Справа № 308/5259/25
20.08.2025 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 рокугромадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850 грн. (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі - 605 грн.60коп.
Відповідно до постанови суду, - 07.04.2025 р., о 16 год. 10 хв., в с. Анталовці, по вул. Миру 75, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з парканом по вул. по вул. Миру 75, в с. Анталовці, Ужгородського району, Закарпатської області. Внаслідок чого, автомобіль отримав механічні пошкодження, а власнику паркану ОСОБА_1 завдано матеріальні збитки. Вказаними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.13.1 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що не може погодитися з висновками суду та законністю притягнення його до адміністративної відповідальності. Стверджує, що ОСОБА_2 07.04.2025 у момент ДТП за кермом не перебував, а за кермом був ОСОБА_3 , який після скоєння ДТП втік. Зазначає, що вказана обставина свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття адміністративного провадження. Вказує, що суд прийняв до уваги надані поліцейським докази і дійшов помилкового висновку про вчинення ДТП саме ОСОБА_2 , не з'ясував його відношення до транспортного засобу, підстава володіння таким.
Щодо пропущеного строку зазначає, що копію постанови отримано 05.06.2025 захисником у приміщенні суду. Окрім того ОСОБА_2 заперечує свою присутність у судовому засіданні та визнання ним вини. Просить суд визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною та відновити такий.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , неявка якого із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останній належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не надходили.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 , яка просила відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними і необґрунтованими з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд вважає, що вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачається порушення вимог п.13.1 ПДР України.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 07.04.2025 р., о 16 год. 10 хв., в с.Анталовці, по вул. Миру 75, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з парканом по вул. по вул. Миру 75, в с. Анталовці, Ужгородського району, Закарпатської області. Внаслідок чого, автомобіль отримав механічні пошкодження, а власнику паркану ОСОБА_1 завдано матеріальні збитки.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №293525 від 07.04.2025, в якому викладені обставини правопорушення; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.04.2025, з якої вбачається напрямок руху транспортного засобу, місце зіткнення з парканом, узбіччя; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.04.2025, які підтверджені нею в судовому засіданні апеляційного суду; рапортом інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Т.Куртанича від 07.04.2025; довіками , які видані заступником начальника ВП з превентивної діяльності відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області М.Пальок про наявність у гр. ОСОБА_2 посвідчення водія та про належність транспортного засобу «Мерседес-Бенз» д.н.з. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_4 , та іншими матеріалами справи.
Оцінюючи вищенаведені докази при перегляді справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що зібраними у справі доказами доведено порушення ОСОБА_2 вимог ПДР України, які знаходилися в прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 07.04.2025 у момент ДТП за кермом не перебував, а за кермом був ОСОБА_3 , який після скоєння ДТП втік, апеляційний суд відхиляє, і розцінює як обраний ним спосіб захисту та невдалу спробу змоделювати ситуацію на свою користь з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі доводи в сукупності спростовуються змістом досліджених в судовому засіданні доказів.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує і те, що наявною у справі постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4447912 від 07.04.2025, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що водій керував транспортним засобом будучи учасником ДТП не надав для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1. ст. 126 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293501 від 07.04.2025 з якого вбачається, що 07.04.2025 року, о 16 год. 10 хв., водій ОСОБА_2 , в с. Анталовці, по вул. Миру, 74, керував транспортним засобом марки «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1. ст. 130 КУпАП.
Згідно даних сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень» постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.04.2025 ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення.
У зв'язку з наведеним та за наявності не скасованих у встановленому законом порядку постанов про застосування відносно ОСОБА_2 адміністративних стягнень за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції визнає встановленим факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом за обставин встановлених судом першої інстанції при визнанні судом винним останнього за ст. 124 КУпАП.
Таким чином, згідно з матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 в дорожній обстановці, що склалася був учасником процесу дорожнього руху, а тому він є суб'єктом правопорушення, вимоги Правил дорожнього руху ОСОБА_2 дотримані не були, та в його діях наявні обставини, що перебувають у причинному зв'язку з настанням пошкоджень певних об'єктів.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав правильну об'єктивну оцінку.
Невизнання ОСОБА_2 своєї вини, апеляційний суд розцінює, як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, так, як наявні у справі докази, не спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить всі необхідні данні, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (настання реальних наслідків у вигляді пошкодження певних об'єктів), що прямо закладено в диспозиції даної статті, усі вони перевірені та встановлені під час судового розгляду.
За змістом ст. 124 КУпАП відповідальності за цією нормою закону підлягають учасники дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд, чи іншого майна.
Зі змісту цих вимог закону слідує, що до відповідальності за цією нормою підлягають лише учасники дорожнього руху, які допустили порушення Правил дорожнього руху, які є причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Пункт 13.1 ПДР України визначає необхідність дотримання безпечної дистанції та інтервалу між транспортними засобами. Водій повинен враховувати швидкість руху, дорожню обстановку, особливості вантажу та стан транспортного засобу, щоб забезпечити безпеку.
Отже, суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, для виконання яких останній не мав будь-яких об'єктивних перешкод, і таке порушення знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, а тому його доводи в апеляційній скарзі про відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтованими і такі апеляційним судом відхиляються.
Отже, твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що не може погодитись із законністю постанови суду, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до вимог ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не спростував вищевказані твердження та не надав належних доказів на спростування своєї вини у вчиненому правопорушенні ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_2 допустив порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, які є грубим порушенням вимог ПДР України та призвели до дорожньо-транспортної пригоди з пошкодженням транспортного засобу, а власнику паркану ОСОБА_1 завдано матеріальні збитки, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого та застосував щодо останнього вид та розмір стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП, яке є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП України меті адміністративного стягнення, відтак підстав для пом'якшення призначеного йому стягнення не вбачається.
Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суддя правильно встановив фактичні обставини справи та, належним чином обґрунтувавши своє рішення, правильно кваліфікував дії правопорушника за ст. 124 КУпАП й наклав на нього визначене цим Кодексом адміністративне стягнення.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено,а відтак апеляційний суд доходить до переконання про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага