Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 серпня 2025 р. справа № 640/22512/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (ввул. Антоновича, буд. 131, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35129952) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133 код ЄДРПОУ 44245840) визнання протиправними та скасування постанов,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 31.10.2019 №205/19/10/26-8/3110/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 31.10.2019 №204/19/10/26-7/3110/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності.
Ухвалою від 25.11.20219 Окружним адміністративним судом міста Києва (суддя Літвінова А.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.
Згідно з ст. 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.03.2025 (необхідність визначення складу суду) справа розподілена до провадження судді Олексія Котеньова.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду зі стадії підготовчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що з метою перевірки виконання позивачем вимоги припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних, стандартів і правил від 13.08.2019, відповідачем видано відповідний наказ від 23.09,2019 №408 та направлення від 27.09.2019 б/н, яким уповноважено головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича па проведення позапланової перевірки позивача. за результатами проведеної позапланової перевірки позивача посадовою особою відповідача складено акт б/н, в якому зазначено про порушення ТОВ «АЛЬЯНС» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Крім того, 21.10.2019 інспектором ДАБІ відносно ТОВ «АЛЬЯНС» складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. За результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Відповідачем були прийняті постанови про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. ТОВ «АЛЬЯНС» вважає, що позапланова перевірка призначена наказом відповідача від 23.09.2019 №408, проведена з порушенням встановленої законом процедури; рішення, прийняті на підставі даної перевірки, є незаконними та протиправними.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у ньому. Відповідач зазначив, що дії та рішення, які стали підставою для звернення до суду прийняті відповідними посадовими особами на основі аналізу документів та особистого прийняття оскаржуваного рішення. Дані рішення ґрунтуються на основі внутрішнього переконання посадових осіб ДАБІ, які не перебувають у трудових відносинах з ДІАМ, тому остання не в змозі надати детальних пояснень відносно дій та управлінських рішень, що нею не приймались.
Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 07.07.2025 по 25.07.2025, та з 11.08.2025 по 24.08.2025.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши аргументи учасників спору, викладені в заявах по суті справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що період з 31.07.2019 по 13.08.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисаком Сергієм Федоровичем проведено позапланову перевірку на об'єкті «Будівництво житлових будинків з об'єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончари-Кожум'яки на вул. Воздвиженській, вул.Кожум'яцькій, вул. Дегтярній у Подільському районі міста Києва, у тому числі щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті генпідрядником- товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс».
Підставою такої перевірки відповідачем зазначено звернення територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
За результатами проведеної перевірки посадовою особою 13.08.2019 складено акт, в якому зазначено про порушення позивачем наступних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності:
- п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення», п.п. ж н.4.3; п.7.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» (не огородження захисними огорожами робочих місць і проходів до них, розташованих на висоті більше, ніж 1.3 м. і на відстані менше, ніж 2.0 м. від межі перепаду по висоті);
- п. 4.17; п.4.18; п. 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення» (виконання будівельних робіт за відсутності необхідних огороджень небезпечних зон на будівельному майданчику, зон з постійно діючими небезпечними факторами та зон з потенційно небезпечними факторами);
- п.6.1.1; п.6.1.2; п.6.1.3 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення» (відсутність належних санітарно-побутових приміщень для працюючих та документів щодо прийняття їх в експлуатацію);
- п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення» (відсутність суцільного захисного козирка довжиною відповідно до розміру небезпечної зони над входом в будівлю, що споруджується);
- п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» (ведення виконавчої документації з порушенням - у загальному журналі робіт не заповнено відомість результатів операційного контролю, якості будівельних робіт).
На підставі виявлених порушень, 13.08.2019 посадовою особою винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано позивача в строк до 13.09.2019 усунути допущені порушення.
13.08.2019 інспектором ДАБІ відносно ТОВ «АЛЬЯНС» складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачена п.8 ч.3 ст.2 (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державним стандартів і правил) та п. 6 ч.3 ст.2 (ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил) Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
22.08.2019 за результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийняті постанови про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:
- за порушення п.4.8 ДБН «Організація будівельного виробництва» накладено штраф у розмірі 36 126, 00 (тридцять шість тисяч сто двадцять шість) гривень 00 коп.;
- за порушення п.4.17, п.4.18, п.4.19, и.6.1.1, п.6.1.2, п.6.1.3., п.6.2.5, п.6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення», пп. ж п.4.3, п.7.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація ~ будівельного виробництва» накладено штраф у розмірі 90 315,00 (дев'яносто тисяч триста п'ятнадцять) гривень 00 коп.
