08.08.2025 Справа №607/1960/25 Провадження №2/607/1786/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 11 056,29 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» як постачальник поставило ОСОБА_1 , як споживачеві та власникові приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обсяги природного газу, а остання їх фактично прийняла. Відповідач, будучи користувачем приміщення, яка отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи положення пункту 9 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496
(далі - Правила) та зміст Довідки про стан розрахунків за період з 25.01.2022 по 20.01.2025 роки, здійснила фактичне споживання природного газу, чим акцептувала (підтвердила) свою згоду на приєднання до умов Договору постачання природного газу побутовим споживачам. Свої зобов'язання підприємство відповідно до умов договору виконує в повному обсязі, надає послуги з постачання природного газу споживачу в необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язання за договором у частині оплати послуг з газопостачання не виконує. Позивач стверджує, що відповідач також не подала до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на об'єкт та проводила споживання природного газу. Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини зі споживання природного газу, за якими позивачем було поставлено об'єми природного газу, відповідач прийняла (спожила) ці обсяги газу, однак не здійснила оплати за спожитий природний газ. Згідно з особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 20.01.2025 року за вказаним помешканням рахується заборгованість за спожитий природний газ у сумі 11 056,29 грн. З цих підстав позивач просить задовольнити позов.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористалася.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Братасюка В.М.. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 9).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Якімця Т.І. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2025 року цивільну справу № 607/1960/25 (провадження № 2/607/1786/2025) - прийнято до свого провадження та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення судової повістки за її зареєстрованим місцем проживання, що підтверджують рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень № 0610247143001, № 0610254400982, № 0610262510479 та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади; попередньо не повідомила суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення розгляду справи не подавала.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (частина перша); судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята); у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої); днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункти 1 - 4 частини восьмої).
Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).
Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Як було заначено, представник позивача скористався вимогами зазначеної норми.
Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).
Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом
Як вбачається з довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб № 5893 від 01.10.2015, ОСОБА_1 є членом житлово-будівельного кооперативу по АДРЕСА_1 .
Згідно із листом Великоберезовицької селищної ради № 576 від 03.04.2025, згідно даними реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 18.07.1972.
З довідки про стан розрахунків з ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» за період з 25.01.2022 по 20.01.2025, виданої ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз», вбачається, що розмір заборгованості за спожитий природний газ ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) станом на січень 2025 року становить 11 056,29 грн. Також з зазначеної довідки вбачається, що відповідач частково здійснювала оплату за споживання природного газу.
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2.2. Відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 року № 329-VIII постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 13 вказаного Закону, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до приписів пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Положеннями частини першої та другої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189) передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Статтею 1 Закону № 2189 передбачено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
При цьому, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2189 споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
В силу вимог пункту 5 частини другої статті 7 Закону № 2189 індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Верховний Суд у постанові від 20 березня 2020 року (справа № 211/3347/18) сформулював правовому позицію, за якою споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
2.3. Згідно з вимогами частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити - тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом установлено, що позивач здійснював забезпечення помешкання відповідача природним газом, у тому числі надавав послуги з забезпечення помешкання відповідача природним газом.
Відповідач, яка є користувачем приміщення, а також зареєстрована в ньому, використовувала природний газ, однак не вносила плату за спожиті послуги в повному розмірі, у зв'язку з чим станом на січень 2025 року виникла заборгованість у розмірі 11 056,29 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз».
При цьому, як випливає із доказів, наданих позивачем, у період з січня 2022 року по липень 2022 року, відповідачем була здійснена оплата за надані позивачем послуги, що свідчить про акцептування договору, наявність фактичних договірних відносин.
Отже, судом встановлено, що відповідач фактично користувалася послугами газопостачання, а тому повинна оплатити їх відповідно до типового договору, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, який є однаковим для всіх побутових споживачів природного газу. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
За таких обставин суд констатує порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 11 056,29 грн.
Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач в судове засідання не з'явилася та не надала суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на спростування обставин наведених у позові, зокрема щодо відсутності заборгованості або іншого її розміру, а тому суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 028 грн понесених позивачем і документально підтверджених судових витрат із сплати судового збору.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 223, 258 - 259, 263 - 265, 268, 279, 280 - 284, 289, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд
1. Позов Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 11 056 (одинадцять тисяч п'ятдесят шість) гривень 29 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.
4. Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 08 серпня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз», код ЄДРПОУ: 39456152, адреса місцезнаходження: вул. Г. Коллонтая, 2А, м. Тернопіль.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець