Справа № 127/18637/25
Провадження № 2/127/3772/25
25.08.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 04.04.2023 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , уклали Кредитний договір № 196875417 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора НОМЕР_5. Зокрема, 04.04.2024 р. о 21:32:18 год., відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 6 200,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Позивач зазначає, що відразу після вчинених дій відповідача, 04.04.2023 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6 200,00 грн., на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
В подальшому, 28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, при цьому умови договору залишаються без змін.
31.12.2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 року викладено в новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року.
Позивач зазначає, що в подальшому, 31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024 року.
29.05.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 196875417 від 04.04.2023 року становить 30 530,04 грн., та складається з: 6 200,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 24 330,04грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року, позивачу перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30 530,04 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювало жодних нарахувань за кредитним договором.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №196875417 від 04.04.2023 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 30 530,04 грн.
У зв'язку із викладеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором №196875417 від 04.04.2023 року у розмірі 30 530,04 грн., та понесених судових витрат.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб.
Окрім того ухвалою було витребувано у Банка-емітента АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ: 21133352): інформацію:
- чи емітувалась на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка НОМЕР_6;
- про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_3 , у період з період з 04.04.2023 по 09.04.2023 у сумі 6 200,00 грн;
- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_1 та чи находиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням.
02.07.2025 року на адресу суду від Банка-емітента АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшли витребувані докази по справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 04.04.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір №196875417 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Зокрема, ОСОБА_1 , за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого, добровільно без примусу чи тиску відповідач, заявив про бажання отримати кошти, подавши відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: ПІБ, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електроної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації, проживання.
ОСОБА_1 , підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора НОМЕР_5. Зокрема, 04.04.2023 р. о 21:32:18 год., відповідач, ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п.7.11 кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець, зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 6 200,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правил надання грошових коштів у позику.
Відразу після вчинення дій ОСОБА_1 , 04.04.2023 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6 200,00 грн., на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 196875417 від 04.04.2023 року становить 30 530,04 грн., та складається з: 6 200,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 24 330,04 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
28.11.2019 року ТОВ«Манівео» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, при цьому умови договору залишаються без змін.
31.12.2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 року викладено в новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року.
31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024 року.
29.05.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором.
Позивач стверджує, що відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року, позивачу перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30 530,04 грн.
Як вбачається із копії Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 196875417 на ім'я ОСОБА_1 , станом на 05.06.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена та складає 30 530,04 грн.
Крім того, позивачем надані розрахунки заборгованості ОСОБА_1 , за кредитним договором № 196875417 від 04.04.2023 р., виконані ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс", з яких вбачається, що розрахунки виконані за період з 04.04.2023 р., по 29.07.2023 р., сума заборгованості становить 30 530,04 грн, з яких: 6 200,00 грн - тіло кредиту, 23 330,00 - проценти.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 11 ЦК України установлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Договір кредитної лінії № 196875417 від 04.04.2023 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова компанія» та ОСОБА_1 , укладено в електронному виді із застосуванням електронного підпису.
ОСОБА_1 , через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитодавець надіслав останньому за допомогою засобів зв'язку на указаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у виді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з пунктом 2.1 згідно умов договору факторингу, укладеного між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Пунктом 1.3. цього договору факторингу установлено, що під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Отже, цим договором факторингу встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Ці умови визначені в розділі 4 "Порядок відступлення права вимоги". Відповідно до п. 1.5. "Реєстр прав вимог" означає перелік Прав вимог до боржників, що відступається за цим договором. За змістом цих умов такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу. Аналіз цих умов свідчить, що до фактора переходить дійсне право вимоги, тобто існуюче на момент укладання договору факторингу.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 196875417 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , укладено 04.04.2023 року. Договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс» укладено 28.11.2018. Отже, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , тобто не виникло право вимоги, яке могло бути передане за договором факторингу у відповідних Реєстрах боржників.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу від 31.07.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу відступило своє право вимоги ТОВ "ФК "ЕЙС" за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 р.
Отже, виходячи з вище наведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що невиконанням відповідачем зобов'язання за договором кредитної лінії №196875417 від 04.04.2023 р., укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , не порушуються права і законні інтереси ТОВ «ФК «ЕЙС», а отже ТОВ «ФК «ЕЙС» не має права вимагати від ОСОБА_1 , сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
В зв'язку з тим, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» не перейшло право вимоги, воно є неналежним позивачем, тому не має права вимагати від ОСОБА_1 , сплати заборгованості за вище зазначеним кредитним договором.
Верховний Суд у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20) зазначив, що відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Отже, дослідивши надані позивачем письмові докази, оцінивши їх у сукупності, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з'ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЕЙС».
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 204, 207, 526, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 25.08.2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090 м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) .
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: