про залишення позову без руху після відкриття
м. Вінниця
21 серпня 2025 р. Справа № 120/755/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Вінницька установа покарань (№1)"
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа покарань (№1)" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху після відкриття провадження у справі з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, згідно частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо видачі довідки та виплати компенсації за неотримане речове майно при звільненні зі служби становить 1 місяць.
Як видно із прохальної частини позову позивач, серед іншого, просить здійснити перерахунок і виплату коштів з компенсації за належні до видачі предмети речового майна
При цьому, позивача звільнено зі служби 21 червня 2016 р.
Суд вважає, що саме з 21 червня 2016 обізнаний щодо не нарахування та не виплати компенсації за речове майно при звільненні. Однак з позовом звернувся до суду лише 21.01.2024 р., тобто, із пропуском місячного строку. Також з аналогічними позовними вимогами позивач звертався до суду 13.09.2024 (справа № 120/12106/24)
Позивач в позовній заяві просить поновити строк звернення до суду із підстав проходження військової служби.
Оцінюючи мотиви позивача, слід зазначити про те, що згідно наказу Вінницької установи виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області № 34 від 21.06.2016 р. позивача звільнено за власним бажанням з 21.06.2016 р.
Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 № 231 від 6.06.24 р. ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 10 листопада 2016 р. та неодноразово брав участь у довготривалому відряджені з метою виконання бойових завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником. Тобто, позивач прийнятий на військову службу більш ніж через 5 місяців після звільнення у відповідача.
Військовий квиток також містить записи про те, що ОСОБА_1 приймав участь в бойових діях з 02.11.2020 р. по 03.12.2020 р., 05.12.2020 р. по 10.05.2021 р.
Окрім того, згідно записів військового квитка позивача в період з 10.11.2016 р. по 17.01.2017 р. позивач був курсантом військової частини НОМЕР_2 .
Також згідно записів військового квитка позивач з 07.06.2018 р. по теперішній час перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 . При цьому, як свідчить довідка в/ч НОМЕР_1 №578 від 26.04.2024 р. ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/в НОМЕР_3 та приймає безпосередню участь у бойових діях або здійснені заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередьо в районах їх здійснення.
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_3 № 230 від 6.06.24 р. ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_3 та з 23.03.2024 р. по теперішній час перебуває у довготривалому відряджені з метою виконання бойових завдань за призначенням.
Відтак, поважними причинами пропуску ймовірно є лише періоди з 02.11.2020 р. по 03.12.2020 р., 05.12.2020 р. по 10.05.2021 р. та з 24.02.2022 р. по 26.04.2024 р. , які підтверджують проходження військової служби та безпосередню участь у бойових діях.
Разом з тим, позивач пропустив строк звернення до суду ще до 24.02.2022 р., відтак наведені в позові мотиви пропуску строку звернення до суду не є поважними.
Оцінку пропуску до суду було надано судом в ухвалі суду про повернення позовної заяви від 22.10.2024 (справа №120/12106/24), яка вступила в законну силу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 (справа №120/12106/24) ухвала про повернення була залишена без змін. Так суд надав оцінку доводам ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на те, що строк звернення до суду потрібно обраховувати з дати отримання відповіді відповідача, тобто 04.06.2024, оскільки отримання листа від відповідача не здійснює моменту з якого особа повинна була дізнатись про порушення свої прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав ВС у пункті 42 постанови від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права, зумовлена його власною пасивною поведінкою.
У контексті оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що після звільнення зі служби та остаточного розрахунку, позивач ОСОБА_1 повинен був дізнатися про порушене право. Тому, саме з цього часу необхідно обчислювати перебіг строку звернення до адміністративного суду.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 28 жовтня 2024 року (справа № 120/4542/24).
Аргументи ОСОБА_1 не є переконливими свідченнями того, що за наявності наміру поновити порушені права він був об'єктивно позбавлений можливості вчасно звернутися до адміністративного суду.
Колегія суддів 7ААС звертає увагу і на те, що судом першої інстанції враховано ту обставину, що ОСОБА_1 приймав участь в бойових діях з 02.11.2020 р. по 03.12.2020 р., 05.12.2020 р. по 10.05.2021 р., а також, що позивач перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 та приймає безпосередню участь у бойових діях або здійснені заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Однак, позивач пропустив строк звернення до суду із вимогами щодо речового майна ще до 02.11.2020 р., адже строк звернення із цими вимогами збіг ще в липні 2016 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
З таких обставин суд вважає, що слід надати можливість подати заяву про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням інших нових(які не були розглянуті) поважних причин його пропуску з 2016 до 02.11.2020 року, адже строк звернення з вимогою збіг ще в липні 2016 року.
Суддя, встановивши після відкриття справи, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницької установи виконання покарань (№1)" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, подати заяву про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням інших поважних причин.
3. Копію ухвали надіслати позивачу і відповідачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: