29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"18" серпня 2025 р. Справа № 924/590/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Гришиної О.А. м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Зелінського Б.Б. м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 133562,00грн основного боргу, 2389,38грн 3% річних, 10162,11грн інфляційних втрат, 11539,09грн процентів за користування чужими грошовими коштами
За участю:
від позивача: Кулікова Г.Д. згідно Ордера серія АЕ №1335115 від 10.06.2025 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
З оголошенням перерви в судовому засіданні 15.07.2025 та 14.08.2025.
18.08.2025 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
11.06.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" від представника ФОП Гришиної О.А. м. Дніпро, адвоката Кулікової Г.Д. надійшла позовна заява до Фізичної особи-підприємця Зелінського Б.Б. м. Красилів Хмельницької області про стягнення 133562,00грн основного боргу, 2389,38грн 3% річних, 10162,11грн інфляційних втрат, 11539,09грн процентів за користування чужими грошовими коштами
В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки текстильних виробів, укладеного в спрощений спосіб, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар у сумі 133562,00грн. Крім цього, у зв'язку із неналежним виконання відповідачем умов Договору, позивачем заявлено до стягнення 2389,38грн 3% річних та 10162,11грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також 11539,09грн процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/590/25за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00год. 15.07.2025.
15.07.2025 до суду через службу діловодства представником позивача подано клопотання (вх.№05-08/2084/25), в якому просить суд поновити строк для подання до суду доказів.
15.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/5443/25) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме платіжних інструкцій про часткове погашення відповідачем заборгованості у сумі 11000,00грн. В клопотанні зазначає про те, що вказані кошти зараховані позивачем в погашення заборгованості з оплати поставлених текстильних виробів в розмірі 133562,00грн. На підставі наведеного, станом на 15.07.2025 заборгованість відповідача становить 122562,00грн. До клопотання додано платіжні інструкції.
15.07.2025 в судовому засіданні судом задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку для подання доказів та долучено подані докази до матеріалів справи, а також оголошено перерву до 11:00год. 14.08.2025, про що постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання.
14.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/6206) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме платіжних інструкцій про часткове погашення відповідачем заборгованості у сумі 122562,00грн. До клопотання додано платіжні інструкції.
14.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-08/2365/25), про закриття провадження у справі в частині суми 133562,00грн основного боргу, у зв'язку із відсутністю предмета спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В частині стягнення 2389,38грн 3% річних, 10162,11грн інфляційних втрат, 11539,09грн процентів за користування чужими грошовими коштами позовні вимоги підтримує.
14.08.2025 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 10:30год. 18.08.2025, про що постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання.
18.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення (вх.№05-08/2392/25) на клопотання позивача про стягнення нарахувань, просить суд залишити його без розгляду. В запереченнях зазначає про те, що відповідачем було сплачено основну суму боргу, тому він не погоджується щодо стягнення із нього штрафних санкцій оскільки позивач не довід належними та допустимими доказами підстав для їх нарахування та не врахував при розрахунку часткові сплати відповідачем боргу.
18.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№05-22/6305/25), в якому проти позову заперечує та просить суд проводити судове засідання без його участі.
Представник позивача в судовому засіданні 18.08.2025 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 18.08.2025 не з'явився.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
Листом від 11.03.2025 №01640 ТОВ "Нова пошта" повідомила адвоката Кулікову Г.Д. (на запит від 11.03.2025) про те, що 18 квітня 2024 року по експрес-накладній № 20450909604677 здійснено відправлення вантажу, кількість місць - 10, опис відправлення Текстильні вироби". Згідно даних інформаційної системи компанії, 19 квітня 2024 року відправлення по експрес-накладній №20450909604677 було одержано.
03 травня 2024 року по експрес-накладній ТОВ "Нова пошта" №20450918606778 здійснено відправлення вантажу, кількість місць - 26, оголошеною вартістю 85842,66грн, опис відправлення "Текстильні вироби". Згідно даних інформаційної системи компанії, 07 травня 2024 року відправлення по експрес-накладній №20450918606778 було одержано отримувачем Зелінським Б.Б.
27 травня 2024 року по експрес-накладній ТОВ "Нова пошта" №20450932260921 здійснено відправлення вантажу, кількість місць - 20, оголошеною вартістю 56788,02грн, опис відправлення "Текстильні вироби". Згідно даних інформаційної системи компанії, 29 травня 2024 року відправлення по експрес-накладній №20450932260921 було одержано отримувачем Зелінським Б.Б.
29 травня 2024 року по експрес-накладній ТОВ "Нова пошта" №20450933579539 здійснено відправлення вантажу, кількість місць - 4, оголошеною вартістю - 16773,24грн, опис відправлення "Текстильні вироби". Згідно даних інформаційної системи компанії, 30 травня 2024 року відправлення по експрес-накладній №20450933579539 було одержано отримувачем Зелінським Б.Б .
Отже, між Фізичною особою-підприємцем Гришиною Оленою Анатоліївною (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Зелінським Богданом Борисовичем (Покупець) було укладено договір поставки текстильних виробів у спрощений спосіб.
Матеріали справи містять Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2024. підписаний сторонами, в якому відображено поставки товарів від 03.05.2024 на суму 85842,66грн; від 27.05.2024 на суму 56788,02грн; від 29.05.2024 на суму 16773,24грн. Також у акті звірки відображено попередні поставки товарів та проведені відповідачем оплати та повернення товарів за період з 06.03.2024 по 01.07.2024.
Згідно акту звірки розрахунків вартість товарів, поставлених 03.05.2024 на суму 85842,66грн; 27.05.2024 на суму 56788,02грн; 29.05.2024 на суму 16773,24грн. станом на 01.07.2024 року не оплачена.
Відповідачем на адресу позивача було надіслано графік погашення заборгованості по оплаті товарів, отриманих на суму 85841,94грн, 56788,02грн, 16733,24грн., в якому зазначалось, що заборгованість у розмірі 25841,94грн буде погашена у строк до 14.09.2024; заборгованість у розмірі 20000,00грн буде погашена у строк до 28.09.2024; заборгованість у розмірі 20000,00грн буде погашена у строк до 12.10.2024; заборгованість у розмірі 20000,00грн буде погашена у строк до 26.10.2024; заборгованість у розмірі 26788,02грн буде погашена у строк до 09.11.2024; заборгованість у розмірі 20000,00грн буде погашена у строк до 23.11.2024; заборгованість у розмірі 26733,24грн буде погашена у строк до 07.12.2024.
На виконання графіку погашення заборгованості, відповідачем згідно платіжної інструкції №108 від 23.09.2024 сплачено 25841,94грн.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 22.04.2025 про сплату заборгованості.
Надсилання претензії підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою накладною від 22.04.2025, описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком від 22.04.2025.
Як стверджується матеріалами справи,
Після отримання претензії відповідачем перераховано позивачу, згідно платіжних інструкцій №52 від 17.05.2025 на суму 5000,00грн; №60 від 26.05.2025 на суму 2000,00грн; №63 від 05.06.2025 на суму 2000,00грн; №67 від 11.06.2025 на суму 2000,00грн, які позивачем зараховано в погашення суми основного боргу по оплаті товарів, отриманих на загальну суму 159403,92 (зокрема, 03.05.2024 на суму 85842,66грн; 27.05.2024 на суму 56788,02грн; 29.05.2024 на суму 16773,24грн.).
Крім цього, після подання позивачем позову до суду, відповідачем повністю погашено основну заборгованість у сумі 122562,00грн згідно долучених позивачем платіжних інструкцій №92 від 22.07.2025 на суму 40000,00грн та №100 від 13.08.2025 на суму 82562,00грн.
Погашення заявленої до стягнення основного боргу в сумі 133562,00грн підтверджується також представниками сторін в судовому засіданні.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2389,38грн 3% річних та 10162,11грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також 11539,09грн процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.536 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами частини першої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до положень статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Вказане кореспондується з приписами статті 205 Цивільного кодексу України.
На підтвердження існування грошових зобов'язань відповідача з оплати товару на суму 133562,00грн позивачем долучено до матеріалів справи експрес-накладні перевізника ТОВ "Нова пошта" № 20450918606778 від 03.05.2024 на суму 85842,66грн; № 20450932260921 від 27.05.2024 на суму 56788,02грн; № 20450933579539 від 29.05.2024 на суму 16773,24грн.
Відтак, має місце укладення договору поставки у спрощений спосіб шляхом поставки ФОП Гришиною О.А. та прийняття ФОП Зелінським Б.Б. товару на суму 133562,00грн.
Згідно з приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов'язаний здійснити оплату.
Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Як зазначено вище, згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.
Відповідач повністю розрахувався з позивачем за отриманий товар після подання позивачем позову до суду (проте оплата відбулась з порушенням строків), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами, у зв'язку із чим, 14.08.2025 представником позивача надіслано до суду клопотання (вх.№05-08/2365/25), про закриття провадження у справі в частині суми 133562,00грн основного боргу, у зв'язку із відсутністю предмета спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Вказані обставини, які підтверджені належними доказами свідчать про відсутність предмета спору у даній справі в частині основного боргу в розмірі 133562,00грн.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2389,38грн 3% річних (за період прострочення з 28.09.2024 по 10.06.2025) та 10162,11грн інфляційних втрат (за період прострочення з вересня 2024 року по червень 2025 року), нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, судом враховується таке.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наявними в матеріалах справи підтверджено прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати отриманого товару.
Позивачем до позовної заяви долучено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого 3% річних у сумі 2389,99грн нараховано:
- за період з 29.09.2024 по 10.06.2025 на суму боргу 20000,00грн у сумі 418,76грн;
- за період з 13.10.2024 по 10.06.2025 на суму боргу 20000,00грн у сумі 395,81грн;
- за період з 27.10.2024 по 10.06.2025 на суму боргу 20000,00грн у сумі 372,85грн;
- за період з 10.11.2024 по 10.06.2025 на суму боргу 26788,02грн у сумі 468,66грн;
- за період з 24.11.2024 по 10.06.2025 на суму боргу 20000,00грн у сумі 326,95грн;
- за період з 08.12.2024 по 10.06.2025 на суму боргу 26733,24грн у сумі 106,96грн.
Інфляційні нарахування у сумі 10162,11грн нараховано:
- за жовтень 2024 - травень 2025 на суму боргу 20000,00грн у сумі 1934,44грн;
- за жовтень 2024 - травень 2025 на суму боргу 20000,00грн у сумі 1934,44грн;
- за жовтень 2024 - травень 2025 на суму боргу 20000,00грн у сумі 1546,60грн;
- за листопад 2024 - травень 2025 на суму боргу 26788,02грн у сумі 2071,51грн;
- за листопад 2024 - травень 2025 на суму 20000,00грн у сумі 1144,85грн;
- за грудень 2024 - травень 2025 на суму боргу 26733,24грн у сумі 1530,27грн.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, суд вважає їх арифметично вірними, нарахованими в межах можливих нарахувань, з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат, з огляду на що, позовні вимоги в частині стягнення 2389,38грн 3% річних та 10162,11грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 11539,09грн процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, судом враховується таке.
За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір таких процентів визначається договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як стверджується матеріалами справи, між Фізичною особою-підприємцем Гришиною О.А. (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Зелінським Б.Б. було укладено договір поставки текстильних виробів у спрощений спосіб.
Матеріали справи не містять доказів того, що сторонами узгоджено у визначений законом спосіб нарахування певного розміру відсотків в порядку статті 536 Цивільного кодексу України. Правовідносини сторін не є правовідносинами позики в розумінні ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим правові підстави для застосування вказаного у наведеній статті розміру відсотків - відсутні.
Щодо посилань позивача на приписи ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, суд зазначає, що означена норма права стосується сплати штрафних санкцій.
Відповідно до приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст.199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності, а у ст.547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2).
Зважаючи на те що, матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами правочину в письмовій формі щодо забезпечення виконання зобов'язань у вигляді штрафу/неустойки та враховуючи відсутність доказів того, що сторонами узгоджено у визначений законом спосіб нарахування певного розміру відсотків в порядку статті 536 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 11539,09грн процентів за користування чужими грошовими коштами необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 2389,38грн 3% річних та 10162,11грн інфляційних втрат. В частині позовних вимог щодо стягнення 11539,09грн процентів за користування чужими грошовими коштами у позові необхідно відмовити.
Щодо розподілу витрат по оплаті судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Позивачем подано до суду клопотання від 14.08.2025 про закриття провадження у справі в частині стягнення суми 133562,00грн основного боргу, яке судом прийнято.
Як стверджується матеріалами справи, позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн (1,5% від суми позову, з урахуванням коефіцієнту 0,8% за подання позову через систему "Електронний суд") згідно платіжної інструкції №100 від 03.06.2025.
Таким чином, судовий збір в частині закриття провадження у справі позивачу з Державного бюджету України не повертається, оскільки ним було сплачено мінімальний розмір судового збору - 2422,40грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі в частині стягнення 133562,00грн основного боргу, у зв'язку із відсутністю предмета спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Зелінського Б.Б. ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Гришиної О.А. ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2389,38грн (дві тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень 38 копійок) 3% річних, 10162,11грн (десять тисяч сто шістдесят дві гривні 11 копійок) інфляційних втрат, 2422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті суми у позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2025.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 4 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу (на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3),
3-відповідачу (на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2),
4-представнику позивача Куліковій Г.Д. (на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ).