21 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5501/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглядючи клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
02 липня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: "1. Поданий мною позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії - розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; 2. Визнати протиправним та скасувати Рішення (протокол/розпорядження) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Рішення 921060803241 від 10.07.2025 про проведення перерахунку пенсії за вислугою років із встановленням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; 3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати з 10.07.2024 року пенсію за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), згідно з довідкою Закарпатської обласної прокуратури № 21-вих.24 від 25.03 2024 року та без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; 4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород, площа Народна 4, 88000, код ЄДРПОУ 20453063), на мою користь понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 1211.20 грн.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року даний позов було залишено без руху.
Позивачем було усунені недоліки вказані в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року.
18 липня 2025 року позивачем було подано позовну заяву в новій редакції з уточненими позовними вимогами.
21 липня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
01 серпня 2025 року від відповідача надійшло клопотання клопотання про закриття провадження у даній справі з підстав, передбачених статетю 238 частиною 1 пунктом 4 КАС України. В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає, що позивач вже звертався до суду з аналогічними позовами.
Суд, дослідивши подане відповідачем клопотання та наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі керуючись наступним.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із статтею 13 частиною 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із статтею 5 частиною 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 238 частиною 1 пунктом 4 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до статті 239 частини 2 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Із аналізу норм встановлено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі статеті 238 частини 1 пункту 4 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Верховний Суд, надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах , що ухвалені у справах №240/6357/20 від 31 березня 2021 року, №580/3966/20 від 27 серпня 2021 року, №804/5759/17 від 15 грудня 2020 року, №520/9008/2020 від 17 серпня 2022 року, зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові, яка застосовується судом при перегляді судових рішень, якими закрито провадження у справі на підставі статеті 238 частини1 пункту 4 КАС України, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року, що ухвалена у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що позивач дійсно раніше звертався до суду з позовами до ГУ ПФ у Закарпатській області. Однак, предмети позову у всіх справах різні.
Так, у справі 260/5501/25 позивач просить здійснити перерахунок пенсії згідно з довідкою Закарпатської обласної прокуратури № 21-вих.24 від 25 березня 2024 року.
Судом встановлено, що позивач з позовом про перерахунок пенсії згідно з довідкою Закарпатської обласної прокуратури № 21-вих.24 від 25 березня 2024 року раніше не звертався, а відповідач наведене не спростовав.
Тобто, між позивачем та відповідачем виникли нові правовідносини (новий спір) щодо перерахунку пенсії згідно з довідкою Закарпатської обласної прокуратури № 21-вих.24 від 25 березня 2024 року.
При цьому, судове рішення, що набрало законної сили, яким було вирішено зазначені позовні вимоги (щодо перерахунку пенсії згідно з довідкою Закарпатської обласної прокуратури № 21-вих.24 від 25 березня 2024 року) на даний час відсутнє.
Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово вказував, що нетотожність хоча б одного з цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору. Зокрема, така позиція зазначена в постановах Верховного Суду, що ухвалені у справах: № 240/11780/24 від 19 червня 2025 року, № 520/14650/24 від 20 червня 2025 року, № 380/11023/24 від 19 березня 2025 року, № 520/34069/23 від 23 жовтня 2024 року, № 990/39/23 від 28 листопада 2024 року, № 990/29/24 від 16 травня 2024 року та інших.
На підставі наведеного, суд виснує, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з адміністративним позовом про перерахунок пенсії згідно з довідкою Закарпатської обласної прокуратури № 21-вих.24 від 25 березня 2024 року, що не було предметом судового розгляду раніше.
З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що подане відповідачем клопотання про закриття провадження у справі є необґрунтованим. В зв'язку з наведеним, в задоволенні даного клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 238, 248, 256, 294, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяС.Є. Гаврилко