22 серпня 2025 рокум. Ужгород№260/2463/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.03.2025 року та внесення актуальних даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно з п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби) до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» й Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2025 року шляхом внесення актуальних даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно з п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку) до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» й Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести військово-облікові документи ОСОБА_1 у відповідність до наявних відомостей щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби.
4. Визнати протиправними дії відповідача щодо мобілізації ОСОБА_1 та скасувати постанову Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою від 25.03.2025 року, щодо встановлення ступеню придатності до військової служби та наказ про мобілізацію (про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації) від 25.03.2025 року у частині, що стосується ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.07.2022 року позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі розкладу хвороб до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного від 09.03.2023 року №4898 та Довідкою ВЛК від 04.07.2022 року №11324. Однак, 24 березня 2025 року позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 працівниками поліції у зв'язку з тим, що він перебуває у розшуку відповідно до бази даних «Резерв». Позивач вказує, що ним було проінформовано працівників ТЦК, що він не є військовозобов'язаним, оскільки відповідно до довідки від 04.07.2022 року №11324, є виключеним з військового обліку. Однак, він був направлений на повторне проходження ВЛК у результаті якого був визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, охорони. В подальшому був призваний на військову службу із видачою нового військово-облікового документу №170520229361193200003 від 25.03.2025 року із внесенням до наказу про мобілізацію від 25.03.2025 року.
Позивач також вказує, що у зв'язку з викладеним вище та з метою приведення інформації у реєстрі у відповідність 27.03.2025 року звернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 з відповідним листом, що підтверджується копією накладної від 27.03.2025 року. Проте, незважаючи на викладене, станом на дату формування позовної заяви відповідь від відповідача не надійшла.
Вважаючи протиправним повторне направлення на ВЛК та наказ про призов на військову службу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
16 червня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти позовних вимог, зазначаючи наступне. Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.03.2025 року, представник відповідача вказує, що відповідачем було направлено відповідь на заяву ОСОБА_1 за вих. №6476 від 17.04.2025 р. на адресу зазначену в зверненні, таким чином, твердження щодо відсутності відповіді, на думку представника відповідача, є безпідставними. Водночас, як вказує представника, в даній відповіді, надано вичерпну інформацію щодо актуалізації даних військовозобов'язаних осіб, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Щодо позовної вимоги 3, а саме щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 привести військово-облікові документи позивача у відповідність до наявних відомостей щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби, представник відповідача зазначає, що така є безпідставною, оскільки для внесення будь-яких змін до військово-облікових документів необхідна особиста присутність особи та наявність підстав для внесення таких даних.
Водночас, позовна вимога 4, а саме про визнання протиправними дії відповідача щодо мобілізації ОСОБА_1 та скасування постанови Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 до військової служби, що оформлена довідкою від 25.03.2025 року, щодо встановлення ступеню придатності до військової служби та наказ про мобілізацію (про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації) від 25.03.2025 року у частині, що стосується ОСОБА_1 , представник відповідача зазначає, що така вступає в суперечність з дійсними обставинами справи та Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», іншим чинним законодавством. За статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. В решті позов містить посилання на норми законодавства без чіткого викладу обставин порушення таких норм та доказів на підтвердження наявності таких обставин.
У зв'язку з вищенаведеним просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
09 травня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача додатково акцентувала увагу, що відповідач здійснив протиправні дії щодо мобілізації позивача, а тому постанова ВЛК оформлена довідкою від 25.03.2025 року про придатність позивача до військової служби підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 04.07.2022 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до довідки №13/2781 від 04 липня 2022 року на підставі статті 61 «а» графи III розкладу хвороб, графи «ТДВ» ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Даний факт також підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного від 09.03.2023 року №4898, у якому в графі 7 «Придатність до проходження військової служби за станом здоров'я» зазначені відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 04.07.2022 року №13/2781.
Також відповідно до графи 14 вбачається, що 04.07.2022 року ОСОБА_1 був виключений з військового обліку військовозобов'язаних у відставку за станом здоров'я на підставі довідки ВЛК №11324 від 04.02.2022 року.
Водночас, в графі 13 «Відмітки про військовий облік» тимчасового посвідчення військовозобов'язаного від 09.03.2023 року №4898, міститься відмітка датована 04.07.2022 року, про зняття ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних.
В подальшому, відповідно до довідки №5/983 ВЛК молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25 березня 2025 року «Про призов військовозобов'язаних резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» молодшого лейтенанта ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_3 .
Судом також досліджено заяву ОСОБА_1 надіслану ним на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якій він просив відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадян України, а також у військово-обліковий документ в електронній формі ОСОБА_1 відомості про те, що на підставі постанови ВЛК №11324 від 04.07.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.03.2025 року, була надана відповідь за №6476 від 17.04.2025 року, в якій ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача що правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів установлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Також зазначив, що пунктами 23, 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів установлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: - проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для вирішення порушеного в зверненні питання, позивачу слід звернутись за місцем свого проживання до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для актуалізації інформації про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Не погоджуючись з протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо мобілізації ОСОБА_1 та скасування постанови Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 до військової служби, оформленою довідкою від 25.03.2025 року, та наказу про мобілізацію від 25.03.2025 року в частині, що стосується ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Частинами 1 та 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Згідно з частиною 14 статті 2 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається: день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби; день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з частиною 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
Згідно з частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий вказаної статті).
Частиною другою статті 4 Закону №3543-XII визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації, яка діє по теперішній час.
Відповідно до пункту 2 частини 31 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, належить до військової служби за призовом.
При цьому, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я.
Позивач, обгрунтовуючи протиправність дій відповідача щодо направлення його на повторний медичний огляд ВЛК 25 березня 2025 року зазначає, що згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402) особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися BJIK районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Однак, відповідно до довідки ВЛК №11321 віл 04.07.2022 року його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 09.03.2023 року в графі 7 та 14, було зроблено відповідні записи.
З даного приводу, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону №2232-XII затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який чинний на час видачі тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 09.03.2023 року, яке було видане позивачу 09 березня 2023 року.
Відповідно до абзацу 3 пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до абзацу 20 пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.05.2025 по справі 280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
З аналізу положень Закону №2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Як встановлено судом, у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 09.03.2023 року, в графі 13 «Відмітки про військовий облік» міститься відмітка датована 04.07.2022 року, про зняття ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних. Отже відповідно до Порядку №1487, починаючи з 04.07.2022 року ОСОБА_1 був знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі Положення №402, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Як вже наголошувалось, пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 передбачено, що це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово- лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу. Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу II Положення №402 особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися BJIK районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Направляє на обстеження лікар - член BJIK районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.
Отже, враховуючи вищенаведене, станом на дату проходження повторної військово-лікарської комісії громадянин України ОСОБА_1 перебував у статусі військовозобов'язаного. Таким чином, міг бути направлений на проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки №5/983 ВЛК позивача було визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Суд зазначає, що доказів оскарження вищевказаного висновку військово-лікарської комісії та порядку (процедури) проведення відносно позивача медичного огляду військово-лікарської комісіє, позивачем до матеріалів справи на додано та судом таких обставин не встановлено. Тож у суду відсутні правові підстави для неврахування чинного висновку військово-лікарської комісії щодо придатності позивача до військової служби.
В подальшому, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25 березня 2025 року «Про призов військовозобов'язаних резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» молодшого лейтенанта ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_3 .
Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур, позивач надавав ІНФОРМАЦІЯ_7 будь-які документи для підтвердження наявності у нього підстав для відстрочки та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, як і не надано доказів вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 жодних протиправних дій щодо позивача під час проведення мобілізаційних процедур
Отже, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймаючи спірний наказ від 23.03.2025 №272 «Про призов військовозобов'язаних резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині призову позивача на військову службу за мобілізацією, не допустив порушення прав позивача та діяв у порядку, визначеному законодавством.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваних дій, відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд не знаходить протиправності вказаних дій, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.03.2025 року та внесення актуальних даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно з п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби) до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» й Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559, суд зазначає наступне.
Згідно прохальної частини позову, позивач серед іншого, просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 березня 2025 року.
Зокрема, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на надано доказів розгляду його заяви, результатом якого мало бути внесення актуальних даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно з п.3.ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» й Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Позивач, 27.03.2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, у якій просив відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадян України, а також у військово-обліковий документ в електронній формі ОСОБА_1 відомості про те, що на підставі постанови ВЛК №11324 від 04.07.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто вказану заяву та за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.03.2025 року, йому була надана відповідь за №6476 від 17.04.2025 року. Отже, зазначене виключає обставини бездіяльності відповідача.
Судом взято до уваги те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було вивчено заяву позивача, та зазначено, що для вирішення порушеного в зверненні питання, позивачу слід звернутись за місцем свого проживання до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для актуалізації інформації про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Не отримання позивачем зазначеної відповіді за №6476 від 17.04.2025 року, або не згода зі змістом такої не змінює факт того, що відповідачем подана заява позивача була розглянута.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в цій частині, задоволенню не підлягають.
У зв'язку з викладеним не підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2025 року шляхом внесення актуальних даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно з п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку) до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» й Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання дій протиправними не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич