "НЕБО-2005" в розмірі 84,20 %, що становить 4 576 250,00 грн.
4. Згідно з п. 3.1. зазначеного договору ціна продажу частки склала 4 576 250 грн, які Покупець зобов'язується сплатити Продавцю протягом 3 календарних місяців з дати підписання договору (п. 4.1.).
5. Продавець свої зобов'язання за зазначеним договором виконав, частку в статутному капіталі ТОВ "НЕБО-2005" в розмірі 84,20 %, що становить 4 576 250,00 грн, передав.
6. Відповідні відомості про перехід права на зазначену частку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
7. Однак, Покупець своїх зобов'язань за зазначеним договором у встановлений строк не виконав, грошових коштів в розмірі 4 576 250 грн не сплатив.
8. Таким чином, у Продавця (Боржника) утворилася заборгованість перед Продавцем (Ініціюючим кредитором) за зазначеним договором в сумі 4 576 250 грн, яка не цей час не погашена.
9. Доказів виконання зобов'язання боржником до матеріалів справи не надано.
10. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест", обґрунтовуючи заяву наявністю непогашеної та безспірної заборгованості ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест" перед заявником за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НЕБО-2005" від 03.07.2020 та відсутністю спору про право.
11. Заперечень від боржника щодо наявності заборгованості не надано.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
12. 15.01.2025 ухвалою Господарського суду Харківської області відкрито провадження у справі № 922/4464/24 про ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_1 в сумі 4 672 474 грн (4 576 250 грн - основний борг, 24 224 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 72 000 грн витрати пов'язані із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кошовського С. В.
13. Ухвала мотивована тим, що суд першої інстанції, оцінивши представлені сторонами докази, врахувавши, що між кредитором та боржником відсутній спір про право, на підставі ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) дійшов висновку про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
14. 21.04.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 01.05.2025) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі № 922/4464/24 -- залишено без змін.
15. Щодо права АТ "ПриватБанк" оскаржувати ухвалу суду першої інстанції у цій справі про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції зауважив, що АТ КБ "ПриватБанк" у цій справі є забезпеченим кредитором, оскільки його вимоги забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, і саме це надає йому право на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство в апеляційному порядку відповідно до статей 39, 45 КУзПБ та статті 255 ГПК України.
16. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест".
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. 19.05.2025 АТ КБ "ПриватБанк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі №922/4464/24; постановити нове судове рішення, яким відмовити у відкриті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест".
18. Скаржник доводить, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови були порушені та неправильно застосовані ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ, ст. 74, 76-77 ГПК України та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 19.06.2024 № 922/2154/22 (922/3793/23), від 30.11.2022 у справі № 522/14900/19, від 18.08.2022 у справі № 911/1707/18 (911/3510/20), Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц, Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21.
19. АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що судом першої інстанції використано формальний підхід при розгляді заяви ініціюючого кредитори з кредиторськими вимогами та визнано кредиторські вимоги без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
20. При цьому, скаржник вказує, що судом не враховано: пов'язаність та заінтересованість ініціюючого кредитора до боржника який є його засновником та володіє 2,23% корпоративних прав через ТОВ "Всесвіт"; відсутність пояснень щодо нездійснення примусового стягнення боргу впродовж 5-ти років; встановлення можливості задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання; наявність підстав для застосування підвищених стандартів доказування з метою запобігання фіктивному банкрутству; матеріали справи не містять доказів обліковування заборгованості у фінансовій звітності боржника.
21. Скаржник вважає, що судом першої та другої інстанцій проігноровані критерії оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
22. 12.08.2025 від арбітражного керуючого Кошовського С. В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити скаргу без задоволення, ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій - без змін. Розпорядник майна доводить, що вимоги ініціюючого кредитора є належним чином підтвердженими та обґрунтованими; наявність заінтересованості кредитора не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, при цьому ініціюючий кредитор не має ознак заінтересованості в розумінні ст. 1 КУзПБ; відсутність претензійно-позовної роботи з примусового стягнення боргу не свідчить про необґрунтованість/неправомірність пред'явлених вимог. Арбітражний керуючий вважає, що судами в повному обсязі досліджено усі докази у їх сукупності, надано їм правову оцінку та урахуванням положень КУзПБ зроблено висновок про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
23. 14.08.2025 від скаржника надійшли заперечення на відзив арбітражного керуючого.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
25. Предметом касаційного перегляду у цій справі є судові рішення судів попередніх інстанцій про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи.
26. За змістом ст. 1 КУзПБ:
- неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
- грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;
27. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано статтею 39 КУзПБ.
28. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
29. Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, на яку зокрема, посилається скаржник в касаційній скарзі).
30. Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
31. При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
32. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
33. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
34. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (ч. 1, 3 ст. 39 КУзПБ).
35. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, а також постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, на які посилається скаржник в касаційній скарзі).
36. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог, без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Крім того такий підхід у справі про банкрутство порушує як права кредиторів, так і права боржника.
37. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
38. На господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
39. Водночас, для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають та умови:
- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
- заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
40. Судами попередніх інстанцій надано оцінку поданій ініціюючим кредитором заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство та встановлено, що 03.07.2020 між та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НЕБО-2005" посвідчений ПН Київського міського нотаріального округу Кірюхвою Н. С. за №1048, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язується передати ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест" частку в статутному капіталі ТОВ "НЕБО-2005" в розмірі 84,20 % за ціною 4 576 250 грн, яку покупець мав сплатити продавцю протягом 3 календарних місяців з дати підписання договору. Зазначену частку передано Покупцю за актом приймання-передачі, посвідченим 03.07.2020 ПН Київського міського нотаріального округу Кірюхвою Н.С. за №1053, 1054 та відомості про перехід права на частку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
41. Проте ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест" не виконало своїх зобов'язань з оплати ОСОБА_1 за зазначеним договором у встановлений строк.
42. Отже, встановивши наявність грошового зобов'язання ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест" перед ОСОБА_1 на загальну суму 4 576 250 грн, яке не було задоволено боржником протягом встановленого для їх погашення строку та відсутність спору про право, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альфа-Капітал-Інвест".
43. АТ КБ "ПриватБанк" доводить, що судами попередніх інстанцій не враховано, що ініціюючий кредитор є заінтересованою особою відносно боржника.
44. Стаття 1 КУзПБ визначає, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
45. Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що ОСОБА_1 дійсно був засновником боржника у період з 19.04.2021 до 20.05.2021, тобто лише протягом одного місяця. При цьому засновником він став майже за рік після виникнення заборгованості (договір від 03.07.2020), а з моменту виходу зі складу засновників минуло більше трьох років.
46. Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважив на відсутності ознак заінтересованості у розумінні ст.1 КУзПБ ініціюючого кредитора по відношенню до боржника.
47. Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що положення статті 39 КУзПБ не визначають підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство обставини заінтересованості кредитора по відношенню до боржника.
48. Відносно тверджень скаржника про відсутність претензійно-позовної роботи з примусового стягнення боргу з боку ОСОБА_1 , Суд зазначає, що з аналізу приписів ст. ст. 34, 39 КУПБ можна дійти до висновку, що при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов'язку для кредитора-заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу, а можливість застосування щодо боржника процедур передбачених КУПБ є альтернативним способом задоволення грошових вимог кредитора у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора (див. постанову Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19). Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20). Відтак Верховний Суд відхиляє вказані доводи скаржника.
49. Суд також відхиляє аргументи АТ КБ "ПриватБанк" про порушення судами положень КУзПБ щодо того, що суди не звернули уваги на встановлення можливості задоволення вимог ініціюючого кредитора до проведення підготовчого засідання, оскільки на ініціюючого кредитора покладено обов'язок документально довести наявність грошового зобов'язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити. Проте у цій справі, за встановлених судами обставин, боржником не було спростовано грошові вимоги кредитора та не надано доказів їх погашення.
50. Твердження скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів обліковування заборгованості у фінансовій звітності боржника колегія суддів відхиляє, оскільки такі, по-перше, самі по собі не спростовують встановлену судами наявність заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором. По-друге, такі аргументи спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції відповідно до ст. 300 ГПК України.
51. Посилання Банку на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у постановах від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21 носять суто декларативний характер і не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права у цій справі.
52. Доводи скаржника про неврахування судом висновків Верховного Суду від 19.06.2024 № 922/2154/22 (922/3793/23) у спорі про визнання недійсним договору, від 30.11.2022 у справі № 522/14900/19 у спорі про скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення права власності та витребування майна, від 18.08.2022 у справі № 911/1707/18 (911/3510/20) у спорі про спростування майнових дій боржника та стягнення коштів, Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц у спорі про про визнання наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди протиправним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 у спорі про визнання договору недійсним колегія суддів відхиляє, оскільки скаржник посилається на нерелевантну цій справі судову практику.
53. Відтак Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено неправильного застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
54. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
55. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та ухвала судів попередніх інстанцій - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
56. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі № 922/4464/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік