Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 серпня 2025 р. № 520/15417/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025 Харківської митниці Державної митної служби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000133/2 від 24.03.2025 Харківської митниці Державної митної служби України.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів є протиправним. Позивач указує, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, тому він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 16.06.2025 відкрито спрощене провадження у справі в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Ухвалою від 16.06.2025 роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025 Харківської митниці Державної митної служби України - розглядати в межах провадження адміністративної справи № 520/15417/25. Виділено в окреме провадження позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" до Харківської митниці Державної митної служби України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000133/2 від 24.03.2025 Харківської митниці Державної митної служби України.
Копії ухвал про відкриття спрощеного провадження та про роз'єднання позовних вимог доставлені сторонам по справі до електронного кабінету через систему «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні.
Позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов підтримує повністю, оскільки відповідач не навів достатніх та допустимих доказів правомірності свого рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки у період з 04.08.2025 по 18.08.2025 включно суддя перебував у відпустці, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд установив наступне.
Між ТОВ "СПЕЙР ПАТС" (Україна) (Покупець) та Qingdao Huazhuo HD Machinery Co.,Ltd (Китай) (Продавець) укладено Контракт №SP-29 від 17.08.2023 (а.с.95-99).
Відповідно до п.1.1. Контракту «Продавець» продає продукцію, далі іменовані «Товари», а «Покупець» - зобов'язується приймати і оплачувати «Товари» відповідно до умов цього Контракту.
Згідно з п.1.2. Контракту найменування, асортимент і кількість «Товарів», що поставляються, на кожну поставку будуть вказуватися в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту».
Відповідно до п. 2.1. Контракту ціни на «Товар» встановлюються в доларах США - USD ($) - та вказуються в Специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.
Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що загальна сума Контракту становить суму всіх Специфікацій підписаних сторонами в рамках цього Контракту.
Відповідно до п.2.3 Контракту у ціну «Товару» включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, згідно з умовами постачання FOB QINGDAO (Китай), або на інших умовах, зазначених у специфікаціях до цього Контракту, які є його невід'ємною його частиною.
Згідно з п. 3.1 Контракту загальна кількість «Товару» у розрізі найменувань вказується у Специфікаціях на кожну поставку, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пунктом 5.1 передбачено, що за цим Контрактом «Продавець» постачає Товар «Покупцеві» на умовах FOB QINGDAO (Китай), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього Контракту і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 5.6 Контракту при тлумаченні цього Контракту мають чинність Міжнародні комерційні терміни «Інкотермс-2010» в чинній редакції.
Згідно з п.7.3 Контракту передбачено, що тара, в яку упаковано "Товар" - разова, неповоротна, входить у вартість "Товару".
Відповідно до Специфікації №9 від 05.12.2024 до Контракту, Qingdao Huazhuo HD Machinery Co.,Ltd постачає ТОВ "СПЕЙР ПАТС" товар на загальну вартість - 65971,00 доларів США (а.с.73-76).
У Специфікації №9 від 05.12.2024 до Контракту передбачені такі умови оплати: Покупець здійснює оплату в розмірі 100% від загальної суми Товару, що поставляється протягом 180 банківських днів з дати отримання Товару. Умовами поставки є FOB-Qingdao CHINA.
Відповідно до комерційного інвойсу (COMMERCIAL INVOICE) №M16/401441H від 05.12.2024 Qingdao Huazhuo HD Machinery Co.,Ltd постачає ТОВ "СПЕЙР ПАТС" товар на загальну суму 65971,00 доларів США (а.с.60-63).
Позивачем 18.02.2025 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі - ЕМД) №25UA807200002196U9 (UA807200/2025/002196) на п'ять товарів, що надійшли на адресу ТОВ «СПЕЙР ПАТС» за зовнішньоекономічним контрактом з QINGDAO HUAZHUO HD MACHINERY CO, LTD.
