про повернення позовної заяви
м. Вінниця
21 серпня 2025 р. Справа № 120/11852/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон
21 серпня 2025 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , відповідно до якої просить суд встановити їй тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, як керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосолар Поділля», за межі України до погашення податкового боргу в сумі 2 055 380.48 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, повноваження посадових осіб діяти від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.
При цьому, інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
Судом встановлено, що позовну заяву від імені Головного управління ДПС у Хмельницькій області подано Заєць Ігорем Олександровичем.
На підтвердження повноважень вказаної особи до позовної заяви долучено копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довіреність в порядку передоручення.
Разом з тим, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо повноважень Зайця І.О. діяти від імені Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
При цьому, доказів наявності статусу адвоката та документів, що підтверджують здійснення Зайцем І.О. повноважень представництва позивача в суді до позовної заяви не додано.
В той же час, надаючи оцінку наданій Зайцем І.О. довіреності у порядку передоручення від 02.10.2024 року, суд звертає увагу, що Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
В довіреності вказано, що її видано в порядку передоручення.
Згідно з ч.2 ст.245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
Отже, надана довіреність не відповідає вимогам чинного законодавства.
Також суд не приймає до уваги наданий Зайцем І.О. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки він сформований 26.09.2023 року.
При цьому, судом 21.08.2025 року здійснено відповідний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відповіді на який вбачається, що у розділі «Відомості про керівника юридичної, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи , в тому числі підписувати договори подавати документи для державної реєстрації, тощо» ГУ ДПС у Хмельницькій області міститься інформація відносно Височини Ольги Анатоліївни. Відомості щодо інших осіб, зокрема, Зайця Ігоря Олександровича відсутні.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Суд враховує також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) відповідно до яких, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.
Отже, суд позбавлений можливості пересвідчитись у наявності прав у Зайця І.О. представляти інтереси Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Оскільки доказів на підтвердження повноважень Заєць І.О. діяти від імені Головного управління ДПС у Хмельницькій області в порядку самопредставництва, до позовної заяви не додано, то суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.
Згідно частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна