24.07.2025 Справа №607/3669/25 Провадження №2/607/2079/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження заяву Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» про зміну предмету позову у цивільній справі за позовною заявою Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення трьох відсотків річних за договором кредиту та
І. Описова частина
Через підсистему «Електронний суд» ПП «Будсоюз-Техніка» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення із відповідачів на користь позивача трьох відсотків річних за договором кредиту у розмірі 321 485,04 гривень, а також судові витрати (том 1, а.с. 1 - 15).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (том 1, а.с. 158).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2025 року прийнято відмову Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» в частині позовних вимог до ОСОБА_3 провадження у цивільній справі у цій частині - закрито.
08 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від ПП «Будсоюз-Техніка» надійшла заява про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог, в якій просять про стягнення із відповідачів на користь позивача трьох відсотків річних за договором кредиту у розмірі 7 727,45 доларів США, а також судові витрати, вказавши, що Основний Закон України не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (том 1, а.с. 231 - 242).
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши та оцінивши заяву про уточнення позовних вимог, суд виходить з наступного.
ІІ. Мотивувальна частина
Судом встановлено, що 21 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» ПП «Будсоюз-Техніка» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення із відповідачів на користь позивача трьох відсотків річних за договором кредиту у розмірі 321 485,04 гривень, а також судові витрати (том 1, а.с. 1 - 15).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2025 року прийнято відмову Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про солідарне стягнення трьох відсотків річних за договором кредиту у розмірі 321 485,04 гривень. Провадження у цій частині закрито.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями частин першої - третьої статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Із змісту частин другої, третьої статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 49 ЦПК України, зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.
Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, у постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року (справа № 922/404/19) сформульовано висновок, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову; під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу; відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (пункт 4.14).
У постанові від 31 травня 2023 року (справа № 916/1029/22) Верховний Суд зауважив, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Аналогічні висновки Верховного Суду сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року (справа №924/1473/15) та у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року (справа №922/2575/19), у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року (справа №910/18389/20).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
При цьому, суд, проаналізувавши зміст заяви, незважаючи на те, що представник позивача вказав про зміну підстав та уточнення позовних вимог, доходить висновку, що у ній сутнісно йдеться про зміну предмету позову, а змінені розрахунки не свідчать, що цим клопотання змінюється як підстави, так і предмет позову.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»
від 08 грудня 2016 року (заява № 24003/07), вчергове наголосив, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (§ 33). У справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»/ «Case of Perez de Rada Cavaniles v. Spain» від 28 жовтня 1998 року (заява № 28090/95) ЄСПЛ визнав порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року надмірно суворе застосування процесуального правила національними судами, яке позбавило заявницю права доступу до суду (див., §§ 49, 50).
За частиною п'ятою статті 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Позивачем до заяви про зміну предмета позову долучено квитанції про направлення копії такої заяви відповідачам. Враховуючи, що позивачем виконані вказані приписи процесуального закону, заяву про зміну предмета позову належить прийняти до розгляду.
ІІІ. Висновки суду
Враховуючи, що на момент подання заяви про зміну предмета позову розгляд справи по суті ще не розпочатий, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено процесуальний строк для подачі заяви про зміну предмета позову, а відтак належить прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову та продовжувати розгляд справи з урахуванням прийнятих судом змін.
У зв'язку з прийняттям заяви про зміну предмета позову, належить встановити відповідачу строк у 15 днів зі дня отримання цієї ухвали на подання до суду відзиву, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У зв'язку з прийняттям заяви про зміну предмета позову та встановленням відповідачеві строку на подання відзиву, належить відкласти судовий розгляд справи.
Керуючись статтями 2, 12 - 13, 43, 49, 258 - 261, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти заяву про зміну предмету позову у цивільній справі № 607/3669/25, за позовною заявою Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення трьох відсотків річних за договором кредиту.
2. В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
3. Встановити відповідачам строк для подання відзиву, у якому викладаються заперечення проти позову п'ятнадцять днів із дня отримання ними копії цієї ухвали.
4. Встановити позивачу строк на подання відповіді на відзив (у разі його надіслання відповідачем) - десять днів із дня отримання відзиву.
5. Судове засідання у цивільній справі за позовом Приватного підприємства
«Будсоюз-Техніка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення трьох відсотків річних за договором кредиту відкласти на 12 год. 30 хв. 05 вересня 2025 року.
6. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду
7. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали виготовлено 24 липня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Приватне підприємство «Будсоюз-Техніка», код ЄДРПОУ: 41394059, адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, 5А, м. Київ.
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Т. І. Якімець