Разом з ЕМД №25UA807200002196U9 від 18.02.2025 декларантом були подані такі документи: пакувальний лист (Packing list) №M16/401441H від 05.12.2024 (а.с.85-87, 88-89); рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №M16/401441H від 05.12.2024 (а.с.60-63); коносамент (Bill of lading) №QN24110581 від 08.12.2024 (а.с.64); накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129717156 від 05.02.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129717163 від 05.02.2025; сертифiкат про походження №24С3702М2253/50085 від 06.12.2024 товару (Certificate of origin); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-23962 від 27.01.2025 (а.с.70); документ, що підтверджує вартість перевезення товару №888708/25 від 27.01.2025 (а.с.100); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); додаткова угода б/н від 04.12.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); специфікація №9 від 05.12.2024 (а.с.73-76); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №SP-29 17.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №20/09-23 від 20.09.2023 (а.с.35-38); договір (контракт) про перевезення №1508/23/02 від 15.08.2023 (а.с.27-34); заява декларанта від 18.02.2025; інші некласифіковані документи - лист №18/02 від 18.02.2025 (а.с.65); інші некласифіковані документи - технічний опис від 18.02.2025; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA807200002196U9 від 18.02.2025 (а.с.163-167).
Відповідачем 18.02.2025 було направлено електронне повідомлення (запит) митного органу такого змісту: «На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; 9) заявки перевезення, договори тощо. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСУР АСМО «Інспектор» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару» (а.с.67-68).
Також, у запиті (повідомленні) митного органу зазначено, що згідно з програмним комплексом АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості у відповідності до ст. 64 МКУ складає: товар 5) 2,35$/кг (а.с.69).
Позивачем на адресу начальника мп Барабашово Харківської митниці було направлено лист вих. №18/02 від 18.02.2025, в якому було зазначено, що більше додаткових документів по МД 25UA807200002196U9 від 18.02.2025 року, надаватись не будуть. Просить прийняти рішення без дотримання термінів, передбачених ст. 53 МКУ (а.с.65).
Митний орган видав рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025, яким повністю відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості, та запропонував скореговану митну вартість. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК Украйни (а.с.71-72).
Також, відповідачем було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2025/000090 від 18.02.2025, якою повідомив про відмову позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.83-84).
Позивач на підставі договору про надання послуг митного брокера отримав ЕМД 25UA807200002225U5 від 18.02.2025 з проведеними відповідачем донарахуваннями, у зв'язку з чим позивач додатково сплатив 295 579,08 грн. в рахунок оплати встановлених законом платежів у зв'язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг, зокрема, по товарам код УКТЗЕД 73158200 00 було додатково сплачено 56842,13 грн. мита та 238736,95 грн. ПДВ.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
Так, відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв'язку з тим, що надані декларантом документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості.
Судом установлено, що підставами для винесення рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025 були такі обставини:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
- наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товарам (код товару УКТЗЕД 7315820000) по даному підприємству;
- відсутня митна декларація країни відправлення;
- відсутній договір щодо морського перевезення згідно коносаменту QN24110581;
- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- декларантом не заповнені графи 4, 21 ДМВ, що суперечить вимогам наказу МІНФІНУ від 24.05.2012 №599;
- декларантом додатково не надано будь-яких роз'яснень щодо правильності розподілу транспортних витрат: в наданому рахунок на оплату від 27.01.2025 №РФ-23962 відсутня інформація щодо вартості винагороди експедитора за межами митної території України, що не відповідає пп.8 п. 29 Наказу Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 та інформації, зазначеної в листі Державної фіскальної служби України від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15, а також умовам договору від 15.08.2023 №1508/23/02, наданого до митного оформлення. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ;
- декларантом до митного оформлення не надано договір, зазначений в гр. 3 залізничних накладних №№ 3129717163, 3129717156;
- декларантом до митного оформлення не надано в повному обсязі зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.08.2023 №SP-29, що не дає змоги ознайомитися з його умовами;
- в залізничних накладних №№ 3129717163, 3129717156 зазначена інформація щодо перегрузки на вагон іншої ширини колії, але зазначена інформація не відображена в транспортному рахунку від 27.01.2025 №РФ-23962. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ;
- у зв'язку з неможливістю надати декларантом всі витребувані додаткові документи, передбачені п.3 ст.53 МКУ та вимогою надати рішення про визначення митної вартості;
2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;
3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;
4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:
- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;
- відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;
- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:
- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів;
- витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;
- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 5) 2,35 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня.
Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 5) №UA100380/2024/348762 від 28.11.2024 (24UA100380348762U1) (Т.3), код товару згідно з УКТ ЗЕД 7515820000, назва товару: «Ланцюги та їх частини з чорних металів із зварними кільцями…», країна походження CN (Китай), умови поставки FOB, вага нетто 7697 кг.
При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар 5) 2,35 $/кг.
Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.
Так, у Харківської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.
Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення декларація країни відправлення не надавалась, суд зазначає, що декларація країни відправлення (експортна декларація) не є документом, що підтверджує митну вартість товару або її складові у розумінні частини другої статті 53 МК України, тому не надання такої декларації до митного оформлення не може призводити до сумнівів у заявленій декларантом митної вартості, а також не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з певної партією товару, не впливає на числові значення складових митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02 березня 2018 року в справі № 804/2997/17.
Отже, суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача.
Щодо доводів відповідача про те, що декларантом додатково не надано будь-яких роз'яснень щодо правильності розподілу транспортних витрат: в наданому рахунок на оплату від 27.01.2025 №РФ-23962 відсутня інформація щодо вартості винагороди експедитора за межами митної території України, що не відповідає пп.8 п. 29 Наказу Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 та інформації, зазначеної в листі Державної фіскальної служби України від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15, а також умовам договору від 15.08.2023 №1508/23/02, наданого до митного оформлення. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ, суд зазначає таке.
Пунктом 1.1 Договору №15.08/23/02 від 15.08.2023 передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно - експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта, морським і наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та узгоджені в Заявках до цього договору (а.с.27).
Відповідно до п.3.1 указаного Договору установлено, що винагорода за послуги Експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов'язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на підставі виставленого Експедитором рахунку на умовах, передбачених розділом 3 цього Договору. Умови цього пункту не вимагають додаткового підтвердження сум винагороди та узгоджених витрат Експедитора документами перевізників чи інших третіх осіб (а.с.30).
Судом установлено, що ТОВ "Клевер Тім" було виставлено рахунок №РФ-23962 від 27/01/2025 на загальну суму 515681,32 грн. (а.с.70), до якого входить:
- міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України Qingdao-Gdansk - 309217,53 грн.;
- додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України (HPP) - 20160,62 грн.;
- міжнародне залізничне перевезення вантажів по маршруту: м. Гданськ (Польща) - мп Мостиська - Пшемисль - 83850,60 грн.;
- міжнародне залізничне перевезення вантажів по маршруту: мп Мостиська - Пшемисль - Харків (Україна) - 83850,60 грн.;
- транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 5000,00 грн. (ПДВ - 1000,00 грн.);
- організація автоперевезення вантажів на території України - 10501,64 грн. (ПДВ - 2100,33 грн.).
Відповідно до довідки ТОВ "Клевер Тім" про вартість транспортування від 27.01.2025 №888708/25 установлено, що вартість транспортування вантажу на адресу ТОВ "СПЕЙР ПАТС" від місця завантаження (на умовах FOB Qingdao, China) до митного кордону України складає 413228,75 грн., у т.ч. міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України Qingdao - Gdansk - 309217,53 грн.; транспортно - експедиційне обслуговування з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України (НРР) - 20160,62 грн.; міжнародне залізничне перевезення вантажів по маршруту: м. Гданськ (Польща) - мп Мостиська - Пшемисль - 83850,60 грн. Вантаж при перевезенні не страхувався (а.с.100).
Відповідно до заявки на міжнародне експедирування вантажів від 28.11.2024 №888747/24 установлено, що оплата здійснюється в строки, що передбачені договором №1508/23/02 від 15 серпня 2023. Умови розрахунку: всього 12300,00$ (а.с.101).
Судом установлено, що ТОВ "СПЕЙР ПАТС" було сплачено ТОВ "Клевер Тім" 515681,32 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1622 від 04.02.2025 (а.с.66).
Таким чином, сплачена сума відповідає сумі, на яку було виставлено рахунок №РФ-23962.
Отже, суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача, оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Щодо доводів митного органу про те, що не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних або подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані та відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України, суд зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст. 53 МК України.
Отже, позивач не зобов'язаний надавати таку інформацію відповідачу, а тому її ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірного рішення, що свідчить про протиправність таких дій.
Що стосується посилання відповідача на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, а саме, у митних органів наявна цінова інформація на ідентичний товар, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №810/3295/17.
При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що декларантом до митного оформлення не надано в повному обсязі зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.08.2023 №SP-29, що не дає змоги ознайомитися з його умовами, оскільки з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000090 убачається, що позивачем до митного органу було подано зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 17.08.2023 №SP-29 (а.с.83-84). Факт подання вказаного документу також підтверджується доводами відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.150-151).
Щодо посилання митного органу на те, що відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що такі документи як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (постанова ВС від 27.01.2022 року у справі №810/3667/15).
Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб'єктивних припущеннях.
У постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: « 60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв'язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс листа не є обов'язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.
61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».
Таким чином, можна зробити висновок, що прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
При цьому, судом установлено, що позивачем було надано до митного органу, зокрема, але не виключно, специфікацію №9 від 05.12.2024 (а.с.73-76) та рахунок - фактуру (інвойс) №М16401441Н від 05.12.2024, про що свідчить картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000090 (а.с.83-84). Факт подання вказаних документів також підтверджується доводами відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.150-151).
Разом із тим, відповідач у відзиві вказав, що під час митного оформлення декларації спрацювали ризики згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.
Суд зазначає, що застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості.
Також, як установлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена".
Відтак, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
Відповідачем не наведено обставин та не надано належних доказів, що ставили б під сумнів дійсність заявленої вартості товару. Судом таких обставин також не встановлено.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З приводу того, що спірний товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією №25UA807200002225U5 від 18.02.2025 із застосуванням положень ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, суд зазначає таке.
Як установлено судом, позивач оформив нову митну декларацію №25UA807200002225U5 від 18.02.2025, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.90-94).
Суд зазначає, що подання декларантом «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» не може бути доказом відсутності спору у сторін з приводу винесеного рішення про коригування митної вартості, оскільки якщо і припустити, що декларант на момент подання такої «нової декларації» погоджувався із рішенням про коригування митної вартості, то це не позбавляє його протягом шести місяців (з моменту отримання такого рішення) здійснити повний правовий аналіз такого рішення, дій, бездіяльності митного органу, що йому передували та встановити обставини стосовно порушення прав (інтересів) такої особи та звернутись до суду за захистом порушеного права.
Зі змісту положень МК України та КАС України слідує, що положення вказаних нормативно-правових актів не містять жодних обмежень та винятків для декларанта з приводу неможливості оскаржити ним до суду рішення митного органу про коригування митної вартості та захистити порушене право впродовж шести місяців (з моменту його отримання) в залежності від того, як випущено товар у вільний обіг «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».
Водночас, як слідує із ч.7 ст.55 МК України, декларант має право у випадку незгоди (під час митного оформлення товару) з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за своїм зверненням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним. Національним законодавства не передбачено чіткої та передбачуваної норми закону, за якою декларант позбавляється права на захист його прав (щодо можливості скасування рішення про коригування митної вартості постановленого з порушенням закону) у випадку, якщо про обставини щодо порушеного права декларант дізнався за наслідками правового аналізу оскаржуваного рішення, дій (бездіяльності), який здійснено після випуску товарів у вільний обіг, шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».
На аналогічний спосіб застосування наведених норм вказує і низка судових рішень Верховного Суду, зокрема: від 24 січня 2019 року у справі №821/1697/17, від 22 квітня 2019 року у справі №815/6242/17, 09 квітня 2019 року у справі №825/1990/17, у яких надано правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товару у вільний обіг незалежно від застосованого методу випуску у вільний обіг - «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» та зазначено, що встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення стосовно задоволення вимог декларанта шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення і тим самим визнає право декларанта на захист його порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості незалежно від застосованого декларантом способу випуску товару у вільний обіг «під гарантію» чи «за новою декларацією».
Отже, випущення товару у вільний обіг за новою митною декларацією не позбавляє права позивача на захист його порушеного права в даній справі незалежно від застосованого ним способу випуску товару у вільний обіг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №520/3246/2020.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025, прийняте Харківською митницею, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «СПЕЙР ПАТС».
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Представником позивача було визначено суму позову - 627544,22 грн. (295579,08 грн. щодо рішення №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025 та 331965,14 грн. щодо рішення №UA807000/2025/000133/2 від 24.03.2025) (а.с.1).
Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 7530,53 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2227 від 11.06.2025 (а.с.25).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень.
Суд зазначає, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є 4433,69 грн. від суми 295579,08 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що є 3546,95 грн. від 4433,69 грн.
Враховуючи те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, на користь позивача в межах даної справи підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3546,95 грн.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (вул. Праведників світу, буд. 4, м. Вінниця, 21036, ЄДРПОУ 45375820) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, 61005, ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025, прийняте Харківською митницею Державної митної служби України.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України сплачений судовий збір у розмірі 3546,95 грн. (три тисячі п'ятсот сорок шість гривень 95 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН