25.08.2025 Справа №607/15081/25 Провадження №3/607/5919/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович під час розгляду матеріалів, що надійшли з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22 липня 2025 року з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справ:
- про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) (справа № 607/15081/25; провадження № 3/607/5919/2025);
- про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 КУпАП (справа № 607/15204/25; провадження № 3/607/5949/2025).
Приймаючи до уваги факт, що у провадженні суду перебуває дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфіковано за частиною другою
статті 173-8 КУпАП суд вважає, що спільний розгляд таких справ є доцільним та не суперечить вимогам закону, забезпечить реалізацію положень статті 36 КУпАП, що також сприятиме забезпеченню прав ОСОБА_1 , якого притягують до адміністративної відповідальності. Відтак, справу № 607/15081/25 (провадження № 3/607/5919/2025) та справу № 607/15204/25 (провадження № 3/607/5949/2025) об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер № 607/15081/25 (провадження № 3/607/5919/2025).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 734919 від 16 липня 2025 року зазначено, що в період часу з 13:10 год. 09.06.2025 року по 13:10 год. 14.06.2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 спілкувався із постраждалою особою ОСОБА_2 особисто та перебував за місцем проживання, чим порушив вимоги пунктів 2 та 3 термінового заборонного припису за серією АА № 652868, тож вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 173-8 КУпАП.
За даними протоколу адміністративне правопорушення серії ВАД № 734918 від 16 липня 2025 року в період часу з 15:30 год. 11.06.2025 року по 15:30 год. 16.06.2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 спілкувався із постраждалою особою ОСОБА_3 особисто та перебував у місці проживання, чим порушив вимоги пунктів 2 та 3 термінового заборонного припису серія АА № 652870, тож вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 173-8 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 734919 та ВАД № 734918 від 16 липня 2025 року, у судове засідання, призначене на 10:30 год. 30 липня 2025 року, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Суд здійснював виклики ОСОБА_1 у судові засідання, що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610273230141, проте особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася.
Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§41 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява №3236/03).
Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2018 року (справа №761/41616/16-ц) вказав: рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , достеменно знаючи про дату, час та місце розгляду своєї справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, суд, беручи до уваги релевантну практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
При вирішенні питання про розгляд цієї справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення статті 268 КУпАП, якими не встановлено імперативної законодавчої вимоги щодо присутності при розгляді справи за статтею 173-8 КУпАП особи, яку притягують до відповідальності.
Суд констатує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД 734918 від 16 липня 2025 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД 734919 від 16 липня 2025 року;
- рапортами поліцейського офіцера громади СВГ ВП ПП Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції Н. Микитіна від 16 липня 2025 року;
- поясненнями ОСОБА_1 від 16 липня 2025 року;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА № 652868
від 11 липня 2025 року;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА № 652870
від 11 липня 2025 року;
- формою оцінки ризиків.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша); адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (частина друга).
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до частини другої статті 173-8 КУпАП настає адміністративна відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначено Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі - Закон № 2229).
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону № 2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
За статтею 25 Закону № 2229 терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення (частина перша); терміновий заборонний припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (частина друга).
Проаналізовані в судовому засіданні докази, узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому, судом приймаються до уваги та дають підстави констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена за частиною другою статті 173-8 КУпАП.
Згідно статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті особою, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 7 - 9, 33 - 36, 38, 40-1, 173-8, 245, 247, 251 - 252, 280, 283 - 284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. Об'єднати в одне провадження справу № 607/15081/25 (провадження № 3/607/5919/2025) про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення та справу № 607/15204/25 (провадження № 3/607/5949/2025) про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/15081/25 (провадження № 3/607/5919/2025).
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
3. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі
605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
4. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
5. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
6. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
7. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
8. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
11. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець