Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/1432/25
Провадження № 2-а/689/13/25
25 серпня 2025 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Конфедерат Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в селищі Ярмолинці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач). Просив поновити йому строк на оскарження та скасувати постанову виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №868 від 24 січня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на військовозобов'язаного ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень.
Позов мотивував тим, що він є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у Відповідача, має чинну до 07 серпня 2025 року відстрочку за пунктом 1) частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У за стосунку «Резерв+» він виявив відмітку про порушення правил військового обліку. Він жодних порушень не вчиняв. 14 січня 2025 року прибув особисто до Відповідача, де на прохідній його відправили до юристів для з'ясування обставин. Останні пояснили, що йому направлялася повістка з метою уточнення облікових даних, за якою він не прибув. Додав, що надавав пояснення, що має відстрочку, не мав жодного дійсного чи прихованого мотиву не з'являтися за повісткою. Жодної повістки не отримував. Просив це врахувати та не накладати штраф 17000 гривень, оскільки це буде непомірний тягар для нього. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова є незаконними (навів нормативно-правове обґрунтування).
Відповідач процесуальними правами не скористався у будь-який спосіб. Відзив не подав. Представника в судові засідання не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, довідкою про доставку електронного документу (а.с. 33, 39).
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з підстав.
Судом встановлено, громадянин ОСОБА_1 , 18 березня 1995 року, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , є військовозобов'язаним, придатним до військової служби, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військове звання - солдат, ВОС 100915, номер в реєстрі Оберіг - 070420209326243500001).
ОСОБА_1 має чинну до 07 серпня 2025 року відстрочку за пунктом 1) частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується витягом (Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) із за стосунку «Резерв+», що сформований станом на 04 серпня 2025 року. Витяг містить відмітку про відстрочку, а саме, зазначено тип відстрочки - «Відстрочка від мобілізації до 07 серпня 2025 року, студент, аспірант». Вказана дата взяття на облік - 16 листопада 2023 року. Крім цього, витяг містить контактні такі дані ОСОБА_1 : зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_1 ), телефон ( НОМЕР_1 ) email ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с. 21-26).
У протоколі №69 від 14 січня 2025 року про адміністративне правопорушення, що склав старший стрілець взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_3 , зазначено, що ОСОБА_1 14 січня 2025 року о 13 год. 30 хв. самовільно прибув до Відповідача. 04 жовтня 2024 року не забрав повістку за №567687 у відділенні «Укрпошта», не прибув за викликом 22 жовтня 2024 року. Вказаними діями порушив абзац 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 17 Закону України «Про оборону України», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Протокол містить пояснення ОСОБА_1 - «не прибув по повістці через те, що ніяких сповіщень від пошти не отримував» (а.с. 14, 15).
Постановою виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №868 від 24 січня 2025 року накладено штраф на ОСОБА_1 у сумі 17000 гривень за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
У цій постанові вказано таке:
1) ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було надіслано повістку 04.10.2024 року про виклик начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою місця проживання гр. ОСОБА_1 на 22.10.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_4 .;
2) проте повістку було повернуто у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою;
3) військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив абз. 11 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.17 Закону України «Про оборону України», абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункт 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів,Додаток №11 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, пункт 2 частини 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560.
4) В ході з'ясування обставин адміністративного правопорушення військовозобов'язаний ОСОБА_1 надав пояснення до протоколу про адміністративного правопорушення про те, що не прибув по повістці, так як ніяких сповіщень не отримував (а.с. 16, 17).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів те, що :
1) ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було надіслано повістку 04.10.2024 року. Зокрема, не вказано якими засобами, коли саме надіслано; не надано доказів дати відправлення повістки, відсутні копії повістки та доказів її відсилання;
2) не розкрито у постанові вид повістки, яка направлялася;
3) повістку було повернуто у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Відсутні будь-які докази про намагання вручити повістку, спосіб вручення тощо. Відповідач не довів відомості про дату вручення (до чи після дати виклику в ТЦК).
Це має вагоме значення.
Так, відповідно до Підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Цих відомостей постанова не містить. За цих умов фактично пред'явлене протоколом та встановлене у тексті постанови обвинувачення як доконаний факт не було розкрите.
Притягаючи особу до відповідальності, не було розкрито відомості, що підтверджують належне підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик. Перелік цих відомостей та доказів наведено вище (підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560).
В процесі розгляду судом адміністративної справи також не було надано цих відомостей та доказів.
Встановлений склад адміністративного правопорушення також є достатньо некоректним.
З тексту постанови не до кінця зрозуміло хто, кого і куди викликав.
Зміст постанови, у якій зазначено, що « ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було надіслано повістку 04.10.2024 року про виклик начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою місця проживання гр. ОСОБА_1 на 22.10.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_4 » лише ускладнює встановлення всіх фактичних ознак обвинувачення, складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, ця норма імперативна. Інші особи, в тому числі тимчасові виконувачі обов'язків керівника, таких повноважень не мають.
Таким чином, постанова підписана не уповноваженою особою.
Через процесуальну поведінку Відповідача суд позбавлений оцінити фактичні обставини справи. Суду не було надано жодних документів.
Залишається невідомим ряд обставин: для уточнення відомостей чи з іншою метою викликався ОСОБА_1 ; якщо так, то яких саме?; якщо він прибув 14 січня 2025 р, то чи були ці відомості уточнені ?; якщо так, то чи є підстави для застосування статті 22 КУПАП (Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення)?
Суд погоджується з Позивачем у тому, що Відповідач не довів умисел ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, що є однією з обов'язкових ознак цього складу адміністративного правопорушення. Так, відповідно до статтей 10 та 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Суд поновляє Позивачу строк на оскарження постанови, оскільки Позивач не був обізнаний про її наявність. Дізнався про постанову після накладення арештів у межах виконавчого провадження, а саме, 24.07.2025 року зробив фотокопії в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відміткою про ознайомлення, що зроблена на постанові про відкриття виконавчого провадження. Позов пред'явлено в межах 10-ти днів.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України - стягує за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605,6 гривень сплаченого судового збору.
Відповідно до пункту 3) частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись пункту 3) частини третьої статті 286 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №868 від 24 січня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на військовозобов'язаного ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень.
Скасувати постанову виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №868 від 24 січня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на військовозобов'язаного ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 605,6 (шістсот п'ять гривень, 60 копійок) гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Мазурчак