З метою перевірки виконання позивачем вимог припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2019, Департаментом ДАБІ у місті Києві видано відповідний наказ від 23.09.2019 №408 та направлення від 27.09.2019 б/н, яким уповноважено головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича па проведення позапланової перевірки позивача.
На виконання зазначених вище розпорядчих документів відповідача, у період з 07.10.2019 (15 год. 40 хв.) по 21.10.2019 (17 год. 25 хв.) інспектором ДАБІ проведено позапланову перевірку на об'єкті «Будівництво житлових будинків з об'єктами соціально - громадського призначення в урочищі Гончари-Кожум'яки на вул. Воздвиженській, вул. Кожум'яцькій, вул. Дегтярній у Подільському районі міста Києва».
21.10.2019 за результатами проведеної позапланової перевірки позивача,посадовою особою складено акт б/н, в якому зазначено про порушення ТОВ «АЛЬЯНС» наступних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності:
- підп. а п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (невиконання вимог припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2019);
- п.4.17, п.4.18, п.4.19, п.6.1.1,п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Системастандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення» (відсутність належних санітарно-побутових приміщень для працюючих та документів щодо прийняття їх в експлуатацію; відсутність суцільного захисного козирка довжиною відповідно до розміру небезпечної зони над входом в будівлю, що споруджується; виконання будівельних робіт за відсутності необхідних огороджень небезпечних зон на будівельному майданчику, зон з постійно діючими небезпечними факторами та зон з потенційно небезпечними факторами).
На підставі виявлених порушень, посадовою особою винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано позивача в строк до 13.09.2020 усунути допущені порушення.
21.10.2019 інспектором ДАБІ відносно ТОВ «АЛЬЯНС» складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: за порушення підп. «а» п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке (як зазначено в протоколі) передбачена абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»,
22.08.2021 за порушення п.4.17, п.4.18, п.4.19. п.6.1.1, п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення», відповідальність за які передбачена п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», із застосуванням ч.9 ст.2 даного Закону (дії, передбачені частинами першою-восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення).
За результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем прийняті постанови про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:
- постанова від 31.10.2019 №205/19/10/26-8/3110/02/2 - за порушення п.4.17, п.4.18, п.4.19, п.6.1.1, п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві, Основні положення», із застосуванням ч.9 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», накладено штраф у розмірі 186 630,00 (сто вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять ) гривень 00 коп;
- постанова від 31.10.2019 №204/19/10/26-7/3110/02/2 - за порушення підп. «а» п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», накладено штраф у розмірі 30 105,00 ( тридцять тисяч сто п'ять) гривень 00 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 (далі по тексту - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Підпунктом 9 пункту 4 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках проводить перевірки: відповідності підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об'єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів (у тому числі наявності у виконавця будівельних робіт сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції) та іншої документації; дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, проведення обстеження об'єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Відповідно до пункту 6 Положення №294 Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право, серед іншого, видавати у визначених законодавством випадках обов'язкові до виконання приписи; складати акти перевірок у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи Держархбудінспекції та її територіальних органів під час перевірки мають право безперешкодного доступу на місця будівництва об'єктів, до приміщень, документів та матеріалів, необхідних для проведення перевірки, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, на місцезнаходження таких суб'єктів.
Згідно з пунктом 7 Положення №294 Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Таким чином, Департамент ДАБІ, як територіальний орган і структурним підрозділ ДАБІ України наділений зокрема правом проведення перевірок об'єктів будівництва, проте, виключно у межах наданих законом повноважень.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Пункт 5 Порядку №553 визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно з абзацом першим пункту 9 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, за умови дотримання процедури призначення перевірки та оформлення необхідних документів, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу до об'єктів.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).
При цьому, у відповідності до абзацу 2 пункту 18 Порядку №553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі по тексту - Порядок №244).
Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як Держархбудінспекцією.
Згідно з пунктами 4-7 Порядку №244 у разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб'єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.
Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.
Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.
Відповідно до пунктів 16-21 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Відповідно до пункту 22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:
1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);
2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).
Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що позапланова перевірка проводиться на підставі відповідного наказу за наявності підстав для її проведення за умови пред'явлення під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; за результатом позапланового заходу складається акт перевірки і, в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Судом встановлено, що з метою перевірки виконання позивачем вимог припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2019, Департаментом ДАБІ у місті Києві видано відповідний наказ від 23.09.2019 №408 та направлення від 27.09.2019 б/н, яким уповноважено головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича па проведення позапланової перевірки позивача.
На виконання зазначених вище розпорядчих документів відповідача, у період з 07.10.2019 (15 год. 40 хв.) по 21.10.2019 (17 год. 25 хв.) інспектором ДАБІ проведено позапланову перевірку на об'єкті «Будівництво житлових будинків з об'єктами соціально - громадського призначення в урочищі Гончари-Кожум'яки на вул. Воздвиженській, вул. Кожум'яцькій, вул. Дегтярній у Подільському районі міста Києва».
21.10.2019 за результатами проведеної позапланової перевірки позивача,посадовою особою складено акт б/н, в якому зазначено про порушення ТОВ «АЛЬЯНС» наступних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності:
- підп. а п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (невиконання вимог припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2019);
- п.4.17, п.4.18, п.4.19, п.6.1.1,п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Системастандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення» (відсутність належних санітарно-побутових приміщень для працюючих та документів щодо прийняття їх в експлуатацію; відсутність суцільного захисного козирка довжиною відповідно до розміру небезпечної зони над входом в будівлю, що споруджується; виконання будівельних робіт за відсутності необхідних огороджень небезпечних зон на будівельному майданчику, зон з постійно діючими небезпечними факторами та зон з потенційно небезпечними факторами).
На підставі виявлених порушень, посадовою особою винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано позивача в строк до 13.09.2020 усунути допущені порушення.
21.10.2019 інспектором ДАБІ відносно ТОВ «АЛЬЯНС» складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: за порушення підп. «а» п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке (як зазначено в протоколі) передбачена абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»,
22.08.2021 за порушення п.4.17, п.4.18, п.4.19. п.6.1.1, п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення», відповідальність за які передбачена п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», із застосуванням ч.9 ст.2 даного Закону (дії, передбачені частинами першою-восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення).
За результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем прийняті постанови про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:
- постанова від 31.10.2019 №205/19/10/26-8/3110/02/2 - за порушення п.4.17, п.4.18, п.4.19, п.6.1.1, п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві, Основні положення», із застосуванням ч.9 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», накладено штраф у розмірі 186 630,00 (сто вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять ) гривень 00 коп;
- постанова від 31.10.2019 №204/19/10/26-7/3110/02/2 - за порушення підп. «а» п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», накладено штраф у розмірі 30 105,00 ( тридцять тисяч сто п'ять) гривень 00 коп.
З метою перевірки виконання позивачем вимог припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2019, Департаментом ДАБІ у місті Києві видано відповідний наказ від 23.09.2019 №408 та направлення від 27.09.2019 б/н, яким уповноважено головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича па проведення позапланової перевірки позивача.
На виконання зазначених вище розпорядчих документів відповідача, у період з 07.10.2019 (15 год. 40 хв.) по 21.10.2019 (17 год. 25 хв.) інспектором ДАБІ проведено позапланову перевірку на об'єкті «Будівництво житлових будинків з об'єктами соціально - громадського призначення в урочищі Гончари-Кожум'яки на вул. Воздвиженській, вул. Кожум'яцькій, вул. Дегтярній у Подільському районі міста Києва».
Згідно з п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
21.10.2019 за результатами проведеної позапланової перевірки позивача, посадовою особою складено акт б/н, в якому зазначено про порушення ТОВ «АЛЬЯНС» наступних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності:
- підп. а п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (невиконання вимог припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2019);
- п.4.17, п.4.18, п.4.19, п.6.1.1,п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Системастандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення» (відсутність належних санітарно-побутових приміщень для працюючих та документів щодо прийняття їх в експлуатацію; відсутність суцільного захисного козирка довжиною відповідно до розміру небезпечної зони над входом в будівлю, що споруджується; виконання будівельних робіт за відсутності необхідних огороджень небезпечних зон на будівельному майданчику, зон з постійно діючими небезпечними факторами та зон з потенційно небезпечними факторами).
На підставі виявлених порушень, посадовою особою винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано позивача в строк до 13.09.2020 усунути допущені порушення.
21.10.2019 інспектором ДАБІ відносно ТОВ «АЛЬЯНС» складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: за порушення підп. «а» п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке (як зазначено в протоколі) передбачена абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»,
22.08.202 за порушення п.4.17, п.4.18, п.4.19. п.6.1.1, п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення», відповідальність за які передбачена п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», із застосуванням ч.9 ст.2 даного Закону (дії, передбачені частинами першою-восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення).
За результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем прийняті постанови про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:
- постанова від 31.10.2019 №205/19/10/26-8/3110/02/2 - за порушення п.4.17, п.4.18, п.4.19, п.6.1.1, п.6.1.3, п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві, Основні положення», із застосуванням ч.9 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», накладено штраф у розмірі 186 630,00 (сто вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять ) гривень 00 коп;
- постанова від 31.10.2019 №204/19/10/26-7/3110/02/2 - за порушення підп. «а» п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», накладено штраф у розмірі 30 105,00 ( тридцять тисяч сто п'ять) гривень 00 коп.
Водночас, судом встановлено, що у вищевказаних документах міститься запис, що перевірка здійснювалася в присутності «інженера виробничо-технічного відділу ТОВ Північно-український будівельний альянс" М.В. Глухова.
Наказом №78-к від 12.08.2019 на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків начальника дільниці Дегтярна, 7, 9-11,13-15 на період відрядження ОСОБА_2 до моменту його фактичного виходу на роботу.
Тобто, на час проведення Відповідачем зазначеної вище перевірки ОСОБА_1 виконувала обов'язки начальника дільниці на Об'єкті будівництва.
Відповідно до п.6.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «АЛЬЯНС», для працівників будівельних підрозділів та виробничо-технічної бази товариства, до яких відноситься і посада ОСОБА_1 , яку вона тимчасово займала, встановлено такий режим роботи:
початок робочого дня - 8:00; обідня перерва - з 12:00 до 13:00; закінчення робочого дня-17:00.
Поряд з цим, зі змісту акта перевірки від 21.01.2019 б/н (розділ II акта) вбачається, що завершення проведення заходу державного нагляду (контролю) здійснено посадовою особою відповідача 21.10,2019 о 17 год. 25 хв.
Оскільки робочий день ОСОБА_1 тривав до 17 год 00 хв., вона не могла бути присутньою під час складання інспектором ДАБІ даного акта та, відповідно, не могла відмовитися від його підписання .
Відповідачем не доведено протилежного та не надано належних доказів, які б підтверджували участь представника позивача у складанні акта.
Враховуючи встановлені обставини по справі, суд вважає необхідним зазначити правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначено, що нормами Закону №3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.
Порядок №553, який за змістом його абзацу першого пункту 1 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
При цьому пунктом 9 вищеназваного Порядку №533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яке також закріплено у абзаці четвертому пункту 13 Порядку №553.
Суд враховує та застосовує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №822/716/16, в якій зазначено, що факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб'єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду вказаній в постанові від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16).
Суд зауважує відповідачу, що законодавство не обмежує суб'єкта будівельного контролю у кількості проведених заходів, але в межах визначеного строку такого проведення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 08.11.2019, розглядаючи в касаційному порядку справу №400/2866/18, при цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю має право повторно здійснити перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва та, дотримуючись процедури, прийняти рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Про це також зазначено й у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №279/3537/16-а.
За таких умов акт перевірки, складений за відсутності суб'єкта містобудування чи його уповноваженого представника, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на нього, що є порушенням прав суб'єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
На переконання суду порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 17.07.2019 у справі №822/714/16, від 08.08.2019 у справі №822/712/16, від 08.11.2019 у справі №400/2866/18, від 14.11.2019 у справі №822/680/16.
Таким чином, суд вказує в даній справі, що означені підстави з проведення спірного заходу є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки позивач був позбавлений можливості надати відповідачу відповідну документацію та тим самим спростувати виявлені порушення.
Наведене вище є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних приписів та постанов про накладання штрафу про адміністративне правопорушення Інспекції державного архітектурно будівельного контролю.
Протилежного відповідачем суду не доведено.
Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (вул. Антоновича, буд. 131, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35129952) до Державна інспекція архітектури та містобудування України (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133 код ЄДРПОУ 44245840) визнання протиправними та скасування постанов.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 31.10.2019 №205/19/10/26-8/3110/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 31.10.2019 №204/19/10/26-7/3110/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133 код ЄДРПОУ 44245840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (вул. Антоновича, буд. 131, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35129952) суму судового збору у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 26 серпня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