19.08.2025 м. Дніпро Справа № 904/3132/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі (суддя Загинайко Т.В.), повний текст рішення складено 04.10.2024
за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ, Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро
третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради, с. Парасковіївка, Бахмутського району, Донецької області
про визнання недійсними правочинів та стягнення 5590,92 грн, -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради про визнання недійсними додаткових угод від 25.08.2021 №№ 6, 7 та від 06.09.2021 № 8 до Договору від 23.12.2020 № 1526 про постачання електричної енергії та стягнення 5590,92 грн - задоволено частково.
Визнано недійсною додаткову угоду від 25.08.2021 № 6 до Договору від 23.12.2020 № 1526 про постачання електричної енергії, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат № 7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».
Визнано недійсною додаткову угоду від 25.08.2021 № 7 до Договору від 23.12.2020 № 1526 про постачання електричної енергії, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат № 7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».
Визнано недійсною додаткову угоду від 06.09.2021 № 8 до Договору від 23.12.2020 № 1526 про постачання електричної енергії, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат № 7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації 5590,91 грн - безпідставно отриманих грошових коштів.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на користь Донецької обласної прокуратури 7370,83 грн - витрат на сплату судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції по даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/3132/24.
При розгляді справи судом встановлено, що ухвалою від 29.01.2025 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до ТОВ «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн за касаційною скаргою ТОВ «Енергетичне партнерство» на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024.
Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, спір у якій виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, вартість 1кВт/год електроенергії сукупно зросла з 1,87999987 грн до 3,7741237 грн, що призвело до підвищення ціни на 100,75 % від тієї, що визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання, враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає необхідним відступити (шляхом уточнення) від висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду, вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на енергетичному ринку, при цьому обмеження у 10 % рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому загальна ціна договору не повинна змінюватися, а факт коливання цін має бути належним чином доведений.
Колегія суддів Касаційного господарського суду акцентує увагу, що у період існування спірних відносин як у цій справі, так і у справі № 922/2321/22 (в якій Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 24.01.2024) положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» діяли у двох редакціях (в редакції Закону № 114- ІХ та в редакції зі змінами, внесеними Законом № 1530-IX). При цьому, як стверджує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зробила висновки щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, не врахувавши зміни, що були внесені Законом № 1530-IX.
З огляду на наведене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду робить висновок, що учасники публічних закупівель фактично мають два варіанти поведінки, що у свою чергу не забезпечують дотримання принципу належного урядування з огляду на їх непослідовність:
1) запропонований Міністерством економіки України, а саме що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Резюмуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що у цьому випадку підставами, за умови існування яких можливо здійснити відступ від уже сформованої правової позиції Верховного Суду, зокрема, є:
- зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування зазначеної норми в редакції зі змінами, внесеними Законом № 1530-IX;
- порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: Міністерство економіки України вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, у той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Апеляційний суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
У відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
Позивач у своєму позові, в обґрунтування підстав для звернення з позовом у справі № 904/3132/24, посилається, зокрема, на те, що укладення спірних додаткових угод, якими сторони погодили збільшити ціну електроенергії, суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення сторонами договору постачання (закупівлі) електричної енергії № 1526 від 23.12.2020, додаткових угод до нього, наявність/відсутність підстав для їх укладення та для визнання їх недійсними та стягнення різниці в ціні.
Аналіз процесуальних документів у справах № 920/19/24 та № 904/3132/24 свідчить, що правовідносини у цих справах є подібними, адже досліджуються обставини щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» в аспекті питання про те, чи дозволяють приписи зазначеної норми збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
Ухвалою від 09.04.2025 справу № 920/19/24 прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.
Враховуючи предмет та підстави спору, характер спірних правовідносин, пов'язаних із сферою публічних закупівель, з огляду на наявність виключної правової проблеми щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», а правовий висновок Верховного Суду у справі № 920/19/24 впливає та має суттєве значення для вирішення питання у справі № 904/3132/24, що розглядається, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/3132/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд, -
Провадження у справі № 904/3132/24 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 26.08.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов